THE STATE SANITARY AND EPIDEMIOLOGICAL CONTROL OF WASTE FLOWS

ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД ЗА ВІДХОДАМИ

Кратенко І. С., Шпак О. М., Ніязова Г. А., Литвиненко М. І., Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Харків, Україна

Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами, передбаченими Законом України «Про відходи», є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, наукове обґрунтування та узгодження екологічних, санітарних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів.
На території Харківської області знаходяться 64 звалища та полігони, з котрих більш 50% функціонують з порушеннями санітарних вимог і не відповідають санітарно-екологічним вимогам за відсутності проектної документації, у т. ч. розділу ОВНС, паспортів полігонів. Порушуються правила експлуатації, має місце безконтрольне потрапляння на полігони небезпечних промислових відходів, що є недотриманням ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», санітарних правил «Устройство и содержание полигонов для твердых бытовых отходов» № 2811-83 від 16.05.83 р.
На теперішній час у Харківській області в результаті утворення великих об'ємів токсичних промислових та побутових відходів проблема безпеки відходів для здоров'я населення набула особливої гостроти. Невідповідність прогресуючого накопичення відходів до заходів їх утилізації і знешкодження загрожує екологічною кризою. За даними досліджень санітарно-гігієнічних лабораторій санепідстанцій Харківської області за останні роки, стан ґрунту у місцях зберігання токсичних відходів (полігони, звалища) за вмістом забруднюючих хімічних речовин не відповідає встановленим нормативам в 17,3—46,4% випадків.
Потенційна небезпечність відходів характеризується, у першу чергу, їх токсичністю. Відповідно до цього клас небезпеки відходів визначають переважно за параметрами токсичності інгредієнтів відходів. Згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення» в основу визначення класу небезпеки промислового відходу покладено метод розрахунків індексів токсичності (Кі) хімічних елементів — складових відходів.
Комплексна оцінка проводиться шляхом порівняння фактичного вмісту хімічних і біологічних забруднювачів з гранично допустимими або орієнтовно допустимими концентраціями (ГДК, ОДК) хімічних речовин у ґрунті і показниками його епідемічної небезпеки. Ступінь небезпеки антропогенного забруднення ґрунту хімічними інгредієнтами, що постійно присутні у ньому в природних умовах і для яких не встановлено еколого-гігієнічні нормативи, оцінюється за коефіцієнтами концентрацій, які є відношенням фактичного вмісту елементів у ґрунті до їх природного (фонового) вмісту. Сума коефіцієнтів концентрацій головних інгредієнтів складає сумарний індекс небезпеки, що характеризує категорію забрудненості ґрунту. При виявленні у ґрунті хімічних речовин в кількості, що перевищує гранично допустимі рівні (ГДК, ОДК), а також при віднесенні ґрунту до категорії забрудненого за бактеріологічними, гельмінтологічними і ентомологічними показниками забороняється використання таких земельних ділянок під забудову без попередніх заходів щодо оздоровлення ґрунту і ліквідації джерел забруднення.
Згідно з п. 7 санітарних правил «Устройство и содержание полигонов для твердых бытовых отходов» № 2811-83 від 16.05.83 р., санслужба забезпечує контроль за експлуатацією полігонів відповідно до списків «Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК)» № 2264-80 та «Оціночні показники санітарного складу ґрунту» № 1739-77. Відбір проб здійснюється відповідно до ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб почвы».
Відбір проб проводиться на пробних площадках, що закладаються так, щоб виключити перекручення результатів аналізів під впливом навколишнього середовища. При необхідності здобуття порівняльних результатів проби незабруднених і забруднених ґрунтів відбирають в ідентичних природних умовах.
Кількість точок відбору проб і їх відстань від джерел забруднення визначаються метою дослідження і дальністю розповсюдження забруднень. На кожну постійну точку відбору проб повинна бути оформлена картотека згідно з ГОСТ 17.4.4.02-84 «Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа».
Об'єм досліджень і перелік специфічних пріоритетних екзогенних хімічних речовин, що забруднюють ґрунт, визначається характером розміщення підприємств у кожному районі.
Пробні площадки розташовують згідно з ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охрана природы. Общие требования к отбору проб» та МВ 2.1.7.730-99 «Гигиеническая оценка качества почвы населенных мест». Залежно від мети дослідження визначають розмір пробної площадки, кількість і вид проби. При контролі забруднення ґрунтів промисловими підприємствами пробні площадки закладають на площі, рівнозначній 3-кратній величині санітарно-захисної зони уздовж вектора «рози вітрів» на відстані 100, 200, 300, 500, 1 000, 2 000, 5 000 м та більше від джерела забруднення. У районі складування промислових відходів проби ґрунту відбирають по основних румбах навколо звалища через кожні 50—100 м на відстані до 1—3 км в 5 точках («конверт») для отримання середньої проби.
Перелік хімічних речовин, які підлягають контролю, ступінь їх небезпечності згідно з ГОСТ 17.4.1.02-83 «Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения», ГДК рухомих та валових форм важких металів згідно з діючою нормативною документацією представлені у стандарті організації СОУ 400.2.2.003:2006 «Організація державного санітарно-епідеміологічного нагляду».
На підставі аналізу інформації планування обсягу лабораторних досліджень має проводитись по найбільш уразливих середовищах у районі дії ТПВ. Це можуть бути ґрунтові водоносні горизонти, атмосферне повітря, ґрунт.
Згідно з ст. 24 Закону України «Про відходи» до компетенції державної санітарно-епідеміологічної служби України у сфері поводження з відходами належить здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів під час утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів; визначення пріоритетних заходів щодо охорони здоров'я людини від негативного впливу відходів та проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи проектно-кошторисної документації з метою визначення місць розташування та техніко-економічного обґрунтування проектів будівництва, розширення, реконструкції об'єктів поводження з відходами.
За останні роки ситуація з питання санітарної очистки території населених пунктів області погіршилась. У всіх районах склалося скрутне становище щодо забезпечення необхідної кількості та своєчасного ремонту спецавтотранспорту для збору та вивозу побутового сміття. Більшість майданчиків для встановлення контейнерів для збору сміття не обладнано твердим покриттям, контейнери потребують заміни.
За результатами санітарного обстеження відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закону України «Про відходи», санітарних правил № 42-128-4690-88 «Содержание территорий населенных мест», санітарних правил № 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення» та санітарних правил № 2811-83 «Устройство и содержание полигонов для твердых бытовых отходов», за останні 5 років притягнуто до адміністративної відповідальності більш 3000 осіб, винесено більш 500 постанов «Про заборону складування сміття на несанкціоновані звалища». Керівникам підприємств направлено більш 2000 пропозицій.
У своїй роботі фахівці санітарно-епідеміологічної служби активно використовують засоби масової інформації: протягом 2005 р. надруковано 40 матеріалів у пресі, здійснено 56 виступів по радіо та 9 по телебаченню. Питання охорони ґрунту неодноразово висвітлювались на сторінках газети санепідслужби Харківської області «СЕС—інфо».

Kratenko I. S., Shpak O. M., Niyazova G. A., Litvinenko M. I., Kharkiv Oblast Sanitary and Epidemiological Service, Kharkiv, Ukraine

The specialists of the Sanitary and Epidemiological Service have developed the State Organizational Standard SOU 400.2.2.2003:2006 «The Organization of State Sanitary and Epidemiological Supervision over the State of Soil». This document systematizes and sets out the basic sanitary and hygienic requirements, which should be followed in the execution of the state sanitary and epidemiological supervision over the state of soil in order to ensure compliance with existing regulations.

Главная страница

Сведения об авторах

Кратенко Іван Сергійович, канд. мед. наук, головний державний санітарний лікар Харківської області, Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Помірки-70, Харків, 61070, Україна. Тел. (057) 315-00-07, факс (057) 315-11-12. E-mail
Шпак Ольга Миколаївна, канд. мед. наук, заст. головного державного санітарного лікаря Харківської області, Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Помірки-70, Харків, 61070, Україна
Ніязова Гульміра Апсалбеківна, канд. біол. наук, лікар-гігієніст, Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Помірки-70, Харків, 61070, Україна. Тел. (057) 716-45-31, факс (057 )315-11-12. E-mail
Литвиненко Микола Ігорович, санітарний лікар, Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Помірки-70, Харків, 61070, Україна. Тел. (057) 716-45-19, факс (057) 315-11-12.

Последние изменения внесены 10.07.07