Міщенко В. С., Виговська Г. П.

ВІДХОДИ: РЕАЛІЇ І ФЕНОМЕНИ СТАТИСТИКИ

Міщенко В. С., Виговська Г. П., Рада по вивченню продуктивних сил України, Національної академії наук України, Київ, Україна

Протягом 90-х рр. в Україні фіксувалося зменшення абсолютних показників утворення всієї сукупності відходів, що було спричинено економічною кризою і не пов’язувалось із техніко-технологічним прогресом. Починаючи з 1999–2000 рр., разом із зростанням промислового виробництва спостерігається зворотня тенденція — до збільшення абсолютних обсягів утворення відходів. Відповідно прогресує і процес їх накопичення як у промисловому, так і в побутовому секторах.
Згідно зі статистичною звітністю зазначене збільшення обсягів утворення і накопичення відходів продовжувалося і у 2004 р.
За номенклатурою із 53 видів відходів (які обліковуються за формою статистичної звітності 14мтп) обсяг їх утворення склав у 2004 р. 215,13 млн т. У порівнянні з 2003 р. фіксується їх збільшення на 10,8%, що кореспондується із зростанням промисловості та ВВП в цілому.
Утворення токсичних відходів на підприємствах України за відповідною статистичною звітністю (форма № 1 — токсичні відходи) у 2004 р. склало 62,9 млн т. Стосовно 2003 р. їх обсяг зменшився на 16,1 млн т, або на 25,6%, але щодо найбільш небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки утворення (2,4 млн т) залишилося на рівні попередніх років.
Загальний обсяг накопичення токсичних відходів на початок 2005 р. склав 1,59 млрд т проти 2,74 млрд т на початок 2004 р. Таку різницю в статистичних даних можна пояснити лише переглядом критеріїв віднесення накопичень відходів до категорії токсичних. У зв’язку з цим зазначимо, що в Україні з проблемою токсичних відходів найбільш «успішно» справляється саме статистика, оскільки, згідно з її даними, починаючи з 1997 р., обсяг накопичення токсичних відходів у сховищах зменшився з понад 5 млрд т до 1,59 млрд т. Зазначені цифрові співставлення свідчать про недостатню визначеність самої категорії «токсичні відходи», про відсутність порядку їх віднесення до категорії небезпечних, а також відповідної методики.
Відсутність форм первинного обліку, невизначеність номенклатури призводять до низької достовірності даних за державною статистичною звітністю. Цей висновок належить Державній екологічній інспекції за результатами перевірок, проведених у 2001–2003 рр. Зафіксовано відсутність відповідної документації, недоврахування обсягів утворення, перекручення даних, відсутність обліку взагалі. Наслідком є суттєві розбіжності між даними державної статистичної звітності та фактичними даними, встановленими під час перевірки.
Відзначимо також багато в чому «статистичний» характер страхів щодо обсягів утворення і накопичення токсичних відходів в Україні. Наявні показники утворення токсичних відходів (70–90 млн т в останні роки) дійсно на порядок вищі, ніж у будьякій країні Європи. Але якщо перейти на облік лише І–ІІІ класів, що найбільш адекватно європейському розумінню небезпечності, то обсяг їх щорічного утворення в Україні знижується до 2,4–2,5 млн т. Це є близьким до показників європейських країн. Відмінність від України полягає не в обсягах утворення небезпечних відходів, а у наявності в країнах Заходу потужної індустрії поводження з такими відходами. Питання екологічної безпеки треба ставити, таким чином, не в кількісному розрізі, а в якісному, маючи на увазі відсутність в Україні інфраструктури поводження з токсичними відходами і підвищений ризик їх зберігання.
Однією з найбільш гострих господарських і природоохоронних проблем залишається поводження з побутовими відходами. Згідно з даними Держжитлокомунгоспу обсяг вивезення твердих побутових відходів щорічно зростає. У 2004 р. він досяг 39,13 млн м³, в т. ч. 24,29 млн м³ — комунальними організаціями. Збільшення у порівнянні з попереднім роком склало 5,8%.
Слід мати на увазі, що зазначені показники не повною мірою відображують дійсне утворення відходів, а фіксують саме обсяги їх вивезення. У великих містах утворення побутових відходів на душу населення становить 0,6–0,7 кг/добу, або 220–250 кг/рік і має тенденцію до зростання.
Аналіз показників утилізації відходів як вторинної сировини за 2004 р. свідчить про бізнес привабливість цієї сфери. Так, згідно з даними статистичної звітності за формою 14мтп із 53 видів ресурсноцінних відходів обсяг використання у 2004 р. склав 125,8 млн т, що становить 58,5% від утворення цих відходів та 124% у порівнянні з показниками 2003 р.
Некоректність наявного статистичного обліку стосується і утилізації відходів. Зокрема щодо облікової номенклатури (53 види за формою 14мтп) треба мати на увазі, що домінуюча частка в обсязі утилізації належить розкривним породам і шламам збагачення корисних копалин. Вони використовуються для будівництва дамб та обвалування шламосховищ. По суті таке використання відноситься до технологічно обумовлених і мало б знаходитися поза статистичним обліком, як це практикується в інших країнах.
Наявна статистична звітність щодо відходів, зокрема за формами 14мтп, № 1 — токсичні відходи та деякими іншими, не відображує повного обсягу утворення відходів. Це особливо стосується гірничопромислових відходів, передусім розкривних порід, шламів збагачення тощо (які раніше обліковувалися за формами 70нтп, 71нтп). За експертною оцінкою (Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України) загальний обсяг утворення відходів становить 690–700 млн т.
Результативність природоохоронної діяльності в Україні у сфері поводження з відходами найбільш рельєфно проявляється при переході до певної системи узагальнюючих оцінок-індикаторів. Аналізуючи динаміку відповідних показників, які стосуються передусім питомого утворення відходів у розрахунку на одиницю ВВП, акцентуємо увагу на відсутності прогресу у показниках утворення відходів на одиницю ВВП у його реальному, а не у номінальному вимірі.
Це виступає свідченням структурної і технологічної консервації у народногосподарському комплексі. Незмінними в динаміці останніх 8–10 років залишаються показники використання і знешкодження токсичних відходів (на рівні близько 30%). Це свідчить про відсутність прогресу у відповідному інфраструктурному забезпеченні (спеціалізованих полігонів, установок).
Слід також наголосити на стабілізації абсолютних показників утворення найбільш токсичних відходів (І–ІІІ класів небезпеки) в останні 5–6 років. Менше відходів відправляється в так звані сховища неорганізованого складування тощо. Однак стан обліку і статистики, про що зазначалося вище, не дозволяє впевнено говорити про відповідні тенденції.
Станом на 2005 р. в Україні практично створено базові складники нормативноправового забезпечення щодо поводження з відходами, і останнє поступово наближається до європейських вимог. В той же час відповідне європейське законодавство стрімко розвивається, і Україні необхідно ще пройти значний шлях розбудови власної нормативноправової бази і приведення її до принципів та вимог екологічного права ЄС.
До найбільш актуальних завдань на даному етапі належать:
— пролонгація програми поводження з небезпечними відходами і розробка комплексу відповідних заходів;
— пролонгація «Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року»;
— розробка нової редакції класифікатора відходів, гармонізованого з європейськими стандартами, і методичних засад віднесення відходів до категорії небезпеки;
— реформування системи державного статистичного обліку відходів і розробка їх нової статистичної класифікації;
— приведення у відповідність до європейської практики системи платежів за утворення та розміщення відходів;
— уведення в дію «Порядку встановлення, затвердження і перегляду нормативів утворення відходів»;
— удосконалення первинного обліку відходів і впровадження відповідних форм звітності;
— удосконалення паспортизації відходів і впровадження відповідних форм;
— розвиток регулятивного та організаційноекономічного механізму стимулювання підприєм ницької діяльності у сфері поводження з відходами.

WASTE MANAGEMENT ISSUE: REALITIES AND STATISTIC UNCERTAINTIES

Michthenko V. S., Vigovska H. P., Council for Productive Forces Study, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

The paper analyses current trends in waste generation, accumulation and recycling in Ukraine. It reviews the system of indicators that illustrate the inefficiency of environmental protection actions in waste management sector. It identifies the deficiencies and controversies in the existing waste-related official statistic reporting system, the scale of which is so great that they are likely to pose a threat of misleading the decision-making and policy formulation process. It highlights the major areas of concern and urgent action, particularly with regard to the development and enhancement of waste management legislation.

Главная страница

Сведения об авторах

Міщенко Володимир Сергійович, д. е. н., проф., зав. відділом, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, б-р Т. Г. Шевченка, 60, к. 1105, Київ, 01032, Україна. Тел. (044) 238-08-22. E-mail: nadradogrvps.kiev.ua

Виговська Ганна Павлівна, к. т. н., с. н. с., Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, б-р Т. Г. Шевченка, 60, к. 1105, Київ, 01032, Україна. Тел. (044) 238-08-22. E-mail: nadradogrvps.kiev.ua

Последние изменения внесены 24.04.07