Главная страница
Сведения об авторах

Критерії оцінювання ефективності біогазових проектів

Кучерук П. П., Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України, Київ, Україна

Біогазова станція є комплексом споруд та обладнання, що забезпечує розпад органічної речовини в анаеробних умовах, збирання та утилізування утвореного біогазу, відповідність збродженої субстанції санітарно-гігієнічним нормам.

Ступінь розпадання сировини має бути якомога вищим, оскільки він зумовлює повноту виходу біогазу. Критерієм оцінювання проекту за цим показником є питомий вихід метану — об'єм газу, що утворюється на одиницю об'єму біореактора протягом доби. Достатньо ефективним можна вважати проект із значенням цього показника 0,5—1,0 м³/(м³·доба). Збільшити його можна такими способами:

—   підбиранням компонентів зброджуваної суміші;

—   змінюванням температурного режиму процесу;

—   попереднім дезінтегруванням складних органічних сполук;

—   використанням спеціальних ензимних комплексів.

Ступінь розпадання органічних речовин на рівні 70—80 % є достатньо високим. Низьке значення цього показника (менше 50 %) свідчить про неефективність процесу, його розбалансованість або надмірно високе органічне навантаження.

Значну увагу при оцінюванні ефективності проекту слід приділяти компонентному складу біогазу. Вміст метану в біогазі на рівні 55—65 % свідчить про нормальне протікання процесу. Якщо біогаз утилізують в енергетичних установках, важливою характеристикою є вміст сірководню. У процесі експлуатування біогазової станції цей показник є досить несталим. Зважаючи на вимоги виробників енергетичних установок, вміст сірководню не має бути більшим ніж 200—300 ppm. Перевищення допустимої концентрації призводить до зростання затрат на обслуговування енергетичних установок.

Критерієм санітарно-епідемічної безпеки є відсутність у збродженій суміші збудників інфекційних та інвазійних хвороб, а також життєздатного насіння бур'янів. Зазвичай у світовій практиці вважають достатнім витримування неінфікованих гнойових стічних вод за мезофільних температур (35—40 °С) протягом 25—30 діб для використання отриманого продукту як органічного добрива. Якщо у зброджуваній суміші присутні інфіковані відходи забійних цехів, осади міських стічних вод тощо, у технологічних схемах треба передбачити заходи з її знезараження:

—   витримування протягом однієї години за температури 70 °С;

—   термофільний режим зброджування (50—55 °С);

—   хімічне дезактивування та інше.

Дотепер в Україні не запроваджено норм щодо якості збродженої суміші, зокрема стосовно санітарно-епідемічної безпеки.

Інші критерії оцінювання роботи біогазової станції:

—   енергоспоживання на власні потреби;

—   рівень викидів метану в атмосферу;

—   ступінь автоматизування основних технологічних процесів.

Сукупність вищеназваних критеріїв зумовлює економічні показники роботи біогазової станції, що є головними чинниками у прийнятті рішення щодо її впровадження.