THE HYGIENIC CARTOGRAPHY IN A WASTE MANAGEMENT SYSTEM

ГІГІЄНІЧНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ В СИСТЕМІ КЕРУВАННЯ ВІДХОДАМИ

Шевченко О. А., Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, Україна

Предметною областю гігієнічного картографування є санітарно-гігієнічний стан навколишнього середовища у взаємозв'язку із здоров'ям та умовами проживання населення. Загальні принципи гігієнічного картографування були сформовані ще наприкінці ХІХ століття. Серед цих принципів основними є ретельна та цілеспрямована обробка об'єкта картографування, його компонентів, властивостей, взаємозв'язків, характеристик, моделей та критеріїв оцінки на компонентному, територіальному та хронологічному рівнях. Найбільш поширеними натепер є тематичні гігієнічні карти, класифіковані за змістом відповідно до основних об'єктів картографування: гігієнічного стану атмосфери, водних об'єктів, природно-кліматичних умов, а також стану здоров'я населення. Гігієнічне картографування може поєднувати декілька тематичних напрямків, наприклад екологічну та медико-геохімічну експертизу території крупних промислових агломерацій. Цей підхід реалізується при ранжируванні промислових міст за переважною кількістю тих чи інших об'єктів промисловості, рівнем забруднення атмосферного повітря та станом здоров'я населення. Для індустріальних міст гігієнічне картографування також є засобом виявлення територій підвищених ризиків для здоров'я, зокрема онкологічного ризику. За методикою комплексної оцінки антропотехногенного навантаження на об'єкти середовища застосовується також спосіб ранжирування територій великих промислових міст за ознакою забрудненості об'єктів довкілля з застосуванням аналізу так званих «опорних ситуацій», в результаті якого визначаються окремі зони міста з різним ступенем забрудненості для подальшої розробки профілактичних заходів. Останнім часом широкого вжитку у гігієнічному картографуванні знайшли аерокосмічні методи дослідження, за допомогою яких найчастіше визначаються зони інтенсивного забруднення атмосфери. Зокрема, встановлено зв'язок між змінами прозорості атмосферного повітря, які були зафіксовані методом аерокосмічної фотозйомки, та ступенем забрудненості атмосфери і показниками здоров'я населення. Однак найбільш традиційно картографування як методичний прийом застосовується у гігієнічних дослідженнях для ранжирування окремих територій за ступенем забрудненості.
В Україні гігієнічне картографування застосовується як на державному, так і, дедалі більше, на регіональному рівні і вважається одним з ефективних інструментів, що сприяє сталому розвитку територій. При цьому все більшого поширення набувають не тільки традиційні паперові, а й електронні варіанти гігієнічних та екологічних карт, атласів, що забезпечує можливість їх постійного доповнення, коригування та вдосконалення. Але, на жаль, сьогодні застосування методу або окремих прийомів еколого-гігієнічного картографування, як правило, супроводжує дослідження забруднення території однією чи декількома сполуками і не виходить на рівень комплексної оцінки стану об'єктів довкілля.
З метою динамічного вивчення та картографічного відображення стану об'єктів довкілля в одному з найбільших міст України — Дніпропетровську нами було вивчено стан ґрунту поблизу міст складування відходів підприємств потужного промислового вузла (Амур-Нижньодніпровський та частина Індустріального району) для його гігієнічної оцінки та порівняння з даними, що були відображені на екологічній карті міста на кінець 2001 р. При виконанні досліджень було враховано, що, незважаючи на складність структури міської території у зв'язку із антропогенними змінами рельєфу, геологічної та ґрунтової структури ландшафту, наявністю будівель, які виконують бар'єрну функцію у масопереносі атмосферних забруднюючих речовин, відмічається чітка тенденція до збільшення рівня забрудненості у ґрунтах — від автономних (аквальних) до підлеглих (супераквальних). Попередніми дослідженнями встановлено, що коефіцієнти концентрації найбільш поширених забруднюючих речовин — важких металів — у підлеглих ландшафтах відповідно у 3—15 разів вищі, ніж у автономних, і перш за все в районах інтенсивного транспортного та залізничного руху та складування металомістких відходів підприємств вторинної переробки металу. Ці дані були використані при створенні екологічної карти Дніпропетровська з оконту-рюванням ділянок найбільш забруднених ґрунтів. Були встановлені достатньо поширені ореоли забруднення ґрунтів важкими металами в районі перетину магістральних вулиць, де концентрації цинку, нікелю і марганцю перевищували ГДК у 1,5—2,5 разу, хрому — у 1,6 разу, свинцю — у 3 рази. Надзвичайно високе забруднення ґрунтів відмічалося на майданчику колишнього підприємства «Вторчермет», де зараз функціонує акумуляторний завод ЗАТ «Іста—Центр».
Для оцінки забрудненості ґрунтів на територіях, що примикають до місць складування промислових відходів або знаходяться на периферії досліджуваної території, в процесі виконання роботи нами відібрано 25 проб і виконано їх дослідження на присутність найбільш поширених полютантів — важких металів та проаналізовано результати досліджень ґрунтів у межах зон впливу найкрупніших місць зберігання промислових відходів ретроспективно — з 2003 р. На підтвердження раніше проведених досліджень встановлено, що найбільш забруднені ґрунти знаходяться в районі відстійників і шлакових відвалів заводу «Дніпрометиз» та в безпосередній близькості від залізничних гілок локомотивного депо «Нижньодніпровськ-вузол». Тут знайдені аномально високі, в порівнянні з іншими ділянками, концентрації свинцю (до 7 ГДК). Накопичення важких металів так само характерне для територій санітарно-захисних зон підприємств і ділянок в безпосередній близькості до місць довготривалого складування промислових відходів. На решті території виявляються марганець, свинець, цинк, нікель, хром, мідь, проте їх концентрації не перевищують ГДК для ґрунтів. Показник сумарного забруднення ґрунту на досліджуваній території, розрахований через величину фонових концентрацій металів (Z_сум), дозволяє оцінити забруднення від допустимого до помірно небезпечного. Цей факт можна пояснити тим, що лівобережна частина міста має алювіальні піскуваті ґрунти з високими фільтраційними властивостями, активним водообміном і промивним режимом. Це сприяє винесенню забруднюючих речовин з порід зони аерації та обумовлює невисокий рівень забрудненості ґрунтового покриву в зв'язку з відсутністю умов для багаторічного накопичення забруднюючих речовин у його верхніх шарах. Таким чином, проведені дослідження дозволили отримати уточнені дані щодо динаміки вмісту забруднюючих речовин у ґрунтах міських територій, що знаходяться під впливом місць довготривалого зберігання промислових відходів, та на їх основі скоригувати картографічний матеріал екологічної карти м. Дніпропетровська.

Shevchenko A. A., Dniepropetrovsk State Medical Academy, Dniepropetrovsk, Ukraine

In Ukraine, the hygienic cartography is used at the national and regional levels as an instrument that promotes and encourages the sustainable development. A number of waste disposal sites have been examined in order to assess the levels of soil contamination as part of the hygienic cartography study in Dnipropetrovs'k. The study results indicate that there has been no increase in the levels of main heavy metals in soil in the left-bank part of the City since 2001, and actual concentrations of heavy metals have decreased in many locations. The current total level of soil contamination is considered as admissible to moderate dangerous. The results of this study have been used to update the ecological map of the Dniepropetrovsk City area.

Главная страница

Сведения об авторах

Шевченко Александр Анатольевич, канд. мед. наук, доц., руководитель Приднепровского регионального центра токсикологии промышленных отходов, Днепропетровская государственная медицинская академия, пл. Октябрьская, 4 оф. 219, Днепропетровск, 49027, Украина. Тел./факс (056) 713-53-61. E-mail

Последние изменения внесены 10.07.07