Маковська Н.І., Турос О.І.

Главная страница
Сведения об авторах

ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АСПЕКТІВ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ КЛАСУ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

МАКОВСЬКА Н. І., ТУРОС О. І.

Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М.Марзеєва АМН України (Київ)

Відомо, що в Україні існують чотири класи промислових відходів, які розрізняються за ступенем небезпечності та фізичними, хімічними і біологічними властивостями. Перший, другий і третій класи вважаються найбільш шкідливими відходами і становлять 3% від загальних річних обсягів накопичення відходів, або 1% від загального обсягу накопичення відходів. Четвертий клас вважається менш шкідливим і, практично, складає всі токсичні відходи України.

Основними джерелами утворення відходів в Україні є гірнича, хімічна, металургійна, машинобудівна, енергетична, целюлозно-паперова та сільськогосподарська промисловості. Високий рівень накопичення токсичних відходів збільшує ризики щодо погіршення здоров'я населення, а також екологічних катастроф. В той же час, згідно звіту Міністерства екології та природних ресурсів України, за 1998 - 2000 рр. з близько 81,000 тис. т небезпечних відходів лише 33% були утилізовані, 2% - оброблені і 61% - видалені в організовані місця захоронення. Виникають питання і щодо адекватності самої класифікації небезпечності відходів. Слід зазначити, що особливу небезпеку, спричинену відходами, може становити мутагенність окремих хімічних чинників або їх сумішей.

Наявність хімічної розшифровки складу токсичних відходів за допомогою існуючих банків даних по відходам та мутагенам дає можливість ідентифікувати хімічну загрозу при оцінці ризику для здоров'я. У випадку відсутності таких даних, згідно із методичними матеріалами ВООЗ, доцільним є визначення сумарної мутагенної активності відходів за допомогою короткострокових методик визначення генотоксичності чинників довкілля. До них відносяться мікробіологічні тести, тести на різноманітних рослинних об'єктах, дрозофілі, ссавцях і т. ін. Беручи до уваги різні шляхи надходження токсикантів до живого організму, результати біомоніторингу надають для подальшої оцінки ризику більш об'єктивну інформацію, ніж моніторинг середовища. Але тестування на мутагенність величезної кількості речовин, що існують, за допомогою біотестів було б надто трудомісткою й витратною процедурою.

Такому скринінгу повинні підлягати в першу чергу ті речовини, з якими доводиться часто або тривалий час контактувати великій кількості людей. У всіх прикладах з'ясовування мутагенності якоїсь речовини для людини, вона виявлялась і в дослідах, проведених на лабораторних модельних організмах. Тому встановлення мутагенності досліджуваної речовини для будь-якого організму треба вважати вказівкою на високу ймовірність того, що ця речовина здатна спричиняти мутації і в людини. З другого боку, виявлення мутагенності речовини під час випробувань на інших тест-об'єктах не забезпечує повної гарантії, а тільки дає підстави сподіватись, що це небезпечно для людини. В кінцевому присуді необхідно враховувати те, що в оточуючому середовищі завжди знаходиться комплекс хімічних факторів, що або володіють генотоксичністю, або можуть модифікувати аналогічну дію.

Визначення мутагенності окремих забруднювачів багатокомпонентних сумішей відходів є першочерговим завданням генетико-токсикологічних досліджень при визначенні ризиків впливу відходів на генетичне здоров'я населення. Для цього необхідно мати хімічну розшифровку відходів щодо загального спектру хімічних забруднювачів, а також необхідним є законодавче затвердження обов'язкового тестування відходів біологічними тест-системами при визначенні класу їх небезпечності. Особливу увагу при визначенні біологічних ефектів мутагенних складових відходів необхідно приділити оцінці експозиції, а саме розподілу джерел забруднення та розміру популяції, що підпадає під дію небезпечних мутагенних чинників. Використання маркерів генетичної чутливості до дії небезпечних факторів може бути найперспективнішим напрямком для регіонального ранжування при визначенні небезпеки дії відходів на населення України і прийнятті управлінських рішень щодо визначення меж прийнятного ризику впливу антропогенних чинників.

Главная страница
Сведения об авторах

Последние изменения внесены 23.04.07