THE MAIN GOALS OF WASTE MANAGEMENT IN UKRAINE IN CONTEXT OF ECOLOGICAL SAFETY

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Дрозд І. П., Коломієць В. І., Інститут проблем національної безпеки, Київ, Україна

Методологічні принципи еколого-економічного підходу до розвитку економіки ґрунтуються на критеріях раціонального природокористування. Пріоритетність еколого-економічного підходу в стратегії керування суспільним виробництвом уже починає впроваджуватися в життя. Проте на заваді стоять такі перешкоди, як вузьковідомчий підхід, галузеві економічні інтереси, відсутність у господарському механізмі ефективних важелів реалізації природоохоронних принципів тощо.
Вторинне ресурсокористування стає довгостроковою стратегією розвитку національного господарства, яке скеровується як на розширення його ресурсних можливостей, так і на підвищення інтегральної еколого-економічної ефективності. Як система ресурсозберігаючих і природоохоронних заходів, що здійснюються на основі науково-технічного прогресу, вторинне ресурсокористування потребує розробки науково обґрунтованої програми і державного регулювання в цілому.
Основним напрямом державної політики України у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки є мінімізація накопичення відходів і повернення їх у виробництво з метою вилучення цінних компонентів і використання їх як вторинних ресурсів.
Однак сьогодні розрив між обсягами накопичення відходів, їх утилізацією та знешкодженням поглиблює екологічну кризу. Водночас відбувається невпинне зростання витрат на одержання первинної сировини для промислового виробництва. Останнім часом до цих факторів додається проблема ресурсної залежності України від зовнішніх джерел багатьох видів сировини. Все це свідчить про важливість вторинного ресурсокористування. Виникає потреба розглядати проблему відходів у рамках єдиного підходу до її соціально-екологічних та ресурсно-технологічних аспектів. З огляду на наявні ресурсні можливості та високу еколого-економічну ефективність використання відходів виробництва і споживання, вони можуть стати важливим джерелом задоволення потреб економіки в сировині. Підвищення рівня їх використання пов'язується у найближчі роки з продовженням формування ринкового механізму ціноутворення на відповідну продукцію, з розробкою адміністративно-правової регламентації у цій сфері діяльності (важливо поєднати жорсткі обмеження щодо розміщення відходів з фінансовими та іншими пільгами при розширенні їх утилізації), а також з цілеспрямованою інвестиційною діяльністю і залученням іноземного капіталу.
Досягнення цілей ресурсного аспекту у напрямах державної політики щодо вирішення проблеми відходів має здійснюватися шляхом вирішення таких питань:
— визначення обсягів, розташування і темпів утворення відходів;
— визначення складу та властивостей відходів;
— аналіз умов і закономірностей використання первинної і вторинної сировини, стану сировинного ринку, економічна оцінка доцільності утилізації відходів;
— обґрунтування концепції пріоритетних напрямів і масштабів розвитку вторинного ресурсокористування, цільових програм;
— розроблення проблемно орієнтованої класифікації відходів (за ресурсними ознаками);
— розроблення нових і удосконалення діючих технологій та виробничих схем утилізації відходів;
— забезпечення селективного складування відходів за їх властивостями та консервації цінних ресурсних відходів (створення техногенних родовищ);
— розроблення конкретних рекомендацій і обґрунтувань щодо утилізації відходів, проектування технологічних ланцюгів комплексної переробки сировини.
Законом України «Про відходи» визначено відповідальність власників відходів щодо їх розміщення, знешкодження, утилізації та екологічно безпечного видалення. При цьому на власників покладено правову відповідальність за безпечне поводження з відходами, а також обов'язки по визначенню складу відходів та можливостей їх утилізації з метою збереження ресурсних цінностей, пошуку технологій їх залучення у повторне виробництво. Однак реалізація положень цього закону наразі фінансово не забезпечена, оскільки утилізація відходів потребує значних капіталовкладень. Така невизначеність ситуації може призвести до низки негативних наслідків, а саме: гальмування з боку підприємств фінансування і проведення робіт з встановлення ресурсної цінності відходів, оскільки це пов'язано з ризиком втрати права розпорядження ними; опір проведенню цих робіт з боку інших суб'єктів підприємництва; збереження за підприємством відповідальності за відходи (в тому числі платежів за розміщення), незалежно від втрати власності на них.
Актуальним завданням є розробка і прийняття закону про вторинні матеріальні ресурси, норми якого в тих чи інших формах діють у більшості країн світу. Він має визначити загальні правові, економічні та соціальні регламенти у сфері утворення, зберігання, раціонального використання відходів як вторинних ресурсів. Формування відповідної законодавчої бази дозволить посилити відповідальність органів управління за утилізацію відходів, розробити заходи економічного стимулювання, організувати повноцінний державний облік у цій сфері тощо.
Важливим завданням державних органів залишається наукове і науково-технічне забезпечення розширення вторинного ресурсокористування як генерального напряму політики ресурсозбереження. З цією метою необхідно забезпечити фінансування відповідних науково-дослідних робіт, створити ресурсно-технологічний банк даних «Вторинні ресурси України», посилити організаційну та координаційну роботу уповноважених органів.
У сфері поводження з твердими побутовими відходами існує також чимало складних питань. Ще в 90-х роках минулого століття у більшості розвинутих країн світу зрозуміли, що звалища та сміттєспалювальні заводи не розв'язують проблеми твердих побутових відходів. Необхідно було принципово змінити технологію: вилучати з відходів корисні компоненти і після переробки використовувати їх повторно.
І перший етап тут — сортування відходів, яке зручно здійснювати безпосередньо у місцях їх утворення: частково у житлових будинках з подальшою обробкою на відповідних підприємствах. У розвинених країнах розробляють концепції комплексного управління побутовими відходами, причому провідна роль у їх реалізації належить населенню. Для цього слід вести цілеспрямовану роз'яснювальну роботу в освітніх закладах і серед широкої громадськості, використовувати всі важелі виконавчої влади, засоби масової інформації.
Отже, конче потрібно змінити загальнодержавну політику стосовно поводження з відходами, ключовим елементом якої має стати створення єдиної системи управління усіма видами відходів з відповідним законодавчим урегулюванням.
Насамперед необхідно акцентувати увагу на розв'язанні таких питань:
• Зосередження всіх функцій управління у сфері поводження з відходами виробництва та споживання в єдиному, уповноваженому Урядом України органі й формування жорсткої виконавчої вертикалі.
• Заснування, з відповідним законодавчим урегулюванням, спеціальних фондів з акумулюванням коштів за рахунок виробників відходів.
• Створення на базі вищих та середніх спеціальних навчальних закладів системи підготовки кадрів для роботи у сфері поводження з відходами.
Централізований орган управління у галузі комплексного поводження з відходами має розв'язати такі першочергові завдання:
— детальна інвентаризація відходів в Україні, комплексна перевірка організованих та неорганізованих місць вилучення відходів з метою оцінки їх технічного стану, наявності та якості природозахисних бар'єрів, проектної, дозвільної, експлуатаційної та облікової документації, структури відходів та їх обсягів за групами токсичності;
— формування єдиної державної системи обліку відходів, до якої входитимуть державні реєстри відходів, державні кадастри об'єктів утворення відходів, об'єктів обробки та утилізації від ходів і об'єктів зберігання та захоронення відходів;
— розвиток на основі новітніх технологій індустрії обробки й утилізації відходів виробництва та споживання з їх максимально можливим використанням як джерела вторинних ресурсів.
Реалізація перелічених заходів сприятиме впровадженню такої системи господарювання, за якої економічне зростання не супроводжуватиметься деградацією природи.

Drozd I. P., Kolomiyets V. I., Institute of National Security Problems, Kyiv, Ukraine

The problem of industrial and municipal solid waste management in Ukraine is considered in the paper. It describes the mechanisms used for the state management of waste and reviews the current state of waste management in Ukraine, including main barriers that impede the implementation of effective solutions to urgent issues. Special attention is paid to the need for improved reuse and recycling of industrial and municipal solid waste. Based on this analysis, options are proposed to effectively address existing problems.

Главная страница

Сведения об авторах

Дрозд Іван Петрович, д-р біол. наук, голов. наук. співр., Інститут проблем національної безпеки Ради національної безпеки і оборони України, Чоколовський бул., 13, Київ, 03186, Україна. Тел. (044) 245-88-39, факс 245-88-11. E-mail
Коломієць Вікторія Іванівна, аспірант, мол. наук. співр., Інститут проблем національної безпеки Ради національної безпеки і оборони України, Чоколовський бул., 13, Київ, 03186, Україна. Тел. (044) 249-42-68, факс 245-88-11. E-mail

Последние изменения внесены 10.07.07