Gorlitsky

РОЗШИРЕНА КОНЦЕПЦІЯ ТЕХНОГЕННИХ РОДОВИЩ

Горлицький Б. О., Губіна В. Г., Туров В. П., Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України (м. Київ, Україна)

Одним з головних напрямків проблеми зменшення екологічного навантаження на довкілля України є проблема використання відходів як вторинної сировини. Однією з передумов наукового вивчення цієї проблеми, формування концепцій та розроблення необхідного нормативного забезпечення є створення адекватного понятійного апарату, в якому чільне місце посідає поняття "техногенне родовище", що досі, на наш погляд, не отримало змістовного, у тому числі законодавчого, визначення.
З нашої точки зору, техногенними родовищами слід вважати такі накопичення відходів, які, крім наявності технологій і обладнання для переробки цих відходів у товарну продукцію, також відповідають таким умовам:
1) товарна продукція, яку отримують внаслідок експлуатації техногенного родовища, є конкурентоспроможною в порівнянні з первинною сировиною того ж призначення за технолого-економічними показниками;
2) запаси вторинної техногенної сировини, зокрема відходів, перевищують окупність капітальних витрат і виправдовують витрати на освоєння техногенного родовища.
Пропонується вважати "техногенним родовищем" накопичення будь-яких відходів виробництва, будівництва та споживання незалежно від походження і складу цих відходів, якщо це накопичення відповідає вищенаведеним умовам.
Зараз в Кодексі "Про надра" (ст. 5) міститься таке визначення: "Техногенні родовища корисних копалин - це місце, де накопичились відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені та мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини".
На наш погляд. безпідставно обмежувати об'єм поняття "техногенне родовище" за ознакою наявності зв'язку з видобуванням та збагаченням мінеральної сировини, тому що відходи будь-якої галузі господарства, які можна ідентифікувати як техногенні родовища, опинились на земній поверхні, стали частиною кругообігу речовини, мають ресурсний потенціал, і поводження з ними повинно регулюватись єдиною законодавчою базою.
Існуюче на сьогодні законодавче визначення штучно залишає за межами вторинно-сировинного використання (шляхом пошуків, реєстрації, стимулювання утворення та ефективної експлуатації) техногенні родовища, де факторами утворення є:
- промислова діяльність поза сферою первинного переділу первинної сировини (гірничодобувної галузі);
- вторинна сировина, що утворюється внаслідок діяльності агропромислового комплексу (рослинництва, тваринництва, харчової та деревообробної промисловості тощо);
- вторинна сировина, що утворюється шляхом переробки відходів муніципального походження (тверді побутові та інші відходи житлового сектора населених пунктів, сфери послуг, дрібних виробництв і підприємств тощо).
Зрозуміло, що техногенні родовища різних джерел походження (відходи гірничо-добувної, промислової, агропромислової та муніципальної сфер) мають принципово різні пошукові критерії, що враховують фактори, пов'язані з умовами утворення цих родовищ. Зокрема обґрунтовано виділення як окремого типу диспергованих (розподілених) техногенних родовищ, які мають виражену специфічність щодо факторів утворення, критеріїв визначення, методики пошуків та технології експлуатації. До цього типу родовищ відноситься значна частина техногенних родовищ, що утворюються переважно у муніципальній та агропромисловій сферахі.
Аналізуючи наведений матеріал, можемо сформулювати певні критерії віднесення техногенних накопичень відходів - джерел утворення вторинної сировини до класу техногенних родовищ.
Вторинна сировина, вироблена (вилучена) з відходів, що потенційно можуть складати техногенне родовище, є в переліку імпортованої Україною вторинної сировини або за собівартістю може скласти конкуренцію первинній сировині того ж призначення (в окремому місті, промисловому регіоні чи державі в цілому).
Вже існують технології та обладнання для перетворення вторинної сировини з потенційного техногенного родовища у кінцеву товарну продукцію або є реальні передумови створення таких технологій та обладнання.
Обсяги накопичення та (або) прогнозованого поточного утворення відходів (тобто "поповнення запасів"), що утворюють запаси потенційного техногенного родовища, дозволяють розраховувати на економічну доцільність капіталовкладень в його освоєння.
Під час підрахунку собівартості та прибутків від реалізації вторинної сировини її конкурентна спроможність повинна враховувати такі складові, як розміри витрат на прикінцеве видалення (розміщення чи знищення) відходів, що складають потенційне техногенне родовище, а також вартість видалення вторинних відходів експлуатації потенційного родовища та виробництва продукції з отриманої вторинної сировини.
Всі розрахунки повинні враховувати пільги за збір, переробку та видалення відходів.

EXPANDED CONCEPT OF MAN-CAUSED DEPOSITS

Gorlitsky B. O., Gubina V. G., Turov V. P., Institute of Environmental Geochemistry, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Shortcomings of the definition of the term "man-caused deposit" given in the Code "On Depths" have been analysed. It has been suggested to expand the definition upon man-caused products with valuable components which are not minerals and are not produced as a result of mining activity but in some other way (agricultural wastes, consumption residue, etc.).

Главная страница
Сведения об авторах