Ежегодная Международная конференция "Сотрудничество для решения проблемы отходов"

Главная страница
Сведения об авторах

ПИТАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ В СИСТЕМІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

Новицька О. В., Національний університет Державної податкової служби України, Ірпінь, Київська обл., Україна

Застосування економічних інструментів в управлінні природокористуванням та природоохоронною діяльністю спрямоване насамперед на заохочення виробників і споживачів раціонально використовувати природні ресурси, а також на зменшення обсягу викидів та відходів і підвищення конкурентоспроможності екологічно безпечних продуктів. Тому до таких регуляторів цілком логічно належать і податки, які мають стимулюючо-компенсаційний характер.
Міжнародний досвід доводить, що екологічні податки мають обмежене застосування. В економічно розвинутих країнах, де перевагу віддають ринковим важелям, ефект від застосування екологічніх податків для стимулювання зниження забруднення довкілля досить різний (таблиця).

Ефективність застосування окремих природоохоронних податків у економічно розвинутих країнах (за О. Л. Кашенко)

Країна

Тип податків та платежів

Ефект

Швеція Податок на вуглець 6% зменшення забруднення; податок вищий за витрати на зменшення забруднення
Швеція Різниця у податках на етилований та неетилований бензин і дизельне паливо з низьким рівнем забруднення У 1988—1993 рр. рівень етилового забруднення знизився до 80%; 75% зменшення сірчаного забруднення від автомобілів; податки вищі, ніж витрати на зменшення забруднення
Норвегія Податок на сірчаний ангідрит (SO2) 3-4% зменшення забруднення
Данія Плата за відходи Значне збільшення повторного використання відходів
Німеччина Податок на токсичні відходи У 1991 — 1993 рр. об'єм токсичних відходів знизився до 20-45%
Франція Платежі за забруднення води Помірний ефект, оскільки податки нижчі, ніж витрати на зменшення забруднення
Голландія Плата за відходи У сільській місцевості, де необхідно платити за видалення відходів, об'єм твердих побутових відходів знизився на 10-20%

До вищеперерахованого додамо, що прикладом успішного запровадження екологічного податку є введений у Великобританії у 1996 р. податок на захоронення відходів. Його введення входило до програми по стабільному управлінню відходами. Програма була спрямована на виконання трьох головних завдань контролю та утилізації відходів:
— зниження об'ємів відходів;
— найбільш ефективне цільове використання відходів;
— запровадження тих методів контролю та утилізації відходів, які зменшують до мінімуму ризик завдати безпосередньо або у майбутньому шкоди навколишньому природному середовищу або здоров'ю населення.
Істотні відмінності екологічного податку на захоронення відходів, що зіграли значну роль у вирішенні стратегічних завдань програми стабільного управління відходами у Великобританії, такі:
— податок збирається залежно від виставлених рахунків;
— зобов'язання по проплаті податку зменшуються до певного рівня, якщо за попередньою домовленістю адміністрація підприємства фінансує відповідну екологічну програму;
— чистий доход повторно інвестується через зменшення розміру соціальних відрахувань із зарплати працівників підприємства.
Одним із нових економічних інструментів, який активно застосовується у світовій практиці, є податок на продукт. Такий податок запроваджується насамперед з метою збільшення фінансових ресурсів, які необхідні для зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище. У зв'язку з цим розглянемо більш детально деякі види податку на продукт.
Податок на покришки. Він стягується з власників покришок автомобілів, тракторів, вантажних автомобілів, трейлерів та літаків незалежно від того, чи вводяться покришки в обіг як самостійний товар, чи як частина вищеперерахованих засобів транспортування. Ставка податку за одиницю імпортованих вживаних покришок у кілька разів перевищує відповідну ставку податку для нових покришок.
Податок на холодильники та охолоджуючі речовини. Цей податок спрямований на вирішення двох екологічних проблем. Перша — це проблема утилізації використаних холодильників, а саме: недостатній рівень їхньої переробки. Друга — забруднення атмосфери речовинами, що спричиняють руйнацію озонового шару.
Податок на пакувальні матеріали. Головна мета такого податку полягає в акумуляції відповідних фінансових ресурсів для здійснення ефективної утилізації і переробки пакувальних матеріалів, які мають найбільш негативний вплив на навколишнє природне середовище. Зокрема, це стосується ПЕТ-упаковки та інших пластикових пакувальних виробів.
Тому цілком зрозуміло, що основним економічним інструментом «екологічної» поведінки є система «екологічного» оподаткування як структурний елемент державної фіскальної політики. Введення екологічних податків вимагає всебічного та глибокого обґрунтування, розрахунків і моделювання. В зв'язку з цим слушною є думка фахівців, які звертають увагу на те, що обґрунтування екологічного оподаткування значно полегшується, якщо цільовою установкою є досягнення екологічних стандартів. У цьому разі економічний інструмент можна розглядати як альтернативу жорстким адміністративним заходам і методам, припускаючи, що чим вищі стандарти досягнуто, тим вище ефективність виробництва. Якщо ж основною метою є економічна продуктивність при дотриманні вимог екологічної безпеки, то існує можливість пристосувати й регулятивні методи: шляхом зниження або структурних змін екологічних стандартів на основі розподілу витрат на зменшення забруднення залежно від природних властивостей асимілювати відходи. При цьому норматив плати за забруднення або використання природного ресурсу повинен включати в якості коефіцієнта диференціації регіональний індекс самоочищення ландшафтів (0,1—0,99). Чим нижча здатність природного середовища протистояти техногенному впливові, тим вища повинна бути норма екологічного податку або плати за використання природного ресурсу.
Диференційовану норму плати за використання природних ресурсів або норму оподаткування за розміщення відходів з урахуванням здатності ландшафтів асимілювати техногенне забруднення пропонується визначати за формулою:

Nd = N/I,

де N — встановлена норма плати (базовий норматив); І— індекс самоочищення території розміщення виробництва (Б. М. Данилишин, Л. Б. Шостак).
Таким чином, екологічний податок повинен виступати стимулятором довгострокового екологічного розвитку виробництва за рахунок запровадження більш чистих технологій та раціонального використання природних ресурсів.

THE ISSUE OF TAX POLICY IMPLEMENTATION IN THE FIELD OF WASTE MANAGEMENT

Novitska O. V., National State Tax Service University of Ukraine, Irpin, Kyiv Oblast, Ukraine

The paper discusses the use of tax policy tools for environmental management, where solid waste management is one of the main components. It characterizes the efficiency of applying specific tax tools for solid waste management in various countries.

Главная страница

Сведения об авторах

Новицька Олена Валеріївна, старший викладач, кафедра податкового менеджменту, Національний університет Державної податкової служби України, вул. К. Маркса, 31, Ірпінь, Київська обл., 08200, Україна. Тел. (04497) 5-46-09

 

Rambler's Top100


© Независимое агентство экологической информации

Последние изменения внесены 10.07.07