Очищення висококонцентрованих стічних вод з рекуперуванням води та утилізуванням осаду

Воронич О. K., Курта С. А., Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна

Діяльність підприємств будівельної галузі супроводжується утворенням великої кількості висококонцентрованих рідких відходів, які не можна використати без попереднього оброблення, тому в промислових технологічних процесах часто потрібно відділити тверду фазу шляхом концентрування, центрифугування, фільтрування або флотування. При цьому виникають труднощі, зумовлені невеликим розміром частинок завислих речовин. Використання коагулянтів, флокулянтів, адсорбентів та особливо різноманітних їх комбінацій значно спрощує розв'язання цієї проблеми.

При водному очищанні обладнання для вироблення шпалер, зокрема вінілових, утворюється великий об'єм відходів з високим умістом диспергованого карбонату кальцію, оксиду титану (IV), полівінілацетату і з незначною кількістю емульгатора та піногасника. Концентрація органічних і неорганічних речовин у стічних водах за сухим залишком сягає 2,4—61,8 %.

Установлено, що видаляти дисперсну фазу із досліджуваних стічних вод найбільш доцільно шляхом коагулювання сульфатом алюмінію, інтенсифікованого флокуванням 1 %-м водним роз­чином поліакриламіду. Швидкість коагулювання водним розчином сульфату алюмінію більша, ніж твердою сіллю.

Швидкість освітлення стічних вод виробляння вінілових шпалер з різною концентрацією забруднювальних речовин за різних кількостей коагулянту, доданого у вигляді Al₂(SO₄)₃, показана на рис. 1.

Визначені оптимальні співвідношення коагулянту і флокулянту. Для стічної води, що містить 2—3 % сухого залишку, найбільшу швидкість освітлення і найменший кінцевий сухий залишок спостерігали при додаванні 0,811 мл/дм³ Al³⁺ і 0,1 мл/дм³ 1 %-го розчину поліакриламіду. Якщо сухий залишок стічної води перевищує 2—3 %, кількість коагулянту має бути збільшена.

Після оброблення стічних вод реагентами та фільтрування осаду формується велика кількість твердих відходів з вологістю 20 %. Для подальшого використання та транспортування їх необхідно осушити та упакувати. Для переведення адсорбованої води в кристалізаційну випробовували кальциновану соду Na₂СO₃), обезводнений сульфат кальцію (СаSO₄) та негашене вапно (СаO). У таблиці наведені витрати реагентів для оброблення 1 кг осаду.

Витрати реагентів на 1 кг осаду

Вологість осаду після додавання 10 % осушувальних реагентів від маси осаду наведена на рис. 2.

Рис. 2. Вологість осаду після додання 10 г реагенту до 100 г осаду

Найкращим осушувачем є кальцинована сода (вологість осаду зменшилася з 20 до 3 %).

Способи поводження з фільтратом:

—   приготування робочих розчинів сульфату алюмінію, гіпохлориту натрію, желатину або поліакри-ламіду та кремнезему (після додаткового оброблення гіпохлоритом натрію та адсорбентом);

—   промивання обладнання для вироблення шпалер;

—   розбавлення та подання на очисні споруди для подальшого біологічного очищення.

Одержаний осад використовують у будівельній промисловості як добавку до цементу.