Ежегодная Международная конференция "Сотрудничество для решения проблемы отходов"

Главная страница
Сведения об авторах

БІОВЕРМИКУЛЬТИВУВАННЯ ЯК РАЦІОНАЛЬНИЙ СПОСІБ УТИЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ

ГОРОДНІЙ М. М., БИКІН А. В., БИКІНА Н. М.

Національний аграрний університет (Київ)

Вермикультивування - це переробка органомістких відходів за допомогою дощових черв'яків, зокрема, гібрида червоного каліфорнійського черв'яка. Органічна сировина, заселена черв'яками, протягом 1 - 2 днів втрачає неприємний запах, а через 4 - 5 тижнів за їх допомогою перетворюється на високоякісне органічне добриво - вермикомпост. Використання гібрида червоного каліфорнійського черв'яка при виробництві вермикомпосту в колишньому СРСР почалось з 1989 року. Досвід зарубіжного і вітчизняного вермикультивування дозволяє розглядати біомасу вермикультури як можливий потенціал джерела білкового компонента до раціону живлення тварин і птахів. У природі не існує іншого такого потужного джерела повноцінного білка. Як показують розрахунки, протягом року з 1000 м3 можна отримати 40 ц білкового борошна (5% вологи). Біомаса черв'яків багата ферментами, вітамінами, мікроелементами.

Для забезпечення швидкої та якісної переробки органічних відходів до кінцевих продуктів біоконверсії необхідне суворе дотримання всіх технологічних параметрів. Технологія біовермикомпостування передбачає три основні етапи утилізації відходів: попередня підготовка, безпосереднє вермикомпостування і доробка отриманих продуктів.

Необхідність проведення попередньої підготовки органічних відходів викликана технологічними особливостями біовермикомпостування, які базуються на специфічному відношенні вермикультури до напрямку процесів розкладу органічної речовини. При використанні неферментованих відходів внаслідок утворення в процесі мінералізації окремих сполук життєдіяльності вермикультури повністю інгібуються.

Безпосередня біотехнологічна переробка органічних відходів за допомогою вермикультури є важливим етапом їх утилізації, яка базується на використанні природного ланцюга кругообігу речовин.

Різноманітні органічні відходи потребують неоднакової тривалості періоду попередньої підготовки, через різну біохімічну природу, структуру і будову органічної речовини. Найбільш інтенсивно мінералізуються вуглеводи, білки, водорозчинні органічні речовини і значно повільніше - сполуки фенольного ряду та, особливо, лігнін. Крім того, велику роль в процесі ферментації органічних відходів відіграє характер зв'язку між легко- і важкодоступними для мікроорганізмів біохімічними компонентами, які входять до складу органічного матеріалу. Наприклад, клітковина, що зв'язана з лігніном, мінералізується значно повільніше, ніж та, яка знаходиться у вільному стані. Білки піддаються більш швидкому мікробіологічному розкладанню в порівнянні з лігнопротеїновими комплексами. Значно знижуються темпи розкладу органічних матеріалів, якщо до їх складу входять бактерицидні речовини типу танінів, терпенів, смол, які токсичні для багатьох мікроорганізмів. Стійкість органічних відходів до мінералізації може залежати від вмісту в них зольних елементів, які, будучи додатковим джерелом мінерального живлення для мікроорганізмів, сприяють більш швидкому розкладу органічної речовин.

Науковими дослідженнями і світовою практикою встановлено, що впровадження та широке застосування енергозберігаючої біотехнології з включенням дощових черв'яків для переробки органічних відходів у добриво нового типу - вермикомпост - це біологічно і енергетично доцільний, прискорений шлях різкого покращення ландшафтів, а також охорони навколишнього середовища.

Главная страница
Сведения об авторах

 


© Независимое агентство экологической информации

Последние изменения внесены 23.04.07