Отходы > > >



Сведения об авторах

Сучасні тенденції і перспектива впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів

 

Кривенко С. В., Полтавський інститут бізнесу Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая, Полтава, Україна

 

У сучасних умовах надзвичайно актуальною є проблема роздільного збирання  твердих побутових відходів (ТПВ).

 

З 1 січня 2013 р. всі жителі України будуть зобов'язані укласти договори про вивезення побутових відходів з компаніями, відібраними на конкурсній основі місцевими органами влади. Про це йдеться в оприлюдненому на сайті Верховної Ради законопроекті № 10075 «Про внесення змін до низки законів щодо операцій з відходами». У разі відсутності таких договорів до громадян будуть застосовані фінансові санкції. Автори законопроекту — депутати Юлія Льовочкіна і Юрій Мірошниченко, а також голова Національного агентства з інвестицій і управління національними проектами Владислав Каськів — пропонують стягувати штрафи за відсутність договору про вивезення відходів як з громадян (85–170 грн), так і посадових осіб (850–1 700 грн). При повторному порушенні протягом року штрафи зростуть відповідно до 850–1 700 грн і 1 700–5 100 грн. У законопроекті прописано, що громадяни повинні оплачувати не лише послуги з вивезення і утилізування відходів, а й із сортування і перероблення сміття. Для цього їх зобов'яжуть здійснювати роздільне збирання побутових відходів, повторне сортування яких проводитимуть компанії, що вивозять ТПВ. З 1 січня 2016 р., після того, як ця система почне працювати на всій території України, депутати пропонують запровадити заборону на поховання необроблених відходів. Штрафи за порушення закону становитимуть для громадян 1 700–5 100 грн (повторні 5 100–11 900 грн), для посадових осіб 5 100–8 500 грн (повторні 8 500–17 000 грн).

 

Проект закону України № 10075 розроблено на виконання пункту 2 доручення Кабінету міністрів України від 10.05.2002 р. до № 4037/3 стосовно забезпечення виконання заходів із реалізації закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». На думку авторів законопроекту, цілями і завданнями закону України «Про внесення змін до низки законів щодо операцій з відходами» є приведення у відповідність статей і положень деяких інших законів України, які в тій чи іншій мірі стосуються питань поводження з відходами. Це сприятиме створенню розгалуженого взаємопов'язаного правового поля щодо реалізації в повній мірі закону України «Про відходи». Відповідно до статті 17 його нової редакції до обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відносять забезпечення роздільного збирання ТПВ юридичними особами, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг з вивезення відходів на певній території. У зв'язку з цим виникають питання: що таке система роздільного збирання ТПВ; яким чином юридичні особи повинні впровадити її в дію з 1 січня 2013 р.

 

Безумовно, процес реалізації системи роздільного збирання ТПВ потребує наукового супроводу.

 

Система роздільного збирання дозволяє найбільш якісно вилучати вторинну сировину з потоку ТПВ. Це зменшує кількість відходів, які підлягають захороненню, сприяє розв'язанню  екологічних, соціальних проблем та ресурсозбереженню і підвищує рентабельність сфери поводження з ТПВ. Основною проблемою отримання вторинної сировини є її відокремлення від іншого сміття. Для досягнення високого ступеню участі населення система роздільного збирання ТПВ потребує ретельної просвітницької роботи та стимулювання. Необхідне чітке повідомлення про те, яким чином кожний мешканець має брати участь у цій діяльності.

 

Часто у всьому процесі утилізування збирання відходів є найбільш дорогим етапом. Тому його правильна організація дозволить зекономити значні кошти. Способи збирання можна класифікувати наступним чином:

 змішане в сміттєзбиральну машину;

 змішане в контейнери;

 роздільне в сміттєзбиральну машину;

 роздільне в два або більше ніж у два контейнери;

 роздільне в пункті збору ТПВ;

 використання перевантажувальної станції.

 

Змішане збирання в сміттєзбиральну машину проводять по графіку в районах з невеликою щільністю населення (сектор приватної забудови). Зібрані відходи можна вивантажувати на перевантажувальній станції або направляти безпосередньо на сортування чи полігон.

 

Змішане збирання в контейнери проводить населення на спеціально обладнаних майданчиках. З контейнерів ТПВ вивантажують у сміттєзбиральні машини та вивозять на сортувальну станцію, де відбирають ресурсно-цінну сировину. Залишок вивозять на полігон для захоронення.

 

Роздільне збирання в сміттєзбиральну машину передбачає попереднє сортування сміття населенням та спеціальне обладнання машин. Громадяни сортують відходи на дві фракції — органічну та змішану суху (решту), основна частина якої становить вторинну сировину. Машина рухається за встановленим графіком. Періодичність вивезення залежить від утворення органічної складової відходів, оскільки необхідно уникнути неприємного запаху від їх розкладання. Органічна фракція відходів надходить на корм худобі або компостування.

 

Роздільне контейнерне збирання може бути орієнтоване на вилучення вторинної сировини та на вилучення вторинної сировини і харчових відходів. Роздільне збирання в два контейнери можна здійснювати за двома схемами: з вилученням вторинної сировини; вилученням харчових відходів. Схема з вилученням вторинної сировини передбачає встановлення двох типів контейнерів — для вторинної сировини та інших відходів. Контейнери для вторинної сировини маркірують. Вторинну сировину вивозять у сортувальні пункти, а змішані відходи — на полігон. При необхідності змішані відходи можна пресувати. Періодичність вивезення має бути орієнтована на вологу складову відходів, щоб уникнути неприємного запаху від їх розкладання. Суху фракцію можна вивозити рідше з урахуванням терміну заповнення контейнерів. Схема з вилученням харчових відходів передбачає встановлення двох типів контейнерів — для харчових відходів та іншого сміття. Харчові відходи надходять на корм худобі або компостування, а змішані — на полігон. При необхідності змішані відходи розвантажують на перевантажувальній станції або пресують.

 

Роздільне збирання більш ніж у два контейнери передбачає встановлення окремих маркірованих та спеціально обладнаних контейнерів для різних видів вторинної сировини (скла, полімерів, паперу) та контейнерів для змішаних і харчових відходів. Кількість контейнерів визначає специфіка району. Вторинну сировину вивозять у пункти прийому, а змішані відходи — на полігон. При необхідності змішані відходи транспортують на перевантажувальну станцію або пресують.

 

Роздільне збирання в приймальному пункті передбачає можливість здати вторинну сировину за встановлену плату або залишити змішані ТПВ. Приймальний пункт містить контейнери для одного або декількох видів відходів. Працівники пункту сортують змішані відходи. Залишок від сортування завантажують у машину та вивозять на полігон. Приймальні пункти можна створити в місцях, куди мешканці приносять звичайні ТПВ, а також поблизу торгівельних центрів та універмагів, ринків, тощо.

 

Перевантажувальні станції обладнують в районах з невеликою щільністю населення (сектор приватної забудови) та великою площею. На цих об'єктах відходи накопичують для подальшого транспортування на полігон. Тут відходи можна пресувати та частково сортувати. Сміттєзбиральні автомобілі з невеликим об'ємом завантаження обслуговують район та вивозять ТПВ на перевантажувальну станцію. Зі станції автомобілі великої вантажопідйомності вивозять ТПВ на полігон. Перевантажувальні станції доцільно використовувати також при створенні регіональних полігонів ТПВ, які обслуговують декілька населених пунктів в радіусі 30–40 км.

 

Важливе значення має система обліку та контролю потоків ТПВ, тому об'єкти кондиціювання вторинної сировини, сортування, перероблення та захоронення відходів мають бути оснащені ваговим обладнанням.

 

Керування системою поводження з ТПВ здійснюють міська рада через уповноважений орган управління та спеціалізовані підприємства. Суб'єкти процесу додатково визначають його засади. Керувати полігоном повинно підприємство, уповноважене безпосередньо міською владою. Розмір тарифу на видалення відходів визначають витрати по відповідним складовим:

 утримання місць збирання ТПВ;

 перевезення до місця захоронення;

 захоронення на полігоні.

 

Вартість захоронення ТПВ на полігоні є відправною точкою тарифної політики. Використання коштів за видалення ТПВ необхідно здійснювати у строгій відповідності до структури тарифу.

 

Персонал та керівники підприємств, що забезпечують збирання відходів та вторинної сировини, перероблення відходів, експлуатування полігонів, повинні отримати відповідну підготовку, необхідну для забезпечення екологічної безпеки, технічної та економічної ефективності поводження з ТПВ.

 

Важливе значення має підготовка вчителів початкової школи та викладачів природничих наук, які мають володіти знаннями щодо ТПВ, та бути спроможні передавати їх дітям. Саме від дітей залежить зміна стереотипів поведінки населення щодо поводження з ТПВ у сім'ях.

 

Вагоме значення має інформаційно-просвітницька робота серед громадськості, без участі якої  впровадження системи роздільного збирання ТПВ неможливе. Щоб забезпечити активну участь населення, необхідно наступне:

 починати роздільне збирання ТПВ з невеликих пілотних проектів на невеликій площі;

 добре проінформувати жителів про стан, проблеми і прийняття рішень стосовно проекту за один-два місяці до початку його реалізації;

 надати мешканцям таку інформацію: навіщо потрібна вторинна переробка; яку користь вона принесе конкретному мікрорайону та його жителям; де і коли будуть приймати вторинну сировину; як підготувати матеріали до збирання;

 чітко організувати роботу служб з вивезення ТПВ, приймання вторинної сировини і таке інше;

 постійно інформувати населення про результати впровадження проекту, а також збирати зауваження та побажання з боку громадян.

 

Важливе значення слід приділити етапності впровадження роздільного збирання ТПВ у місті. Необхідно розробити програму, яка включає послідовність дій технічного, технологічного, територіального, організаційного плану. Цей документ розробляють та погоджують учасники процесу впровадження роздільного збирання, а саме виконавчі органи міської ради та спеціалізовані підприємства з поводження з ТПВ. Поетапне впровадження роздільного збирання ТПВ дозволяє набути досвід, детально вивчити ринки та підготуватися до розширення масштабів проекту.

 

Необхідно враховувати етапність у територіальному та технічному планах. Загалом, можна виділити наступні етапи впровадження роздільного збирання ТПВ у місті:

— впровадження роздільного збирання ТПВ в організаціях та установах;

 проведення пілотного проекту в окремому мікрорайоні;

 організація комплексу з оброблення роздільно зібраних компонентів та залишку ТПВ;

 впровадження роздільного збирання ТПВ у районах міста відповідно до плану-графіку.

 

На кожному з етапів проводять коригування вихідних даних для реалізації наступного етапу.

 

Таким чином, при впровадженні роздільного збирання ТПВ доцільно врахувати наступні аспекти:

1. Сектор з багатоквартирними домами. Харчові відходи становлять найбільшу небезпеку. Їх окреме збирання допустиме лише при забезпеченні вимог санітарно-гігієнічної безпеки та доцільне при наявності інфраструктури подальшої переробки та утилізації. На першому етапі впровадження роздільного збирання необхідно забезпечити вилучення ресурсно-цінних компонентів (макулатури, скла, ПЕТ-пляшок), відокремити будівельні та великогабаритні відходи.

2. Приватний сектор. Першочерговою задачею є налагодження регулярного вивезення ТПВ. Пропаганда методу індивідуального компостування дозволить знизити навантаження по харчовим та рослинним відходам.

3. Організації, установи. Необхідно розробити і впровадити систему цільового вилучення ресурсно-цінних компонентів з відходів установ та організацій.

4. Промислові підприємства. На кожному промисловому підприємстві слід розробити і впровадити систему поводження з ТПВ (відходами 3, 4 класів небезпеки, що видаляють на полігон ТПВ).

Implementation of MSW Separate Collection: the Current Trends and Prospect

Krivenko S. V., Poltava Institute for Business of Academician Yuriy Bugay International Scientific and Technical University, Poltava, Ukraine

The current trends and prospect of implementing MSW separate collection have been considered in this paper. The provisions of the draft law «On amendments to some laws concerning waste management» have been analysed.

 

 

Сведения об авторах
Кривенко Сергій Володимирович, канд. екон. наук, доц., зав. кафедри економічних дисциплін, менеджменту та безпеки підприємницької діяльності, Полтавський інститут бізнесу Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая, вул. Велико-Тирнівська, 10/61, к. 39, Полтава, 36028, Україна. Моб. +38 (050) 346-61-00
 



© EcoInform