КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 22 грудня 2010 р. N 2296-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної
цільової екологічної програми розвитку
Криму ("Екологічно безпечний Крим")
на 2011-2015 роки
1. Схвалити Концепцію Державної цільової екологічної програми
розвитку Криму ("Екологічно безпечний Крим") на 2011-2015 роки, що
додається.
Визначити Міністерство екології та природних ресурсів державним
замовником Програми.
2. Міністерству екології та природних ресурсів разом з іншими
заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Радою
міністрів Автономної Республіки Крим підготувати і подати у двомісячний
строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової екологічної
програми розвитку Криму ("Екологічно безпечний Крим") на 2011-2015 роки.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
|
Інд. 33
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 22 грудня 2010 р. N 2296-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової екологічної програми розвитку Криму
("Екологічно безпечний Крим") на 2011-2015 роки
Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована Програма
Розроблення Державної цільової екологічної програми розвитку Криму
("Екологічно безпечний Крим") на 2011-2015 роки (далі - Програма)
викликане наявністю проблем, пов'язаних з незадовільним станом
навколишнього природного середовища, погіршенням рекреаційного та
санаторно-курортного потенціалу на території Криму, низькими
соціально-економічними показниками, погіршенням санітарно-гігієнічної
ситуації, що склалася у зв'язку з високим антропогенним навантаженням на
навколишнє природне середовище півострова, особливо в курортний сезон.
Ряд екологічних проблем притаманні саме для цього регіону, що
зумовлено особливостями техногенного впливу на навколишнє природне
середовище у межах адміністративних районів і населених пунктів.
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря в Криму є
переробна промисловість та автотранспортні засоби. За даними органів
державної статистики, у 2009 році порівняно з 2006 роком на території
Криму збільшився обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
на 10,3 відсотка, тоді як у цілому в Україні спостерігалася тенденція до
зменшення зазначеного показника.
Основною проблемою Криму залишається наявність великого обсягу
викидів забруднюючих речовин, що здійснюються пересувними джерелами. Їх
частка у загальному обсязі викидів становить 80,8 відсотка.
Потребує розв'язання проблема, пов'язана з водопостачанням. Крим
самостійно задовольняє потреби у воді лише на 16 відсотків, а 84
відсотки води надходить з Північнокримського каналу. Ситуація
ускладнюється у зв'язку з тим, що 226 джерел водопостачання (10
відсотків загальної кількості) не відповідають санітарним нормам.
Незадовільний технічний стан і недостатня потужність систем
водовідведення та водоочистки спричиняють забруднення і погіршення
якості водних ресурсів. Стан діючих міських очисних споруд не відповідає
нормативним вимогам очищення зворотних вод. Відсутність або зношеність
міської каналізації та очисних споруд у населених пунктах приморських
районів та сільській місцевості викликає інтенсивне забруднення
берегової зони та призводить до погіршення санітарно-епідеміологічної
ситуації.
Основним джерелом забруднення водних ресурсів Криму є об'єкти
комунального господарства, на частку яких припадає більш як 80 відсотків
скиду забруднених стічних вод. З 244 комплексів очисних споруд ефективно
функціонують лише 65. У 2009 році частка забруднених зворотних вод
становила 24 відсотки загального водовідведення.
Загальний обсяг скинутих у поверхневі водні об'єкти забруднюючих
речовин у 2009 році становив 101 тис. тонн. Зазначений показник є вищим
лише у таких промислово розвинутих регіонах України, як Донецька,
Луганська та Дніпропетровська області, однак в інших областях він менший
у 2-5 разів. У зв'язку з низьким об'ємом водного стоку річок півострова
та значним антропогенним забрудненням водойм, як правило в період
літньої межені, відбувається незворотна деградація водних екосистем із
втратою їх самоочисної здатності.
На території півострова накопичено та зберігається у відповідних
місцях понад 8 відсотків відходів, які належать до I-III класу
небезпеки, що вдвічі перевищує аналогічні показники в індустріально
розвинутих Дніпропетровській і Луганській областях. При цьому
спостерігається тенденція до збільшення обсягів зазначених відходів. За
даними органів державної статистики, у 2009 році порівняно з минулими
роками рівень утворення відходів I-III класу небезпеки збільшився на 1
відсоток, тоді як у Дніпропетровській області рівень утворення відходів
зменшився на 31 відсоток, Донецькій - 25, Миколаївській - 4 відсотки.
На сьогодні зупинено експлуатацію 11 полігонів твердих побутових
відходів, поки ще мають запас потужностей - 17, але три з них заповнені
більш як на 90 відсотків. Невідкладного вирішення потребує питання
розміщення відходів у містах Ялті, Сімферополі, Судаку, Керчі.
Експлуатація 117 сільських звалищ тимчасово зупинена у зв'язку з
наявністю фактів грубого порушення вимог природоохоронного
законодавства.
Гострою є проблема знешкодження непридатних для використання
хімічних засобів захисту рослин. На даний час на території Криму
залишається понад 1000 тонн хімічних засобів захисту рослин, непридатних
для використання, що зберігаються у 110 складських приміщеннях, 40 з
яких перебуває у незадовільному стані.
Дренажні води, зокрема з Північно-Кримського каналу, істотно
впливають на опріснення озера Сиваш. Небезпечним об'єктом є дамба на
озері Сиваш, яка перебуває в аварійному стані.
На території Криму, насамперед на береговій лінії та в гірській
місцевості півострова, спостерігаються зсувні та інші екзогенні
геологічні процеси. Кількість випадків техногенного зсуву щороку зростає
і становить 38,8 відсотка загальної кількості зсувів, що відбуваються у
Криму. Небезпеку становлять обвально-абразивні процеси, поширені вздовж
745-кілометрового узбережжя Кримського півострова.
Понад 66 відсотків сільськогосподарських угідь перебувають під
впливом вітрової ерозії. У деяких районах Криму ерозії піддається до
94,6 відсотка території.
Відсутність установлених на місцевості меж об'єктів
природно-заповідного фонду призводить до численних порушень
природоохоронного законодавства та унеможливлює їх ефективну охорону.
Сьогодні більш як 70 відсотків території Криму зайнято різноманітними
природно-антропогенними і техногенними ландшафтами, у межах яких
природні біоценози повністю або частково зникли.
Аналіз причин виникнення проблем та обґрунтування
необхідності їх розв'язання програмним методом
Наявність тенденції до погіршення екологічного стану на території
Криму спричинена як нераціональною територіальною структурою розміщення
об'єктів різних галузей господарства, так і нерівномірним розподілом
курортно-рекреаційного навантаження, низьким рівнем лісистості (10,6
відсотка) та заповідності (5,4 відсотка). У господарському комплексі
Криму провідне місце займає промислове виробництво: частка хімічної
промисловості у 1,5 раза вища, ніж у середньому в Україні.
Таким чином, інтенсивне природокористування, рівень якого у десять
разів підвищується в курортний сезон, призвело до:
забруднення атмосферного повітря;
погіршення якості поверхневих вод та загострення проблеми
безпечного питного водопостачання;
накопичення значних обсягів промислових та побутових відходів,
невирішення питання щодо знешкодження непридатних для використання
хімічних засобів захисту рослин;
втрати ландшафтного та біологічного різноманіття;
опріснення озера Сиваш - унікальної геосистеми, найціннішого
ресурсу, що використовується у хімічній промисловості та медицині;
пришвидшення процесів заболочення, підтоплення і затоплення
території та погіршення стану ґрунтів і їх виснаження;
відсутності системного підходу під час визначення пріоритетів у
плануванні дій суб'єктів регіонального моніторингу;
погіршення стану екосистем Чорного та Азовського морів.
Результати аналізу виконання державних та регіональних програм
розвитку Криму свідчать про те, що частина з них не має екологічного
спрямування, обсяги фінансування природоохоронних заходів недостатні,
відсутні джерела фінансування, строк здійснення більшості
природоохоронних заходів вичерпано або вичерпується. Крім того, жодна з
програм не була профінансована у повному обсязі. Результати аналізу
інвестування в основний капітал для забезпечення охорони навколишнього
природного середовища та раціонального використання природних ресурсів
свідчать про їх недостатній обсяг - усього 0,33 відсотка загального
обсягу інвестицій в Криму порівняно з 1,4 відсотка у цілому в Україні.
Мета Програми
Метою Програми є стабілізація та поліпшення екологічного стану
території Криму шляхом визначення і виконання нормативів екологічної
безпеки та екологічно збалансованої системи природокористування.
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблем
на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Можливі три варіанти розв'язання проблем.
Перший варіант передбачає вирішення питання екологічного
оздоровлення території Криму на регіональному та місцевому рівні, що
зумовить збереження існуючих тенденцій до погіршення стану навколишнього
природного середовища, деградації природних екосистем та загострення
економічних і соціальних проблем, пов'язаних із забрудненням
навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.
Другий варіант полягає у частковому удосконаленні системи
державного управління Криму в галузі охорони навколишнього природного
середовища та раціональному використанні природних ресурсів, збільшенні
обсягу фінансування з державного бюджету для здійснення природоохоронних
заходів, що дасть змогу частково розв'язати екологічні проблеми регіону,
але не забезпечить істотних зрушень під час проведення природоохоронної
реформи, створення умов для розвитку екологічно та
інвестиційно-привабливої господарської інфраструктури.
Третій варіант передбачає розроблення та затвердження Програми,
виконання якої дасть змогу системно розв'язати більшість екологічних і
соціально-економічних проблем, визначити пріоритети використання
фінансових ресурсів, забезпечить створення інтегрованої системи органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з управління
природними ресурсами, удосконалення економічних і правових механізмів
природокористування, що в результаті приведе до поетапного досягнення
цілей екологічного оздоровлення, підвищить якість та безпечність життя
населення півострова, рівень його рекреаційних можливостей та туристську
привабливість.
Шляхи і способи розв'язання проблеми,
строк виконання Програми
Розв'язання проблеми можливе:
у сфері охорони атмосферного повітря шляхом:
- технічного переоснащення виробничого комплексу через впровадження
інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій,
маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних
процесів;
- впровадження новітніх технологій, технічного переоснащення та/або
реконструкції застарілого обладнання, ремонту пилогазоочисного
обладнання та підвищення ефективності очистки з урахуванням відповідних
проектних показників для підприємств, що є основними забруднювачами
атмосферного повітря;
- оптимізації дорожнього руху на території великих міст,
забезпечення подальшого розвитку громадського електротранспорту;
- підтримки використання автотранспортних засобів, що відповідають
європейським стандартам;
у сфері охорони водних об'єктів, у тому числі Чорного та Азовського
морів, шляхом:
- удосконалення системи водовідведення та покращення якості
очищення зворотних вод у населених пунктах;
- забезпечення відповідності ступеня очищення стічних вод
установленим нормативам і стандартам у місцях, де вони негативно
впливають на санітарно-гігієнічний стан Чорного та Азовського морів;
- будівництва очисних споруд стічних вод для об'єктів, діяльність
яких суттєво впливає на екологічний стан морів;
- підвищення ефективності використання технологій очищення
виробничих стічних вод та утилізації їх осадів, зменшення скидів у
водойми висококонцентрованих стічних вод через систему централізованої
каналізації;
- подолання кризового стану системи водопровідно-каналізаційного
господарства та підвищення ефективності роботи комунальних очисних
споруд;
у сфері поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами
шляхом:
- забезпечення екологічно безпечного зберігання та видалення
небезпечних відходів, максимально можливої утилізації відходів за
рахунок прямого повторного чи альтернативного використання їх
ресурсно-цінної складової та безпечного видалення відходів, що не
підлягають утилізації;
- створення потужностей з переробки твердих побутових відходів,
побудови та реконструкції полігонів твердих побутових відходів у
населених пунктах;
- забезпечення повного знешкодження (видалення) непридатних та
заборонених хімічних засобів захисту рослин, що накопичилися на
території Криму;
у сфері біологічного та ландшафтного різноманіття шляхом:
- встановлення винесених в натуру на місцевості в установленому
законодавством порядку меж об'єктів природно-заповідного фонду;
упорядкування землекористування, запобігання руйнівному впливу природних
та антропогенних чинників на стан ґрунтів;
- формування регіональної екологічної мережі Криму та розширення
природно-заповідного фонду, збереження біологічного та ландшафтного
різноманіття;
у сфері охорони земельних ресурсів та протипаводкової безпеки
шляхом:
- будівництва протиерозійних споруд та рекультивації порушених
земель;
- будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд, захисних
дамб, протипаводкових водосховищ;
- розроблення схем комплексного протипаводкового захисту територій
від шкідливої дії вод, технологій проведення відновлювальних
меліоративних робіт.
Програму передбачається виконати протягом 2011-2015 років.
На першому етапі (2011-2012 роки) передбачається впровадження та
прийняття нових і внесення змін до діючих нормативно-правових актів щодо
забезпечення охорони навколишнього природного середовища Криму, а також
здійснення підготовки пріоритетних інвестиційних природоохоронних
проектів та бізнес-планів з впровадження екологічно чистого виробництва
та найкращої сільськогосподарської практики з метою проведення
першочергових природоохоронних заходів, спрямованих на розв'язання
нагальних екологічних проблем Криму.
На другому етапі (2013-2015 роки) передбачається реалізація ряду
інвестиційних проектів та впровадження бізнес-планів з реалізації
проектів екологічно чистого виробництва та удосконалення
сільськогосподарської практики, а також здійснення інших заходів
Програми, спрямованих на покращення якості очищення стічних вод,
утилізації та вивезення небезпечних хімічних речовин, управління
відходами тощо.
Очікувані результати виконання
Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу поліпшити екологічну ситуацію в
Криму, зокрема:
знизити обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від
автотранспортних засобів до 87,5 тис. тонн (у 2009 році - 111 тис.
тонн);
поліпшити екологічний стан водних ресурсів Криму за рахунок
зменшення обсягу скидів недостатньо очищених стічних вод на 45
відсотків, повного припинення скиду неочищених стічних вод,
реконструкції та будівництва об'єктів централізованого водовідведення у
містах і населених пунктах;
збільшити обсяги утилізації відходів на 15 відсотків;
повністю знешкодити непридатні для використання хімічні засоби
захисту рослин;
збільшити до 30 відсотків площу територій та об'єктів
природно-заповідного фонду, межі яких винесені в натуру;
підвищити лісистість території до 12 відсотків та заповідність до
10 відсотків, визначити переліки територій та об'єктів екомережі;
зменшити площу земель Криму, що піддаються вітровій ерозії за
рахунок створення лісозахисних смуг загальною довжиною до 160
кілометрів;
зменшити площу території, що піддається зсувам на 25 відсотків.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних,
трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми передбачається здійснити за рахунок коштів
державного і місцевих бюджетів, інших джерел, передбачених законом, у
межах виконання державних екологічних програм та Державної програми
соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до
2017 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30
серпня 2007 р. N 1067.
Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 1 млрд. гривень,
у тому числі за рахунок державного бюджету - 0,5 млрд., місцевих
бюджетів - 0,05 млрд., інших джерел - 0,45 млрд. гривень.
Обсяг фінансування Програми визначається щороку під час складання
проектів державного та місцевих бюджетів.