ОСНОВНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ
ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ДБН
"РОЗМІЩЕННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ
ПОЛІГОНІВ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ
ВІДХОДІВ"
АБРАМОВ І.Б., ЧУНІХІН В.Г.
УкрНДІІНТВ
КАЛИНОВСЬКИЙ С.В.
Мінекоресурсів України
ПЕТУХОВ І.С.
Українська асоціація автопідприємств санітарної очистки
В Українi нараховується бiля 720
полiгонiв та звалищ для захоронення
твердих побутових вiдходiв (ТПВ).
Бiльша частина з них не вiдповiдає
санiтарно-екологiчним вимогам i є
небезпечними для навколишнього
середовища, що їх оточує. Ця
ситуація склалась винятково, т я. на
час їх створення не було досконалих
нормативних документів (НД) по
розміщенню і проектуванню
полігонів для складування
побутових відходів. Тоді, як відомо,
діяли "Инструкция по
проектированию и эксплуатации
полигонов для твердых бытовых
отходов" (Москва,1983) и
"Указания по организации и
усовершенствованию контролируемых
свалок (полигонов) для городов
Украины" (Киев, 1980), а також
"Санитарные правила устройства и
содержания полигонов для твердых
бытовых отходов" (Москва, 1983) и
"Правила санитарного содержания
территорий населенных мест"
(СанПиН 42-128-4690-88), яки на той час ще
не могли передбачити усі аспекти
сучасних вимог по управлінню
відходами та розвитку негативних
впливів на довкілля. Таким чином,
метою розроблення нових Державних
будівельних норм (ДБН) є - створити
нормативний документ, в якому
врахувати набутий досвiд, у тому
числi i мiжнародний, i забезпечити
нормативне впровадження проектної
та будiвничої дiяльностi вiдповiдно
сучасним умовам., виконати
необхідну гармонізацію та
орієнтацію на діючи світові
стандарти.
У зв'язку з цим цей
документ розроблявся у
взаємозв'язку з наступними
Законами України: "Про
відходи" , "Про охорону
навколишнього природного
середовища", "Про екологічну
експертизу", "Про
санітарно-епідеміологічне
благополуччя населення України",
"Про зону надзвичайної
екологічної ситуації" та ін., а
також нормативними документами ДБН
А.2.2-3-97 "Склад, порядок
розроблення, погодження та
затвердження проектної
документації для будівництва",
ДБН А.2.2-1-95 "Склад і зміст
матеріалів оцінки впливів на
навколишнє середовище (ОВНС) при
проектуванні і будівництві
підприємств, будинків і споруд.",
ДБН 360-92* "Містобудування.
Планування і забудова міських і
сільських поселень", ДСанПіН
"Гігієнічні вимоги щодо
поводження з промисловими
відходами та визначення їх класу
небезпеки для здоров'я
населення" та ін. Крім того були
враховані результати
науково-технічних і
дослідно-конструкторських робіт та
досвід проектування полігонів ТПВ
ведучих інститутів України. З
міжнародних, раніше за всього,
Директива Ради Європейського
співтовариства 1999/31 "Про
полігони твердих побутових
відходів", в якій передбачаються
принципи екологічно чистого
влаштування, експлуатації та
рекультивації, що забезпечують
обмеження або ліквідацію їх
потенційно шкідливих впливів на
навколишнє середовище і здоров'я
людини.
Зокрема Директивою передбачені
загальні вимоги до всіх типів
звалищ, головним з яких є
урахування місцевих екологічних
умов при виборі площадки.
Приводяться особливо суворі і
докладні вимоги по контролю за
забрудненням підземних вод, а також
по наявності природного
геологічного бар'єра. Геологічний
бар'єр визначається з урахуванням
геологічних і гідрогеологічних
умов території під місцем
розташування полігона та в його
окрузі.
Там, де товщина природного бар'єра
недостатня, вона може бути штучно
посилена для забезпечення
аналогічних показників захисту
навколишнього середовища.
Прийнятий в Україні в 1998 р. закон
"Про відходи" визначає правові
основи поводження з відходами
виробництва і споживання з метою
запобігання їхнього шкідливого
впливу на здоров'я людей і
навколишнє природне середовище, а
також залучення відходів у
господарський обіг як додаткових
джерел сировини. Він регламентує
вимоги до об'єктів розміщення
відходів, а також до поводження з
відходами на території населених
пунктів.
У законі "Про
санітарно-епідеміологічне
благополуччя населення України"
серед інших чинників розглянуті
санітарно-епідеміологічні вимоги
до всіх етапів сфери поводження з
відходами, як потенційно
небезпечним об'єктом, передбачене
проведення державного
санепіднагляду і
соціально-гігієничного
моніторингу.
Таким чином розгляд вищенаведених
документів дозволив при розробці
НД максимально врахувати вимоги
міжнародних нормативних
документів у частині, що стосується
розміщення і проектування
полігонів твердих побутових
відходів.
Розроблювальні будівельні норми
поширюються на проектування нового
будівництва, розширення,
реконструкцію, технічне
переоснащення і рекультивацію
полігонів твердих побутових
відходів (далі - полігонів ТПВ).
Основними розділами ДБН є :
1. Загальні положення - де
визначаються цілі, задачі та вимоги
до створення полігонів ТПВ.
2. Розміщення полігонів - у якому
надаються природні та техногенні
умови, за яких відбувається
розміщення полігонів ТПВ, та їх
вимоги, що повинні враховуватись у
проекті.
3. Проектування полігонів - містить
перелік складових частин проекту,
розрахунок місткості полігона,
схему полігона, порядок
проектування ділянки складування,
господарської зони та інженерних
споруджень, санітарно-захисної
зони, схеми збору й утилізації
біогазу, рекультивації територій
закритих полігонів, вимоги до
улаштування протифільтраційного
екрану й заходи щодо знешкодження
фільтрату, а також порядок
проведення контролю атмосферного
повітря, підземних вод, грунтів,
вимоги до дотримання системи
моніторингу.
З точки зору загальних положень
полігони ТПВ є інженерними
природоохоронними спорудами, які
призначені для знешкодження і
захоронення твердих побутових
відходів і повинні забезпечувати
надійну їх ізоляцію,
епідеміологічну безпеку,
екологічну чистоту навколишнього
середовища, запобігати розвиткові
небезпечних процесів і явищ. Новим
елементом цих положень є те, що
складуванню на полігонах ТПВ
підлягає тільки та частина твердих
побутових відходів, що не може бути
утилізована; при полігонах ТПВ
рекомендується передбачати
спеціальний майданчик або
сортувальну лінію для вилучення
ресурсно-цінних компонентів ТПВ, а
також на полігонах ТПВ, де
відбувається складування брикетів
ТПВ, передбачити майданчик для
створення ліній з виробництва
брикетів.
При проектуванні полігонів ТПВ
повинні бути передбачені:
рішення, що забезпечують
експлуатаційну надійність,
економічність, мінімальне
вилучення земельних і інших
природних ресурсів і обов'язкове
повернення тимчасово відчужуваних
земель для подальшого
господарського використання;
розробка на усіх етапах
проектування матеріалів оцінки
впливу на навколишнє середовище
згідно з ДБН А.2.2-1-95 "Склад і зміст
матеріалів оцінки впливів на
навколишнє середовище (ОВНС) при
проектуванні і будівництві
підприємств, будинків, споруд.
Основні положення проектування";
інженерні заходи, що забезпечують
стійкість полігона як споруди, його
довговічність і безпеку
навколишнього середовища.
Нормативні вимоги до розміщення
полігонів ТПВ викладаються в ДБН
вперше і включають наступні
положення:
- Ділянка для розміщення полігонів
ТПВ повинна обиратися за
територіальним принципом,
відповідно до схеми санітарного
очищення міста чи регіону, або
проекту районного планування.
- Полігони ТПВ слід розміщати :
на площадках, на яких можливе
здійснення заходів і інженерних
рішень, що виключають забруднення
навколишнього середовища, розвиток
небезпечних геологічних процесів
чи інших негативних процесів і
явищ;
на землях
несільськогосподарського
призначення чи непридатних для
сільського господарства чи
погіршеної якості, а також на тих,
що не зайняті зеленими
насадженнями (особливо лісами 1
групи);
на ділянках, прилеглих до міських
територій, якщо вони не включені,
відповідно до генерального плану
розвитку міста на найближчі 25
років, а також під перспективну
забудову;
з урахуванням рози вітрів стосовно
житлової забудови, зон відпочинку й
інших місць масового перебування
населення;
за межами зон можливого впливу на
водозабори, поверхневі води,
заповідники, курорти тощо;
на ділянках, що характеризуються
природною захищеністю підземних
вод від забруднення;
на видаленні, не менше :
- 15 км - від аеропортів;
3000 м - від границі курортного
міста, відкритих водоймищ
господарського призначення,
об'єктів, які використовуються у
культурно-оздоровчих цілях,
заповідників, місць відпочинку
перелітних птахів, морського
узбережжя;
- 1000 м - від межі міст;
500 м - від житлової та громадської
забудови ;
200 м - від сільськогосподарських
угідь і від автомобільних та
залізничних шляхів загальної
мережі.
50 м - від межі лісу і лісопосадок,
не призначених для використання в
рекреаційних цілях.
Відстані від зазначених вище
об'єктів можуть коригуватися за
даними моделювання чи розрахунків
впливу полігона ТПВ на навколишнє
середовище (з обов'язковим
погодженням з місцевими органами
санітарного та екологічного
контролю).
Розміщення полігонів ТПВ не
допускається :
на площах залягання корисних
копалин і територіях з гірничими
виробками без погодження з
органами Державного гірського
нагляду;
у небезпечних зонах відвалів
породи різних шахт чи
збагачувальних фабрик;
у зонах активного карсту;
у зонах розвитку зсувів, селевих
потоків, снігових лавин,
підтоплення й інших небезпечних
геологічних процесів, а також на
територіях сезонного затоплення;
у заболочених місцях;
у зонах поповнення і
виклинцьовування підземних вод;
у водоохоронних зонах;
у зонах формування і використання
поверхневих і підземних
мінеральних вод;
у зонах санітарної охорони
курортів і на територіях зелених
зон міст;
у зонах I, II пояса санітарної
охорони водозаборів;
на землях, зайнятих чи призначених
під зайняття лісами, лісопарками,
іншими зеленими насадженнями, що
виконують захисні і
санітарно-гігієнічні функції і є
місцями масового відпочинку
населення;
на ділянках, забруднених
органічними, радіоактивними й
іншими небезпечними відходами, до
закінчення термінів, встановлених
органами
санітарно-епідеміологічної служби.
Розміщення полігонів ТПВ
допускається:
- на просадних грунтах за умови
повного усунення просадних
властивостей грунтів;
- на потенційно підтопляємих
територіях за умови спорудження
дренажу, улаштуванням
гарантованого протифільтраційного
екрана в основі і на схилах
полігона і знезаражування вод у
випадку аварійної ситуації;
- у зоні ІІІ пояса санітарної
охорони водозаборів при наявності
в них природної захищеності
(присутність у літологічному
розрізі достатньо потужних і
витриманих водотривких порід) , і
улаштуванням в чаші полігона
надійного протифільтраційного
екрана (коефіцієнт фільтрації води
менше 10-9 м/с);
- у сейсмічних районах при
дотриманні відповідних
нормативних вимог СНіП ІІ-7-81
"Строительство в сейсмических
районах";
- на ділянках, віддалених від
тектонічних розламів і активних
зон геодинамічної напруженості, що
виявляються за допомогою
інженерних вишукувань.
Грунтові води на ділянці
розміщення полігонів ТПВ повинні
знаходитися на глибині не менше 2 м
від його основи.
Надійним протифільтраційним екраном полігонів ТПВ вважається екран, що має відповідно до європейських стандартів, коефіцієнт фільтрації води не більше 10-9 м/с
Полігони ТПВ за
особливостями розташування в
рельєфі поділяються на :
- рівнинні - розташовані на відносно
рівній поверхні з ухилом рельєфу до
5%;
- схилові - розташовані на схилах
рельєфу з ухилом місцевості більше
5% ;
- вододільні - розташовані на
вододільних просторах;
- ярово-балкові - розташовані в
природних зниженнях рельєфу,
балках і ярах;
- котловинні чи кар'єрні -
розташовані в штучних виїмках, або
кар'єрах після видобутку
будівельних матеріалів або
корисних копалин;
- гірські - розташовані в гірській
місцевості;
- змішані.
Згідно з п. 2.3. розміщення полігонів
ТПВ в долинах рік забороняється.
У залежності від
особливостей розміщення полігонів
ТПВ в рельєфі виконуються
необхідні комплекси інженерних,
екологічних і
санітарно-гігієнічних вишукувань,
оцінка впливу на навколишнє
середовище, застосовуються
конструктивні і технологічні
проектні рішення, проводиться
обґрунтування заходів щодо
усунення негативного впливу на
навколишнє середовище та розвитку
небезпечних геологічних процесів і
явищ, а також забезпечення
експлуатаційної надійності
полігонів ТПВ.
За типом зволоження
території, обумовленого як
відношення суми річних опадів до
випаровування з поверхні суші
(Кзв.), і показаних у додатку В,
полігони ТПВ відносять до зони :
I - надлишкового зволоження, Кзв. >
1.2;
II - достатнього зволоження, Кзв.
1.0-1.2;
III - нестійкого зволоження, Кзв.
0.75-1.2;
IV - недостатнього зволоження, Кзв.
0.5-0.75;
V - посушливої Кзв. < 0.5.
У залежності від типу
зволоження території, на якій
розміщаються полігони ТПВ,
розраховують об'єм можливого
утворення фільтрату, визначають
методи боротьби з його
накопиченням, розмір секцій
полігона ТПВ та накопичувачів
фільтрату, тривалість їх
наповнення й особливості складу
робіт, зазначених у п. 2.8-2.9.
Вибір ділянки розміщення
полігона ТПВ має проводитися таким
чином, щоб забезпечувалася
максимальна висота складування без
порушення візуальної домінанти і
ландшафтного сприйняття території.
Відведення земельної
ділянки під розміщення полігонів
ТПВ, складання акта вибору та
відведення здійснюються на
підставі чинного законодавства і
відповідних нормативних
документів.
© Независимое агентство экологической информации
Последние изменения внесены 22.04.07