Ежегодная Международная конференция "Сотрудничество для решения проблемы отходов"

Главная страница

Сведения об авторах

ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ БІОГАЗОВИХ УСТАНОВОК У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ГАВРИЛЮК Є. В.

ВАТ "Концерн Електрон"

ГВОЗДЕВИЧ О. В.

Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України", НВФ "СЕНС"

МУХА О. В.

Львівський Центр науково-технічної та економічної інформації

СТЕФАНИК Ю. В.

Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України"

(Львів)

Вихідна інформація

У Львівській області зареєстровано понад 1300 одиниць приватних фермерських господарств, з яких близько 400 займаються тваринництвом, зокрема молочним та м'ясним скотарством, розведенням свиней, овець, птиці. Разом з тим, в ряді домашніх господарств (сімей) кількість худоби перевищує 10 голів, і вона утримується з метою виробництва та збуту продуктів тваринництва.

В обороті таких господарств знаходиться понад 180 тисяч голів великої рогатої худоби, близько 130 тисяч свиней, до 10 тисяч овець та кіз. Загальне співвідношення наявності худоби у приватному та державному секторах 88% та 12% відповідно. Розподіл загальної кількості в таблиці.

Таблиця

Худоба

2002 р.

2003 р.

Кількість, тис. голів

Велика рогата худоба

566.9

536.6

Свині

270.5

283.4

Вівці та кози

34.3

33.0

Птиця усіх видів

6608.2

6799.7

Структура утримання худоби у господарствах області така:

_ 10% знаходяться у крупних колективних господарствах, де утримуються від 50 до 400 голів.

_ 55% належать фермерським господарствам, де утримується від 10 до 100 голів худоби.

_ 35% належать господарським дворам (сім'ям), де в середньому може утримуватися від 1 до 3 корів, 1 - 2 свині, 1 - 2 кози, 5 - 10 овець, від 10 до 40 курей.

Екологічний аспект

Сьогодні навколо великих тваринницьких господарств вода і ґрунт отруєні продуктами життєдіяльності тварин на відстані 3 - 5 кілометрів. Поки що господарства не планують виділення ресурсів на установки з утилізації продуктів життєдіяльності тварин. Проте, екологічне мислення, а також необхідність дотримання законодавства з питань охорони навколишнього середовища (санкції та штрафи за забруднення) найближчим часом мають стати істотним мотивуючим фактором для впровадження екологічних та енергозберігаючих проектів.

Щорічно у Львівській області утворюється близько 10 млн тонн гною, що в основному використовується як добрива для ґрунтів.

Сільськогосподарський гній (як твердий, так і рідкий) може містити патогенні бактерії, включаючи сальмонелу. Деякі з цих мікроорганізмів можуть бути відповідальні за поширення інфекційних захворювань, особливо, якщо вони використовувалися для вдобрення ґрунту, на якому виростають готові до вживання рослини, що не потребують термічної обробки перед вживанням, наприклад, салат.

При анаеробному зброджування органічні речовини розкладаються без доступу кисню. Цей процес проходить у два етапи. На першому етапі складні органічні полімери (клітковина, білки, жири й ін.) під дією природних колоній різноманітних видів анаеробних бактерій розкладаються до більш простих з'єднань: летючих жирних кислот, нижчих спиртів, водню й оксиду вуглецю, оцтової і мурашиної кислот, метилового спирту. На другому етапі метаноутворюючі бактерії перетворюють органічні кислоти в метан, вуглекислий газ і воду.

Залишок, що утворюється в процесі одержання біогазу, містить значну кількість живильних речовин і може бути використаний як добриво. Склад залишку, отриманого при анаеробній переробці тваринницьких відходів, залежить від хімічного складу вихідної сировини, що завантажується в реактор. За сприятливих умов при дотриманні технології розкладається близько 70% органічних речовин і 30% міститься в залишку.

Основна перевага анаеробного зброджування полягає в збереженні в органічній чи амонійній формі практично всього азоту, що міститься у вихідній сировині.

Метод анаеробного зброджування найбільш прийнятний для переробки тваринницьких відходів з погляду гігієни й охорони навколишнього середовища, тому що забезпечує найбільше знезаражування залишку й усунення патогенних мікроорганізмів.

Рідка фаза гною після переробки відповідає вимогам до якості стічних вод що встановлені органами охорони природи.

Одна корова за добу виробляє 40 кг біологічних відходів, з яких 8 кг - сухі речовини. В області за рік утворюється близько 7,5 млн т таких біологічних відходів.

Варіанти використання біогазу

1. Енергетична цінність при перетворюванні на електроенергію 1м3 біогазу складає 10 кВт. При використанні перетворюючого обладнання з коефіцієнтом корисної дії 35% (найбільш доступне і просте в обслуговуванні обладнання) енергетична цінність 1м3 перетвореного в електроенергію складе 3,5 Квт.

2. Для опалення в зимовий період приміщень площею 100м2 (при відповідній системі теплоізоляції) необхідно від 5 до 16 м3 газу на місяць. Застосування установок для виробництва біогазу дозволить забезпечити опалення господарських приміщень, а також використовувати енергію спалювання біогазу у побутових цілях.

Висновки

Загалом невисока енергетична цінність біогазу та низька інтенсивність його виробництва не дозволяють створювати на його основі високоефективні енергетичні установки з виробництва електроенергії та тепла. Проте надходження біологічного газу дозволить частково покривати поточні потреби господарств в енергоносіях і забезпечить окупність затрат на впровадження біогазової установки в межах 20 місяців. Найвагомішим аргументом на користь впровадження біогазових установок у тваринницькі господарства Львівської області є екологічний та санітарний аспекти.

Главная страница

Сведения об авторах


© Независимое агентство экологической информации

Последние изменения внесены 22.04.07