Nazarenko

БАЗА ДАНИХ ТЕХНОГЕННИХ ОБ'ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО КАДАСТРУ РОДОВИЩ ТА ПРОЯВІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЯК СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Назаренко М. Д., ДНВП "Геоінформ України" (м. Київ, Україна)

Комп'ютерну систему обліку Державного фонду родовищ корисних копалин (ДФР) складають автоматизовані бази даних (БД) Державного кадастру родовищ та проявів корисних копалин (ДКРП) і Державного балансу запасів корисних копалин (ДБЗ). У ст. 5 Кодексу України про надра зазначено: "Усі родовища корисних копалин (у т. ч. й техногенні) з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ, а всі попередньо оцінені родовища - резерв цього фонду"". Таким чином, техногенні родовища корисних копалин отримали рівноцінний статус із природогенними. Їх кадастровий облік започатковано у 1994 р., тобто водночас із введенням у дію Кодексу України про надра, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 133/94-ВР від 27.07.1994 р.
Єдиним реєстраційним документом щодо формування БД, як і раніше, залишається паспорт родовища. Для техногенних корисних копалин паспорт родовища був розроблений у Державному інформаційному геологічному фонді в 2001 р.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 488 від 24.12.2001 р. затверджено "Порядок ведення Державного кадастру родовищ та проявів корисних копалин", згідно з яким паспорти об'єктів обліку складаються в автоматизованому режимі за уніфікованими формами відповідно до певних груп корисних копалин: родовища металічних корисних копалин (ф. А), родовища неметалічних корисних копалин (ф. Б), розсипні родовища (ф. В), прояви металічних корисних копалин (ф. Г1), прояви неметалічних корисних копалин (ф. Г2), прояви вугілля (ф. Г3), родовища нафти та газу (ф. Д), родовища вугілля та горючих сланців (ф. Е), родовища гідромінеральної сировини (ф. Ж), родовища торфу і сапропелю (ф. К), техногенні родовища (ф. Л).
Зазначені форми паспортів різні за змістом, але однакові за структурою. Геолого-економічна інформація в паспортах про те чи інше родовище корисних копалин згрупована за розділами: "Загальні відомості", "Вивченість об'єкта", "Геологічна характеристика об'єкта", "Якісна характеристика корисних копалин", "Обсяг, запаси та ресурси корисних копалин", "Умови розробки родовища, товарна продукція, споживачі, довкілля", "Інформаційні джерела про об'єкт".
Бази даних ДКРП (у т. ч. і база даних техногенних об'єктів) входять до складу інтегрованої галузевої геологічної інформаційної системи (ГГІС), котра діє в ДНВП "Геоінформ України".
Банк даних ГГІС об'єднує всі існуючі бази даних в ДНВП "Геоінформ України" стосовно вивчення та обліку корисних копалин України (баланс, кадастр, ліцензії, геологічна вивченість, звіти тощо). ГГІС функціонує в сучасному програмно-технічному середовищі (локальна комп'ютерна мережа, СУБД ORACLE, ГІС). Функціонування ДКРП у зв'язку з іншими базами даних, що входять до складу ГГІС, зумовило потребу максимально уніфікувати інформацію зазначених баз. Для цього розроблена і використовується значна кількість класифікаторів.
Ідентичність структури паспортів родовищ та загальна система класифікації подання інформації дозволяють вилучати необхідні дані щодо певного об'єкта із різних баз даних, що входять до мережі ГГІС, і надавати користувачеві комплексний звіт.
Таким чином можна одержати відомості не тільки про техногенні утворення, а й необхідні дані щодо родовища, завдяки розробці якого виникли відходи. Це дозволяє прогнозувати кількість відходів на перспективу по певному регіону або по Україні в цілому, техногенну навантаженість на певну територію та екологічні наслідки.
Об'єктами обліку БД техногенних утворень є техногенні родовища, тобто родовища, запаси корисних копалин яких затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ), а також потенційні техногенні родовища корисних копалин, для яких у деяких випадках виконана початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) або підраховані ресурси категорій не нижче Р2. Всі інші техногенні об'єкти, що не увійшли до перших двох груп родовищ, складають допоміжну (не враховуються у ДКРП) БД техногенних утворень або "звалищ". Тобто формуються дві БД техногенних об'єктів: БД родовищ і потенційних родовищ (ф. Л) та БД техногенних утворень (ф. Л1).
Користуючись звітами про геологорозвідувальні роботи та протоколами ДКЗ, кожен техногенний об'єкт містить відомості про місце розташування, географічні координати, методику вивчення, якість сировини, запаси або ресурси, геолого-економічні дані та джерела інформації.
БД техногенних об'єктів станом на 01.06.2004 р. нараховує близько 20 родовищ і понад 600 потенційних родовищ, що виникли внаслідок виробничої діяльності підприємств таких галузей: гірничодобувної та гірничопереробної, в т. ч. металургійної - 545, машинобудівної, станкобудівної - 30, енергетичної - 27, хімічної - 18 та ін.
Наведені дані у ДНВП "Геоінформ України" використані для складання карти техногенних відходів України у масштабі 1:1 000 000, а також при побудові пообласних карт корисних копалин у масштабі 1:200 000.

DATABASE OF MAN-CAUSED OBJECTS OF THE STATE CADASTRE OF DEPOSITS AND SHOWS OF MINERALS AS WASTES CONTROL SYSTEM

Nazarenko M. D., State Scientific Production Institution "Geoinform Ukrainy", Kiev, Ukraine

Database of man-caused objects (DMCO) is a part of registration system of the State Fund of Deposits of Ukraine (SFDU), which is based on computer-aided database of State Cadastre of Deposits and Shows of Minerals (SCDSM).
A deposit's descriptor is the main registration document of deposit's registration in the State Cadastre. A man-caused deposit's descriptor was made in the State Information Geological Fund of Ukraine in 2001.
The descriptors are different by the contents but have the same economic-geological structure of information, which is grouped in definite sections.
Both the database of SCDSM and the DMCO belongs to the integrated branch-wise system, which works under the newest software control (DBMS ORACLE, LAN, Geological Information System).
Identity of the descriptor's structure and common classification system of reporting enable to receive all the necessary data about the definite object from different databases constituting GIS-net.
Thus, we can receive not only the data about man-caused objects but also all the necessary data about deposit, which was the cause of the waste appearance. It gives an opportunity to forecast quantity of the waste in perspective in definite region or in Ukraine on the whole, technological load and ecological after-effects.
The man-caused deposits are the objects of registration in the DMCO i.e. the deposits which reserves of minerals are passed by the State Reserves Committee. Potential man-caused deposits, which sometimes passed through the economic-geological evaluation (EGE-3) or counting of category's resources not lower than P2 category also takes part in the registration. The other man-caused deposits, which out of this group constitutes additional (not to take into account by the SCDSM) database of man-caused objects or 'deposit sites'.
As of 01.01.04 the DMCO included more than 20 deposits and about 650 potential deposits.
Using the database, the first map of the man-caused wastes in Ukraine was created in the State scientific production institution 'Geoinform Ukrainy'.

Главная страница
Сведения об авторах