ВПЛИВ СТАВКА-ВИПАРНИКА ЗАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» НА ТРАВ’ЯНУ РОСЛИННІСТЬ

Іюдіна Т. С., Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», Харків, Україна

Видобування і переробляння корисних копалин спричиняють низку екологічних проблем, зокрема шахтних вод.

Створення спеціальних ставків-випарників, з яких вода швидко випаровується (до 900 мм на рік), дозволяє постійно скидати до них воду з шахт. Характерною ознакою таких ставків-випарників є збільшення з часом концентрації у воді хімічних речовин, що потрапляють з шахт.

Досліджуваний ставок-випарник розташований на території Якимівського району Запорізької області. Він призначений для приймання дренажних вод шахт ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат». Ставок-випарник є акваторією площею близько 45 км², що ізольована двома греблями від Утлюцького лиману.

Дослідження проводили з метою виявити вплив ставка-випарника на трав’яну рослинність — солонець європейський Salicornia europaea, що добре росте на засолених ґрунтах.

Унаслідок скидання високомінералізованих шахтних вод поступово засолюються ґрунти по берегах ставка. Це призводить до видових змін рослинного покриву. Степові види поступово зникають під тиском галофітних, серед яких на узбережжі ставка домінує саме солонець. Рослина є важливим кормовим видом на території, що прилягає до Утлюцького лиману. Порошок має інсектицидну активність. Рослина перспективна для виробництва соди і поташу.

Зразки рослин відібрали в трьох точках на узбережжі ставка-випарника на відстані 15, 25, 35 м від урізу води.
Згідно з попередніми дослідженнями до ставка-випарника разом з шахтними водами потрапляють здебільшого солі, а також іони заліза та марганцю. Уміст заліза, марганцю та свинцю у зразках рослин подано в таблиці.

Уміст хімічних елементів у зразках солонцю європейського

№ зразку солонцю європейського	Відстань від урізу води, м	Елемент, мг/кг
№ зразку солонцю європейського	Відстань від урізу води, м	Fe	Mn	Pb
1	15	147,89	119,84	0,49
2	25	103,86	54,08	0,655
3	35	416, 78	89,03	0,11
ГДК у зернових		50	44	0,3

Аналіз результатів показав, що у зразку № 2 вміст Fe та Mn відповідно у 1,4 та 2,2 рази менший, ніж у № 1. Це пояснюється місцем відібрання проб рослин. На відстані 15 м від ставка-випарника рослинність зазнає впливу підземних вод унаслідок незначних глибин їх залягання (0,15 – 0,50 м). Зразок № 2 відібрано на відстані 25 м від ставка. Залягання ґрунтових вод в цьому місці досягає 1,5 м, тому вплив вод менший. Зразок № 3 взято на відстані 35 м від випарника. Підвищений вміст Fe та Mn в цій пробі (відповідно у 4 та 1,7 рази більше, ніж у зразку № 2) пояснюється не впливом ставка, а хімічним складом ґрунту. У цьому місці ґрунт має підвищений вміст зазначених елементів унаслідок підсипання у 1980 р. пустих шахтних порід (відходів залізорудного комбінату).

Дослідження рослинності на узбережжі ставка-випарника щодо вмісту хімічних елементів (міді, цинку тощо) проводили УкрНДІЕП у 1999 р. та УкрВОДГЕО у 2006 р.

За 7 років уміст досліджуваних хімічних елементів у солонці європейському значно зменшився, наприклад, Zn, Sr, Cd — майже у 30 разів. Це пов’язано з уведенням в експлуатацію каналу стабілізування, який підтримує постійний рівень води у ставку-випарнику і запобігає оголенню донних відкладів та виникненню техногенних пляжей.

Порівняльний аналіз зразків ґрунту та рослинних зразків показав, що відбувається транслокаційний перехід Mn, Fe та Pb із ґрунтів до рослин. Із ґрунту до солонцю європейського потрапляє близько 25 % Mn, 30 % Fe, та 10 % Pb.

У воді ставка-випарника з часом поступово підвищується концентрація заліза та марганцю. Коливання концентрацій цих елементів залежать від природних чинників (перш за все — кліматичних) та хімічного складу шахтних вод, що надходять до ставка.

Концентрація Mn та Pb у ґрунтах узбережжя ставка-випарника у 1,5–2 рази менша за фоновий вміст цих елементів у ґрунтах Якимівського району. Це пов’язано перш за все з тим, що ґрунти узбережжя випарника не зазнають сильного антропогенного впливу: в цьому місці немає промислових об’єктів (до найближчого заводу в м. Якимівка близько 80 км) та великих транспортних шляхів. До того ж зразки ґрунтів відібрано на необроблених ділянках за межами сільськогосподарських угідь.

Порівняльний аналіз вмісту Fe та Mn у солонці європейському, що росте на узбережжі ставка-випарника, та середнього вмісту цих елементів у рослинній продукції показав, що за мікроелементним складом солонець європейський схожий на часник.

За результатами дослідження можна припустити, що існує аеральний шлях надходження хімічних елементів до рослин разом з крапельним перенесенням або у безводному стані при здуванні вітром з поверхні води.

Проведені дослідження показали, що солонець європейський можна використовувати:
— як лікарський засіб від анемії, запалення, як потогінний засіб та засіб, що поліпшує травлення, приправу для різних страв, джерело мікроелементів;
— у фармацевтичній промисловості для отримання витяжок.

Територію узбережжя ставка-випарника, на якій росте солонець, можна використовувати:
— під пасовища великої рогатої худоби;
— для заготівлі солонцю з метою використання у фармацевтичній та харчовій промисловості;
— для відвідування хворими, що лікуються у санаторіях м. Кирилівка та Федотової коси (від ставка-випарника до м. Кирилівка менше 10 км).

Iyudina T. S., Kharkiv University of Humanities «People’s Ukrainian Academy», Kharkiv, Ukraine

The present paper examines and describes the environmental impacts of mine waters.

The study has been carried out to demonstrate that the presence and operation of an evaporation pond affects the plant species structure, causing the domination of halophyte plants in the vegetation cover. As a result of translocation, the Glasswort plant species receives and retains 25 % of Mn, 30 % of Fe, and 10 % of Pb present in the soil.

The analysis of chemical composition of plant samples suggests that Glasswort species can be used as a medicinal plant, or spice, or source of microelements, for extraction purposes, etc.

Июдина Татьяна Сергеевна, преподаватель, Харьковский гуманитарный университет «Народная украинская
академия», ул. Лермонтовская, 27, Харьков, 61024, Украина. Тел. (057) 716-44-08. Е-mail