Главная
страница
Доклады
Сведения об
авторах
Проблеми і досвід поводження з відходами в Рівненській області
Мельник Л. В., Оренчин О. В., Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, Україна
Динаміку утворення відходів у Рівненській області в 2008–2010 рр. ілюструє табл. 1.
Таблиця 1
Утворення відходів в Рівненській області в 2008–2010 рр.
Показник |
Рік |
||
2008 |
2009 |
2010 |
|
Загальна кількість відходів, т |
1 078 860 |
750 528 |
808 405 |
Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ |
704,57 |
743,99 |
770,59 |
Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ос. |
0,65 |
0,66 |
0,67 |
Загальна кількість відходів, що утворилася протягом 2010 р., порівняно з 2009 р. збільшилась на 57 877 т., а порівняно 2008 р. знизилась на 270 455 т.
Дещо інша ситуація спостерігається із утворенням відходів житлово-комунального господарства. Тут простежується чітка тенденція до щорічного збільшення їх кількості. Зростає як абсолютне значення щорічного утворення цих відходів (з 704,57 тис. м³ у 2008 р. до 770,59 тис. м³ у 2010 р.), так і кількість цих відходів, що припадає на одну особу (з 0,65 м³/ос. у 2008 р. до 0,67 м³/ос. у 2010 р.).
За даними Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, станом на 01.01.2011 р. обсяг накопичення промислових відходів I–IV класів небезпеки складає 8738,05 тис. т, з них І класу — 0,089 тис. т (0,001 %), ІІ класу — 1,299 тис. т (0,015 %), ІІІ класу — 12,203 тис. т. (0,140 %), ІV класу — 8724,459 тис. т (99,844 %). Відходів I–IІІ класів небезпеки накопичено 3,591 тис. т. Отже, хоча обсяг відходів великий, проте серед них переважну частку складають відходи ІV класу, тобто малотоксичні.
Серед основних екологічних проблем Рівненської області, пов’язаних з утворенням та розміщенням небезпечних відходів, слід виділити такі:
1. У відвалі площею 58,2 га на ВАТ «Рівнеазот» накопичено 15,4 млн т фосфогіпс-дигідрату — відходів вироблення фосфорної кислоти.
У 2000 р. був підготовлений проект дослідно-промислового комплексу з перероблення фосфогіпсу в сульфат амонію та вапняно-аміачну селітру. Проте свого часу через значні капітальні затрати цей проект так і не був запроваджений. На сьогоднішній день він є неперспективним, оскільки продукти, які планували отримувати при утилізуванні фосфогіпсу, не мають ринку збуту. Таким чином, реалізування проекту відтерміновано.
У накопичувачі ВАТ «Рівнеазот» площею 1,2 га розміщено 1,193 тис. т моноетаноламіну, який утворюється при вироблянні аміаку. Крім того, шламонакопичувач площею 34,5 га містить 1,3 млн т шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти.
2. У відвалі ТОВ «Волинь-шифер» на площі 2,5 га розташовано 117,5 тис. т азбестоцементних відходів. У жовтні 2006 р. спеціалісти підприємства ввели в експлуатацію установку з повернення мокрих відходів (азбеститу) в технологічний процес виготовлення азбестоцементних листів, завдяки чому накопичення відходів різко знизилось.
3. Структурну реорганізацію сільського господарства та реформування колективних сільськогосподарських підприємств супроводжувала зміна власника агрохімікатів, а то і взагалі його втрата. Невизначеність призвела до руйнування складських приміщень для пестицидів і агрохімікатів та відсутності контролю за безпечним зберіганням непридатних до використання хімічних препаратів. Постало питання ефективного вирішення комплексу проблем, пов’язаних з недопущенням негативного впливу цих речовин на навколишнє середовище та здоров’я людини.
В Рівненській області накопичено 121,471 т непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, з них 41,8 т зберігають у пристосованих складах, 79,7 т — у контейнерах. Підраховано, що для збирання і знешкодження всіх наявних в області непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин необхідно 2 622 тис. грн. У 2010 р. на ці заходи виділено 400 тис. грн, проте вони не були освоєні.
Інформація про поводження з відходами у Рівненській області наведена в табл. 2.
Таблиця 2
Поводження з відходами в Рівненській області у 2010 р.
Показник |
Значення, тис. т |
Утворилося відходів |
649,97 |
Одержано від інших підприємств |
157,89 |
Використано |
119,74 |
Знешкоджено (спалено) |
93,01 |
Направлено на сховища організованого складування (поховання) |
251,94 |
Передано іншим підприємствам |
295,29 |
Наявність на кінець року у сховищах та на території підприємств |
8 738,05 |
Разом з відходами, одержаними від інших підприємств, в 2010 р. в області утворилось 807,86 тис. т відходів I–ІV класів небезпеки, з них використано 119,74 тис. т, знешкоджено (знищено) 93,01 тис. т, направлено на сховища організованого складування 251,94 тис. т, передано іншим підприємствам 295,29 тис. т.
Значну частину відходів спалюють. Дотепер в області основним способом видалення ТПВ є їх захоронення на полігонах і сміттєзвалищах, що проводять за схемою: розрівнювання, ущільнення, ізолювання ґрунтом. Станом на 01.01.2011 р. загальна кількість полігонів та звалищ ТПВ в містах та селищах області складає 26 одиниць загальною площею 122,1 га, на яких захоронено близько 24 млн м3 відходів.
Інформація про кількість сміттєзвалищ і полігонів в області наведена в табл. 3.
Таблиця 3
Кількість сміттєзвалищ і полігонів у Рівненській області та їх площа станом на 01.01.2011
Назва одиниці адміністративно- територіального устрою регіону |
Кількість |
Площа, га |
Сміттєзвалища |
||
Березнівський р-н |
2 |
7,0 |
Володимирецький р-н |
2 |
4,3 |
Гощанський р-н |
1 |
4,2 |
Демидівський р-н |
1 |
1,8 |
Дубенський р-н |
1 |
2,1 |
Дубровицький р-н |
1 |
1,9 |
Зарічненський р-н |
1 |
4,0 |
Здолбунівський р-н |
2 |
13,0 |
Корецький р-н |
1 |
5,0 |
Костопільський р-н |
1 |
7,0 |
Млинівський р-н |
1 |
1,5 |
Острозький р-н |
0 |
0 |
Радивилівський р-н |
1 |
5,0 |
Рівненський р-н |
2 |
5,5 |
Рокитнівський р-н |
2 |
7,5 |
Сарненський р-н |
3 |
12,7 |
Усього |
22 |
82,5 |
Полігони |
||
м. Рівне (с. Бармаки) |
1 |
24,6 |
м. Кузнецовськ |
1 |
5,0 |
м. Дубно (с. Маївка) |
1 |
5,0 |
м.Острог (с. Слобідка) |
1 |
5,0 |
Усього |
4 |
39,6 |
Частина полігонів і сміттєзвалищ перевантажені, на жодному з них не знешкоджують фільтрат. Для вирішення цієї проблеми розпочато будування полігонів у м. Дубно та с.м.т. Млинів. Однак через нестачу коштів у 2010 р. роботи призупинено. Замовлено проектно-кошторисну документацію на будівництво полігону ТПВ в с. Копань для с.м.т. Демидівка. Планується збудувати полігон у м. Костопіль.
Проте, на нашу думку, ці заходи є малоефективними і можуть лише відтермінувати нагальність проблеми. Зокрема, створений більше 50 років тому рівненський міський полігон займає площу 24,6 га поміж селами Шпанів та Бармаки майже за 2,5 км від межі Рівного. Щодня сюди привозять щонайменше 360 т відходів. Нині тут захоронено 4,8 млн т відходів, що на 100 тис. т більше, ніж проектна потужність.
Незважаючи на значні ризики, термін експлуатування рівненського полігону продовжено до 2013 р. За словами директора ТОВ «Вторма-Рівне» С. Ліберової, необхідно організувати роздільне збирання вторинної сировини у місцях її утворення з проведенням просвітницької роботи і використанням економічних механізмів.
Значну кількість відходів, розміщених на рівненському полігоні, свого часу можна було використати як вторинну сировину. Звичайно, значна її частина втрачена назавжди, проте відходи продукують постійно. Щодня зі сміттям на полігон вивозять вторинну сировину на 44 тис. грн, що у рік становить 16 млн грн.
Для вирішення цієї проблеми необхідно встановити контейнери для збирання вторинної сировини, побудувати завод з переробляння ТПВ безпосередньо на території полігону, який планують здати в експлуатацію наприкінці 2011 р. Вартість заводу 16 млн євро, термін окупності 12 років. На заводі працюватиме 53 особи. З відходів виділятимуть цінні матеріали: скло, метал, папір тощо. Решту перероблятимуть на сурогатне паливо, що буде використано для виробничих потреб ВАТ «Волинь-Цемент». За планом завод має утилізувати 8 тис. т. відходів за місяць, при цьому технології дозволяють зробити цей процес екологічно безпечним. Лише 10 % відходів будуть захороняти.
На даний час ряд підприємств Рівненської області вже утилізують відходи, зменшуючи негативний вплив на навколишнє природне середовище.
Здолбунівський завод пластмасових виробів «Іскра» за безвідходною технологією переробляє полімерну сировину: поліетилен, полістирол, поліпропілен. Відходи плівки, обрізки, брак продукції після дроблення і гранулювання використовують як вторинну сировину для виготовлення пластмасових труб. В 2010 р. було перероблено 7 т відходів.
Костопільський ветсанзавод виготовляє кісткове борошно для потреб сільського господарства, використовуючи відходи обвалування туш, кістки тощо. В 2010 р. утилізовано 8 246 т такої сировини.
В 2010 р. ТОВ «Моквинська паперова фабрика» виробило паперову продукцію з 6 324 т макулатури.
В області працює цех ПП «Торгово-промислове підприємство “Політор”» (с. Бабин Гощанського району) з утилізування відходів та виготовлення поліетиленових виробів. Протягом 2010 р. підприємство переробило 42 т технологічного браку.
В 2010 р. ТОВ «Еко-Хелп» зібрало 65 000 відпрацьованих люмінесцентних ламп та передало їх на ДП «Меркурій» ВАТ «Микитівський ртутний комбінат» для подальшого демеркуризування. У 2010 р. ТОВ «Еко-Хелп» отримало експертний висновок для одержання ліцензій на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами — збирання, перевезення, зберігання відпрацьованих ламп, що містять ртуть.
Waste Management Problems and Experience in Rivne Oblast
Melnyk L. V., Orenchyn O. V., National University of Water Management and Nature Resources Use, Rivne, Ukraine
The paper presents data on waste generation during 2008–2010. Environmental and economic aspects of waste management and effective options for waste recycling are considered.
Сведения об авторах
Мельник Леонід Васильович,
канд. екон. наук, доц., декан, факультет економіки і підприємництва,
Національний університет водного господарства та природокористування, вул.
Соборна, 11, Рівне, 33000, Україна
Оренчин Олександр Вікторович, асистент, кафедра обліку і аудиту, Національний університет водного господарства та природокористування, вул. Соборна, 11, Рівне, 33000, Україна. Тел. +38 (036) 261-82-25. E-mail
©
Независимое
агентство экологической
информации