Главная страница
Сведения об авторах

КОМПЛЕКСНА ПЕРЕРОБКА ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

Горох М. П., Ляхевич І. М., ДКП «Харківкомуночиствод», Харків, Україна Решта К. Є., Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, Україна

Поводження з побутовими відходами є однією з найактуальніших проблем сучасності. Переробка та утилізація відходів — складна і багатофакторна екологічна, економічна, технологічна та соціальна проблема. Сьогодні у пресі з прикрістю констатується, що на шостому році після прийняття Закону України «Про відходи», покликаного істотно змінити екологічну ситуацію, в країні практично нічого не зроблено для його реалізації. Як і раніше, використані пакувальні матеріали у кращому разі горять на сміттєспалювальних заводах, у гіршому — протягом багатьох років осідають на міських звалищах, які отруюють довкілля.
Особливо актуальна ця проблема у великих містах з великою щільністю населення. Ситуація в сфері поводження з відходами у Харківській області з кожним роком ускладнюється. Це обумовлюється бурхливим і не завжди підконтрольним розвитком сфери малого бізнесу, торгівлі, медицини, побутової хімії та багатьма іншими причинами.
Якщо раніше найбільші обсяги відходів утворювались на підприємствах-гігантах, які знаходилися під жорстким контролем відповідних служб, то на сьогодні ситуація різко змінилася.
У даний час Україна, в тому числі Харківська область, «потопає» у величезній кількості твердих побутових відходів (ТПВ). Щорічно в м. Харкові утворюється близько 480 тис. т ТПВ (близько 300 кг на одного мешканця), а також 360 тис. т промислових відходів. Актуальні питання вторинного використання, переробки й знешкодження ТПВ потребують на сьогодні вкладення значних коштів, а традиційний метод складування сміття на звалищах стає малоефективним і небезпечним для навколишнього середовища. Переповнені звалища й полігони виводять з використання величезні площі, отруюють водойми та повітря, є розсадниками гризунів, інкубаторами хворобоутворюючих організмів. Вимоги до полігонів ТПВ постійно зростають, що підвищує вартість захоронення відходів.
Станом на 2003 р. на Харківщині фунціонували понад 200 звалищ загальною площею 127 га, які не відповідали діючим екологічним і санітарним нормам. На сьогодні єдине узаконене звалище знаходиться у с Дергачі, куди 1,5-мільйонне місто вже не одне десятиріччя вивозить свої муніципальні відходи. Але звалище вже повністю вичерпало свій ресурс. Дані досліджень, проведених ДКП «Харківкомуночиствод», щодо несанкціонованих звалищ у місті й по його периметру невтішні (рис. 1).

Рис. 1. Кількість несанкціонованих звалищ по роках

Загальний об'єм звалищ становить 860—900 тис. м³. З початку 2005 р. звалища об'ємом 1000 м³ в м. Харків було ліквідовано. Однак загальна кількість звалищ залишається значною. Кількість стихійних звалищ об'ємом понад 1000 м³ практично не зменшується.
Як показує аналіз, не існує універсального методу поводження з ТПВ, який би задовольняв сучасним екологічним та економічним вимогам. Найбільш прийнятним є комбінований метод, який передбачає використання відходів як джерела енергії та вторинної сировини. Саме комплексна переробка ТПВ, що включає сортування, термообробку, ферментацію та інші процеси, забезпечує максимальну екологічну та економічну ефективність.
Найбільш розповсюдженими видами промислової переробки ТПВ є спалювання, ферментація, сортування та їх різні комбінації.
Економічні показники різних технологій переробки ТПВ (за даними європейських фірм, які доповнено розрахунковими даними з комплексної переробки ТПВ та реалізації готової продукції) наведені у таблиці.

Таблиця

Економічна ефективність різних технологій переробки ТПВ

Аналізуючи наведені дані, слід відзначити, що кращими в економічному плані є комбінаційні технічні рішення, особливо комплексна переробка ТПВ (рис. 2).

Рис. 2. Раціональна схема управління відходами

Для науково обґрунтованого вибору технології необхідно враховувати не лише економічні, а й екологічні фактори. Кінцеві продукти переробки й відходи виробництва мають бути безпечними для навколишнього середовища.
Серед існуючих технологій переробки ТПВ найбільш небезпечним для довкілля є технології ферментації та спалювання вихідних ТПВ.
Основним недоліком технології ферментації вихідних ТПВ без їх попереднього сортування та підготовки є велика кількість відходів, які підлягають складуванню на полігоні, а також доволі низька якість готового продукту. Він має поганий товарний вигляд, підвищений вміст важких металів. Підвищити ефективність технології можна за рахунок сортування ТПВ перед ферментацією.
При використанні технології спалювання ТПВ утворюються шлак й летюча зола, а також димові гази. Через підвищений вміст у шлаці важких металів його досить важко утилізувати. Попереднє сортування зменшує кількість шлаку та золи, до того ж переробка шлаку стає менш проблематичною.
За технологією комплексної переробки ТПВ до термообробки поступають не вихідні ТПВ, а їх збагачена фракція, з якої здебільшого видалені шкідливі речовини. Об'єми димових газів і викиди пилу значно зменшуються.
Таким чином, сучасним економічним та екологічним вимогам найбільше відповідають технології комплексної переробки ТПВ. Для практичного застосування комплексної переробки необхідно обґрунтування вибору технічних рішень та їх системне об'єднання. В результаті комплексної переробки ТПВ утворюються шлаки, зола та відходи сортування, які є екологічно небезпечними і потребують знешкодження.
Існує декілька промислових і близьких до промислового застосування технологій знешкодження й переробки відходів, у складі яких переважають мінеральні речовини. Універсальним методом, який майже не залежить від складу відходів, є електропереплавляння з подальшим остеклуванням. Недоліком застосування цієї технології є великі витрати електроенергії.
Для переробки летючої золи можна використовувати технологію виробництва безвипалю-вальних вогнеупорів.
Технології комплексної переробки ТПВ можуть бути маловідходними, якщо у технологічну схему заводу включити виробництво будівельних матеріалів.
Таким чином, ключовим процесом у схемі комплексної переробки ТПВ є сортування (у тому числі на основі селективного збору), яке якісно й кількісно змінює склад ТПВ. При цьому не тільки підвищується частка вторинного використання багатьох компонентів ТПВ, айв значній мірі вирішуються питання видалення небезпечних побутових відходів і баластних компонентів, оптимальної підготовки тих чи інших фракцій компонентів ТПВ для подальшої переробки.

INTEGRATED MANAGEMENT OF SOLID MUNICIPAL WASTE

Gorokh N. P., Lyakhevich І. М., SME «Kharkivcommunochystvod», Kharkiv, Ukraine Reshta K. E., V. N. Karasyn Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine

The modern system of the reference with domestic and industrial wastes is considered in the paper. The data provided in the paper reflect the upward trend in illegal dumping activity. The feasibility of an integrated approach to the household solid waste management is demonstrated.

Главная страница

Сведения об авторах

Горох Николай Прохорович, начальник цеха комплексной утилизации осадка жидких стоков, промышленных и бытовых отходов, ГКП «Харьковкоммуночиствод», проспект 50-летия ВЛКСМ, 28-А, Харьков, 61153. Украина. Тел. (057) 731-19-66

Ляхевич Ирина Николаевна, зам. нач. цеха комплексной утилизации осадка жидких стоков, промышленных и бытовых отходов, ГКП «Харьковкоммуночиствод», проспект 50-летия ВЛКСМ, 28-А, Харьков, 61153. Украина. Тел. (057) 731-19-66

© Независимое агентство экологической информации

Последние изменения внесены 24.04.07