Главная страница
Сведения об авторах

ПРОБЛЕМИ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ М. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК ТА ШЛЯХИ ЇХНЬОГО ВИРІШЕННЯ

Авраменко С. Х., Фатюніна Н. І., Дніпродзержинський державний технічний університет, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., Україна
Мусієнко К. А., Науково-дослідний інститут енерго- і ресурсозбереження та екології, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., Україна
Семенець Г. О., ДП «Бар'єр», Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., Україна

За прогнозами спеціалістів, до 2025 р. об'єми відходів зростуть в 4—5 разів, а вартість їхньої переробки та зберігання — у 2—3 рази, тому утилізація відходів стала глобальною екологічною проблемою.
Складна ситуація спостерігається в м. Дніпродзержинськ, де щорічно утворюється близько 180 тис. т ТПВ (додатково до вже накопичених 3 млн т). Міське звалище ТПВ абсолютно не відповідає вимогам екологічної безпеки: воно перевантажене, гостро необхідною є рекультивація.
З метою реалізації оптимальних з екологічної, технічної та економічної точки зору підходів до вирішення проблеми ТПВ у рамках міста Управлінням з охорони навколишнього природного середовища міськвиконкому та ПНУ АН України було запропоновано створення сміттєсор-тувального переробного комплексу (ССПК), який поєднує усі ланки поводження з відходами, починаючи від збору ТПВ та закінчуючи виробництвом продукції із вторинної сировини, що перетворює цю сферу діяльності із затратної у прибуткову та інвестиційно привабливу.
Для реалізації цього проекту частина підприємства у місті вже споруджена. Однак у 2006 р. новосформована влада дійшла висновку про нераціональність створення ССПК і ухвалила рішення про розширення площі діючого полігону відходів у понад два рази.
Слід зазначити, що можливості будівництва сучасного полігону ТПВ в місті обмежені внаслідок відсутності вільних земельних ресурсів. Крім того, існуюче місце складування відходів, на базі якого планується створити новий полігон, знаходиться близько до центра міста.
Отже, проблема вибору оптимального для м. Дніпродзержинськ підходу до вирішення проблеми ТПВ та пошуку відповідного обладнання для його переробки є надзвичайно актуальною. Для міста необхідно прийняти більш досконалі шляхи поводження з відходами та переробки ТПВ, які знайшли відображення у проекті створення ССПК. Однією з частин цього проекту є переробка відповідних відходів у екологічно безпечні, багаті гумусом ґрунтові суміші.
У даній роботі досліджено та запропоновано компостування органічної частини твердих побутових відходів.
Компостування — це дешевий спосіб утилізації ТПВ, який не тільки не потребує великих капіталовкладень, але і може приносити прибуток.
Метою даної роботи є показати, що за допомогою компостування можна не лише поліпшити екологічний стан за рахунок зменшення навантаження на міське звалище, але і отримати екологічно чисте добриво — компост, який за своїми показниками мало чим поступається синтетичним добривам (а по екологічних показниках навіть перевищує їх) та таким природним добривам, як гній.
У роботі виконано порівняння методів знешкодження та утилізації ТПВ; проведено дослідження в природних і лабораторних умовах по визначенню якості росту рослин з використанням компосту із ТПВ і гілок та листя в порівнянні з традиційними добривами — сечовиною і гноєм.
Результати роботи. У даній роботі виготовляли та досліджували у якості добрив до ґрунту:
— компост із органічної частини ТПВ (компост орг.);
— компост із суміші ТПВ;
— компост із гілок та листя.
Дослідження проводилося в умовах лабораторних та наближених до природних (на ланах), тобто без штучного поливу. Експериментували з пшеницею та житом на 5 грядках, в кожній з яких був свій вид добрива: на першій грядці дослідження проводили в умовах нічим не здобреного ґрунту; на другій у ґрунт додавали гній; на третій — сечовину; на четвертій — компост органічний; на п'ятій — компост-суміш. На кожну грядку висаджували по п'ять рядків, в яких рівномірно, на відстані 5 см один від одного, розміщали по десять зерен.
Результати вирощування зерен у відкритому ґрунті та в лабораторних умовах подано на рис. 1 і в табл. 1—3.

Рис. 1. Зростання жита на різних видах добрива:
1 — ґрунт; 2 — ґрунт + гній; 3 — ґрунт+ сечовина; 4 — ґрунт + компост орг.; 5 — ґрунт + компост із гілок та листя (15.04.06)

Таблиця 1

Маса ростків жита та пшениці (польові умови)

Таблиця 2

Середня довжина ростків жита, см (лабораторні умови)

Таблиця 3

Маса ростків жита, г (лабораторні умови)

Аналогічно ефективність компосту із ТПВ була підтверджена при вирощуванні квітів «майори» та «веселі хлоп'ята» (рис. 2).

Рис. 2. Зростання квітів на різних видах добрива (19.05.06, лабораторні умови)

На сечовині обидва види квітів проросли найкраще. Найгірше проросли квіти на ґрунті без добрива. Квіти на гної та компості із гілок і листя ростуть гірше, ніж на органічному компості, який показує результати не набагато гірші, ніж сечовина. Отже, можна зробити висновок, що для здобрення ґрунту під озеленення доречно використовувати компост як більш дешевий і екологічний вид добрив, ніж сечовина.
Таким чином, дослідження показують, що тверді побутові відходи можуть використовуватись у якості добрив після компостування. Переваги компостування:
— досягаються температури, за яких гинуть патогенні організми, бур'яни та їхнє насіння;
— компост являє собою засіб для поліпшення структури ґрунту;
— внесення компосту задовольняє потребу в мікроелементах, поліпшує структуру ґрунту та підвищує її здатність утримувати вологу.
Серйозною проблемою, з якою доводиться стикатися в процесі виробництва компосту, є санітарно-гігієнічний аспект приготування та використання компосту.
За результатами дослідження можна рекомендувати компост із ТПВ для удобрення ґрунтів під квітники, газони, декоративні дерева і т. ін. А за умов вирішення питань зменшення потрапляння важких металів у ТПВ область використання компосту як добрива можна значно розширити.

MUNICIPAL SOLID WASTE MANAGEMENT ISSUES IN DNIEPRODZERZHINSK AND OPTIONS TO ADDRESS THEM

Avramenko S. H., Fatyunina N. I., Dnieprodzerzhinsk State Technical University, Dnieprodzerzhinsk, Dniepropetrovsk Oblast, Ukraine
Musiyenko K. A., Research Institute for Energy & Resource Saving and Ecology, Dnieprodzerzhinsk, Dniepropetrovsk Oblast, Ukraine
Semenetc G. A., SE «Barrier», Dnieprodzerzhinsk, Dniepropetrovsk Oblast, Ukraine

The present paper considers the results of analysis of waste composting as one of the methods of household solid waste management. The use of this waste management method enables not only the reduction of disposal requirement for household solid waste, but also the production of compost, which is a valuable organic fertilizer that can be used for tree planting in the urban areas.

Главная страница

Сведения об авторах

Авраменко Сонія Хабібулівна, канд. техн. наук, доц., кафедра біотехнології та екології, Дніпродзержинсь-кий державний технічний університет, вул. Дніпробудівська, 2, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., 51918, Україна. Тел. (05692) 3-22-23. E-mail
Фатюніна Наталія Іванівна, магістрант, кафедра біотехнології та екології, Дніпродзержинський державний технічний університет, вул. Дніпробудівська, 2, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., 51918, Україна
Мусієнко Клавдія Анатоліївна, канд. техн. наук, директор, Науково-дослідний інститут енерго- і ресурсозбереження та екології Дніпродзержинського державного технічного університету, вул. Дніпробудівська, 2, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., 51918, Україна. Тел. (05692) 3-76-54
Семенець Галина Олександрівна, нач. виробничо-технічного відділу, ДП «Бар'єр», Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., Україна. Тел. (05692) 4-66-91

© Независимое агентство экологической информации

Последние изменения внесены 11.07.07