Ежегодная Международная конференция "Сотрудничество для решения проблемы отходов"

Главная страница
Сведения об авторах

ВИКОРИСТАННЯ ОСАДІВ МІСЬКИХ СТІЧНИХ ВОД ДЛЯ ЛАНДШАФТНОго РЕКУЛЬТИВування ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ ТЕРИТОРІЙ

Шевченко О. А., Деркачев Е. А., Смирнов Ю. Б., Григоренко Л. В., Дніпропетровська
державна медична академія, Дніпропетровськ, Україна
Міроненко Ю. М., Спеціалізована медико-санітарна частина № 6, Дніпропетровськ, Україна
Лазарева Л. Н., Санітарно-епідеміологічна станція Новомосковського району,
Дніпропетровська обл., Україна

Раціональних і безпечних способів використання осадів міських стічних вод (ОМСВ) шукають уже не перше десятиріччя в різних країнах світу. Найчастіше їх застосовують як органічні добрива. Цінність ОМСВ в багатьох випадках еквівалентна гною і сапропелю, оскільки вміст вуглеводневих, жироподібних й білкових складних сполук, які зумовлюють високі ґрунтоутворювальні властивості ОМСВ, може сягати в них 50–70 %.

У Люксембурзі в сільському господарстві використовують близько 90 % річного виходу ОМСВ, у Швейцарії — 70 %, Німеччині — 30 %, США — 26 %, Франції — 23 %. Широко застосовують осади в Канаді, Великій Британії, Японії, Фінляндії, Швеції, Польщі, Болгарії та інших країнах. В Україні використовують лише 6–12 % осадів, з них у сільському господарстві — не більше 1/3. Це призводить до накопичення великої кількості ОМСВ на мулових майданчиках, розташованих поблизу більшості міст, і становить потенційну загрозу для довкілля.

Утилізування ОМСВ обмежують два головних чинника: санітарно-епідеміологічний та санітарно-хімічний. У разі нерегламентованого застосування необроблені ОМСВ можуть стати джерелом поширювання збудників як антропонозних (черевний тиф, паратити А і В, бактеріальна та амебна дизентерія, холера, сальмонельози, ешерихіоз), так і зооантропонозних інфекцій, гельмінтозів, паразитарних захворювань. Цю небезпеку можна усунути багатьма відомими способами, зокрема висушуванням на мулових картах. Складніше позбутися небезпечних хімічних домішок, перш за все йонів важких металів. Найчастіше це кадмій, мідь, нікель, свинець, хром, цинк, ртуть, марганець, інколи — молібден, селен, кобальт, стронцій, бор, берилій, барій. Уміст цих елементів у ОМСВ часто перевищує фоновий у природних об’єктах (ґрунті, торфі, донних відкладеннях) і залежить від рівня розвитку і профілю промисловості в населеному пункті, технічної культури виробництва, особливостей геохімічної провінції.

Щоб розробити критерії та рекомендації стосовно можливості використовувати ОМСВ для відновлення ландшафтів техногенно порушених територій у регіонах видобування корисних копалин, зокрема Криворізького залізорудного басейну, вивчено хімічні, мікробіологічні та гельмінтологічні показники ОМСВ станцій аерації міста Кривий Ріг «Центральна» та «Інгулецька».

За результатами санітарно-хімічних досліджень уміст важких металів в ОМСВ не перевищував ГДК для ґрунтової моделі за водно-міграційним показником шкідливості (міграція в ґрунтові горизонти або з атмосферними опадами за ґрунтовим профілем) для свинцю, кадмію, марганцю, міді, цинку, хрому, нікелю, ванадію. Отримані дані свідчать про невелику рухливість більшості з досліджених важких металів.

Санітарно-мікробіологічні дослідження показали значне мікробне обсіменіння сапрофітними бактеріями. Загальна кількість мікроорганізмів в 1 г осаду коливалася в межах 2∙104–7∙105. Тітри Е. Coli (> 0,1) свідчили про незначну кількість кишкової палички порівняно з слабкозабрудненими ґрунтами населених місць. Патогенні мікроорганізми, зокрема S.typhimurium, життєздатні яйця гельмінтів та збудники протозоозів були відсутні. Це загалом свідчить про досить високу біологічну активність процесів самоочищання ОМСВ і про їх епідемічну безпеку.

Щоб оцінити придатність для відновлення ландшафтів відпрацьованих кар’єрів відкритого добування залізної руди, ми запропонували перелік показників, дослідження яких дозволяє отримати достатньо повну санітарно-гігієнічну характеристику осадів та зробити висновки про ступінь їх придатності для вищезазначених цілей (таблиця).

ОМСВ слід розглядати як важливий ресурс органо-мінеральних речовин при штучному відновленні або самовідновленні природних ландшафтів на територіях відпрацьованих кар’єрів, породних відвалів і т. ін.

Технологія використання знезаражених та знешкоджених ОМСВ має повною мірою враховувати обсяги та питоме територіальне навантаження, співвідношення осадів та породи, стрімчастість схилів ландшафта, особливості подальшого використання території як рекреаційної, заповідної зони, заказника та інші фактори.

Важливою умовою використання ОМСВ є систематичне контролювання складу та властивостей осадів, компосту, сумішей ґрунту і осаду, створеного ґрунтового покриву та можливих змін складу підземних та поверхневих вод.

Критерії оцінювання ОМСВ для використання в процесі ландшафтного рекультивування техногенно порушених територій

Ступінь придатності ОМСВ для ландшафтної рекультивації

Показник епідемічної безпеки

Концентрація важких металів (кратність перевищення ГДК)

Показник самоочищення – титр термофілів

Титр

E. Coli

Титр анаеробів

Кількість життєздатних яєць геогельмінтів в 1 кг

Патогенні мікрорганізми

 Придатні

0,1–1,0
 
і вище

0,01–0,1
  і вище

0

Відсутні

1–10

0,00002–0,01

і вище

Умовно придатні

в суміші

з природними ґрунтами або інертними вскришними породами

0,001–0,1

0,0001–0,01

110

Відсутні

11–100

0,00001–0,00002

Не придатні

0,001 і нище

0,0001 і нище

Більше 10

Наявні

Більше 100

Менше 0,00001

 

THE USE OF MUNICIPAL SEWAGE SLUDGE FOR LANDSCAPING AND RESTORATION OF SITES AFFECTED BY ANTHROPOGENIC IMPACTS

Shevchenko O. A, Derkachev E. A., Smirnov Yu. B., Grigorenko L. V., Dnepropetrovsk State Medical Academy, Dnepropetrovsk, Ukraine
Mironenko Yu. M., Special Medical and Sanitary Department № 6, Dnepropetrovsk, Ukraine
Lazareva L. N., Sanitary and Epidemiological Station of Novomoskovsk District, Dnepropetrovsk Oblast, Ukraine

The study has been carried out to examine the properties of sewage sludge generated in Kryvyi Rih, the large industrial centre in Ukraine. The suite of criteria has been proposed as a basis for assessing the safety characteristics and suitability of sludge for landscape restoration activities in the areas affected by iron ore extraction activities.
 

Главная страница

Сведения об авторах

Шевченко Александр Анатольевич, канд. мед. наук, доц., зав. кафедрой гигиены и экологии, Днепропетровская государственная медицинская академия, Октябрьская пл., 4, к. 219, Днепропетровск, 49027,
Украина. Тел./факс (056) 713-53-61. E-mail
Деркачев Эдуард Анатольевич, д-р мед. наук, проф., кафедра гигиены и экологии, Днепропетровская государственная медицинская академия, Октябрьская пл., 4, к. 219, Днепропетровск, 49027, Украина.
Тел./факс (056) 713-53-61. E-mail
Смирнов Юрий Борисович, канд. биол. наук, ст. науч. сотр., Днепропетровская государственная медицинская академия, Октябрьская пл., 4, к. 219, Днепропетровск, 49027, Украина. Тел./факс (056) 713-53-61. E-mail

 

Rambler's Top100


© Независимое агентство экологической информации

Последние изменения внесены 21.09.08