Про затвердження Вимог до структури та змісту звіту з аналізу безпеки об’єктів, призначених для переробки радіоактивних відходів

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.06.2020 № 249

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 серпня 2020 р.
за № 788/35071

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», підпунктів 7, 16 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до структури та змісту звіту з аналізу безпеки об’єктів, призначених для переробки радіоактивних відходів, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 26 січня 2001 року № 11 «Про затвердження Вимог щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки установки для переробки радіоактивних відходів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2001 року за № 137/5328.

3. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами (Новікова Ю.С.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова

Г. Плачков

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Міністра енергетики
та захисту довкілля України

Міністр внутрішніх справ України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Т.в.о. Голови
Державної регуляторної служби України

О. Буславець

А. Аваков

М. Чечоткін

О. Мірошніченко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної
інспекції ядерного
регулювання України
10 червня 2020 року № 249

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 серпня 2020 р.
за № 788/35071

ВИМОГИ
до структури та змісту звіту з аналізу безпеки об’єктів, призначених для переробки радіоактивних відходів

1. Ці Вимоги встановлюють вимоги до структури та змісту звіту з аналізу безпеки об’єктів, призначених для переробки радіоактивних відходів (далі - об’єкт з переробки РАВ), який подається до Держатомрегулювання суб’єктами діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами або експлуатуючими організаціями, які здійснюють діяльність на етапах життєвого циклу ядерної установки (далі - суб’єкт РАВ), з метою отримання документів дозвільного характеру на етапах життєвого циклу об’єктів з переробки РАВ.

3. Ці Вимоги обов’язкові для застосування суб’єктами РАВ, які розробляють ЗАБ під час провадження діяльності, пов’язаної з вибором майданчика та проєктуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію, експлуатацією об’єкта з переробки РАВ, а також організаціями, що виконують державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки, погоджують та затверджують ЗАБ об’єктів з переробки РАВ.

Ці Вимоги не застосовуються до ЗАБ на етапі зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ та ЗАБ ядерних установок або сховищ для захоронення радіоактивних відходів, у складі яких розробляють розділи з обґрунтування безпеки об’єкта з переробки РАВ.

4. Набрання чинності цими Вимогами не потребує перегляду ЗАБ об’єктів з переробки РАВ, раніше погоджених Держатомрегулюванням.

ЗАБ об’єктів з переробки РАВ, які на дату уведення в дію цих Вимог не були погоджені Держатомрегулюванням в установленому порядку, розробляються з дотриманням цих Вимог у повному обсязі.

5. Для об’єкта з переробки РАВ, який входить до складу проєкту ядерної установки або сховища для захоронення РАВ, оцінка його безпеки включається до складу ЗАБ ядерної установки або сховища для захоронення РАВ.

6. У цих Вимогах терміни вжито в значеннях, наведених у Законах України «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», Загальних положеннях безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913, Умовах і вимогах безпеки (ліцензійних умовах) провадження діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 22 жовтня 2002 року № 110, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2002 року за № 874/7162 (у редакції наказу Державної інспекції ядерного регулювання України від 20 серпня 2014 року № 118) (із змінами).

II. Загальні вимоги до складання ЗАБ об’єкта з переробки РАВ

1. Цілі ЗАБ об’єкта з переробки РАВ та вимоги до його складання

1. ЗАБ об’єкта з переробки РАВ - документ, у якому суб’єкт РАВ обґрунтовує, що:

об’єкт з переробки РАВ, його споруди, системи та обладнання, відповідають вимогам ЯРБ;

діяльність з переробки РАВ здійснюється з дотриманням вимог ЯРБ.

визначення та обґрунтування проєктних основ об’єкта з переробки РАВ;

опис технологічного процесу переробки РАВ, обґрунтування його безпеки та відповідності отриманого кінцевого продукту переробки РАВ (упаковки з переробленими РАВ) критеріям приймання РАВ на довгострокове зберігання та/або захоронення (загальним критеріям прийнятності у разі відсутності встановлених критеріїв приймання);

опис споруд, систем та обладнання об’єкта з переробки РАВ, обґрунтування їх відповідності вимогам ЯРБ;

аналіз, узагальнення й представлення системи технічних та організаційних заходів, що передбачені у проєкті для надійної і безпечної експлуатації об’єкта з переробки РАВ;

обґрунтування прийнятих технічних та організаційних рішень із забезпечення радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища під час здійснення діяльності з експлуатації об’єкта з переробки РАВ;

аналіз аварійних ситуацій та аварій і оцінка їх наслідків, обґрунтування достатності заходів із запобігання аварійних ситуацій та аварій і пом’якшення їх наслідків;

опис системи фізичного захисту об’єкта з переробки РАВ, обґрунтування відповідності інженерно-технічних та організаційно-правових заходів вимогам ЯРБ;

опис організаційно-технічних заходів із забезпечення протипожежного захисту та обґрунтування їх достатності;

опис системи управління діяльністю на етапах будівництва і введення в експлуатацію, експлуатації об’єкта з переробки РАВ та обґрунтування її достатності на цих етапах.

3. Суб’єкт РАВ розробляє ЗАБ на основі результатів проведеної оцінки безпеки об’єкта з переробки РАВ.

Оцінку безпеки об’єкта з переробки РАВ та розроблення відповідного ЗАБ виконують з використанням диференційованого підходу. Суб’єкт РАВ визначає обсяг та рівень деталізації оцінки безпеки з урахуванням обсягів та характеристик РАВ, які планується переробляти, рівня їх потенційної небезпеки, технологій переробки РАВ, видів робіт та операцій на об’єкті з переробки РАВ, а також етапу провадження діяльності з переробки РАВ.

4. Суб’єкт РАВ розробляє, оновлює та деталізує ЗАБ на послідовних етапах провадження діяльності з переробки РАВ.

Під час оновлення та деталізації ЗАБ враховують:

уточнені дані про характеристики РАВ (упаковок РАВ), які планується приймати / приймаються на об’єкт з переробки РАВ;

фактичні характеристики споруд, систем та обладнання об’єкта з переробки РАВ та порівняння цих фактичних характеристик з проєктними;

фактичні характеристики радіаційного стану об’єкта з переробки РАВ, викидів та скидів;

досвід експлуатації об’єкта з переробки РАВ;

дані моніторингу навколишнього природного середовища.

5. У ЗАБ на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ у складі проєкту (робочого проєкту) визначають та обґрунтовують проєктні основи об’єкта, встановлюють відповідність проєктних рішень вимогам НПА, а також обґрунтовують безпеку спроєктованого об’єкта з переробки РАВ для розміщення на обраному майданчику та планованої діяльності з його експлуатації.

6. У ЗАБ на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ обґрунтовують безпеку побудованого об’єкта з переробки РАВ та діяльності з його експлуатації, при цьому аналізують відповідність/невідповідність збудованого об’єкта з переробки РАВ проєкту будівництва, враховують характеристики фактично побудованих споруд, систем та обладнання, оновлені дані про характеристики РАВ, а також результати комплексних випробувань і введення об’єкта в експлуатацію.

7. У ЗАБ об’єкта з переробки РАВ вносять відомості щодо:

джерел інформації, вихідних даних, припущень, які використані/прийняті під час проведення розрахунків та оцінки безпеки;

методик, моделей, сценаріїв та розрахункових програм, що використовувалися під час проведення оцінки безпеки;

проміжних та підсумкових результатів оцінки безпеки;

наявності дефіцитів безпеки на об’єкті з переробки РАВ та запланованих заходів їх вирішення.

Надають також переліки посилань на документи, які використовувались під час розроблення відповідних розділів ЗАБ.

8. У ЗАБ об’єкта з переробки РАВ надають відомості про наявність затвердженого в установленому порядку Звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який містить результати оцінки впливу на природне, соціальне та техногенне середовище під час провадження планованої діяльності.

9. Якщо об’єкт з переробки РАВ входить до складу комплексу з кількох об’єктів, призначених для поводження з РАВ, розташованих в межах одного майданчика, або розміщений на майданчику іншого об’єкта використання ядерної енергії, у ЗАБ об’єкта з переробки РАВ наводять також результати оцінки сумарних радіаційних впливів на персонал, населення та навколишнє природне середовище всієї сукупності об’єктів, які розміщені та/або які планується розмістити на майданчику.

Для об’єкта з переробки РАВ, який технологічно пов’язаний з ядерною установкою або сховищем для захоронення РАВ та розташований в межах їх майданчиків, інформація про результати оцінки сумарних радіаційних впливів сукупності об’єктів наводиться в ЗАБ ядерної установки або сховища для захоронення РАВ.

проєктні рішення об’єкта з переробки РАВ та їх відповідність проєктним основам;

будівництво та введення в експлуатацію об’єкта з переробки РАВ;

зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ;

У ЗАБ оцінку безпеки зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ наводять на концептуальному рівні.

Вимоги до змісту розділів ЗАБ об’єкта з переробки РАВ визначені у додатку до цих Вимог.

Суб’єкт РАВ, у разі потреби, може доповнювати ЗАБ додатковими розділами.

2. ЗАБ може також містити додатки, в яких наводять детальну інформацію щодо вихідних даних, опис методик, розрахунків, описи проєктних рішень, креслень, а також інші матеріали, що доповнюють основні розділи ЗАБ, ілюструють, пояснюють і конкретизують оцінку безпеки.

Начальник Управління
безпеки поводження з РАВ

Ю. Новікова

Додаток
до Вимог до структури та змісту
звіту з аналізу безпеки об’єктів,
призначених для переробки
радіоактивних відходів
(пункт 1 глави 2 розділу II)

ВИМОГИ
до змісту розділів звіту з аналізу безпеки об’єкта з переробки радіоактивних відходів

1. Розділ «Вступ» складається з таких підрозділів:

цілі, структура ЗАБ та обсяги проведення оцінки безпеки об’єкта з переробки РАВ;

2. У розділі «Вступ» надають загальну характеристику об’єкта з переробки РАВ, а також перелік показників безпеки, які будуть розглядатися у ЗАБ для доведення відповідності рівня безпеки об’єкта вимогам ЯРБ.

3. Розділ «Вступ» викладають у формі, придатній для інформування громадськості.

найменування об’єкта з переробки РАВ та його призначення;

необхідності створення об’єкта з переробки РАВ у рамках інтегрованої системи поводження з РАВ;

терміну експлуатації об’єкта з переробки РАВ (проєктного та, у разі необхідності, терміну продовження експлуатації, визначеного та обґрунтованого за результатами обстеження);

етапів провадження діяльності з переробки РАВ, запланованих строків їх реалізації;

стану ліцензування діяльності на об’єкті з переробки РАВ;

суб’єкта РАВ що є відповідальним за безпеку об’єкта з переробки РАВ (найменування, місцезнаходження, види діяльності, діючі ліцензії у сфері використання ядерної енергії);

постачальників РАВ, від яких суб’єкт РАВ планує прийняти / приймає РАВ на переробку;

маршрутів перевезення РАВ на об’єкт з переробки РАВ;

2. Наводять стислу інформацію про вже виконану діяльність із реалізації проєкту об’єкта з переробки РАВ, а саме з:

розроблення та затвердження проєкту будівництва об’єкта з переробки РАВ;

проведення оцінки безпеки на етапах провадження діяльності з переробки РАВ.

3. Цілі, структура ЗАБ та обсяги проведення оцінки безпеки об’єкта з переробки РАВ

1. Вказують загальну мету та специфічні цілі ЗАБ на етапах проєктування та експлуатації об’єкта з переробки РАВ.

структури ЗАБ, включно з переліком розділів та основними зв’язками між ними;

обсягів проведення оцінки безпеки та необхідних додаткових оцінок на подальших етапах провадження діяльності з переробки РАВ.

території, на якій розташований об’єкт з переробки РАВ (географічні координати, відстань до найближчих населених пунктів, основних промислових об’єктів і транспортних шляхів, мереж електропостачання, трубопроводів). Зазначають особливості розташування об’єкта з переробки РАВ (наприклад, у зоні відчуження, на майданчику ядерної установки тощо);

майданчика об’єкта з переробки РАВ, розміщення на ньому об’єктів інфраструктури (відповідна схема майданчика).

етапів технологічного процесу переробки РАВ (відповідна технологічна схема);

основних функціональних характеристик об’єкта з переробки РАВ на етапах технологічного процесу переробки РАВ;

продуктивності (кількість РАВ, що перероблюються за добу, рік тощо);

показників ефективності переробки РАВ (зменшення обсягів, активності тощо);

споруд, в яких розташовуються системи та обладнання об’єкта з переробки РАВ, із зазначенням їх компонування, геометричних розмірів (відповідна схема споруд та їх внутрішнє компонування);

переліку та відповідної схеми фізичних бар’єрів, їх основних функцій;

основних об’єктів інфраструктури для забезпечення безпечного поводження з РАВ на майданчику (перелік та їх призначення);

основних заходів із забезпечення радіаційної безпеки на об’єкті з переробки РАВ;

поводження із вторинними РАВ, що утворюються під час експлуатації об’єкта з переробки РАВ.

основні критерії приймання РАВ, зокрема критерії щодо обмеження активностей радіонуклідів у РАВ, потужності дози випромінювання від РАВ, основні вимоги до фізичних та хімічних характеристик РАВ;

постачальників РАВ, від яких планується приймати / приймають РАВ на об’єкт з переробки РАВ. Наводять стислі відомості про обсяги та основні характеристики РАВ кожного постачальника;

типи пакувальних комплектів, в яких постачаються РАВ;

найбільш важливі характеристики кінцевого продукту переробки РАВ (упаковок РАВ, включно з формою РАВ та пакувальним комплектом), зокрема питомі та загальні активності основних радіонуклідів в упаковці РАВ, тип матриці, тип пакувального комплекту;

схему подальшого поводження з упаковками перероблених РАВ, включно з термінами їхнього тимчасового зберігання на об’єкті з переробки РАВ, а також запланованою в рамках інтегрованого процесу поводження з РАВ передачею упаковок РАВ на довгострокове зберігання та/або захоронення РАВ.

5. Нормативно-правові акти та нормативні документи

1. Визначають підхід із застосування НПА, міжнародних стандартів безпеки, нормативних документів інших країн у сфері регулювання безпеки поводження з РАВ до їх захоронення, у якому передбачають:

обов’язкове виконання вимог НПА, дія яких поширюється на діяльність з переробки РАВ (розглядаються всі етапи провадження діяльності з переробки РАВ);

застосування окремих вимог НПА, дія яких безпосередньо не поширюється на діяльність з переробки РАВ;

застосування вимог та рекомендацій документів міжнародних організацій (Міжнародної агенції з атомної енергії, Асоціації західноєвропейських органів регулювання ядерної безпеки, Міжнародної комісії з радіаційного захисту);

застосування окремих вимог нормативних документів інших країн, які можуть використовуватися під час обґрунтування рівня безпеки об’єкта з переробки РАВ.

НПА, міжнародних стандартів безпеки, нормативних документів інших країн, відповідність вимогам яких обґрунтовується у ЗАБ;

НПА, окремі вимоги яких доцільно застосовувати для обґрунтування рівня безпеки об’єкта з переробки РАВ;

рекомендаційних документів міжнародних організацій;

нормативних документів країн з передовим досвідом у сфері регулювання безпеки поводження з РАВ до їх захоронення.

У разі використання для обґрунтування рівня безпеки об’єкта з переробки РАВ окремих положень НПА, дія яких безпосередньо не поширюється на діяльність з переробки РАВ, а також рекомендаційних документів міжнародних організацій та/або нормативних документів інших країн суб’єкт РАВ обґрунтовує прийняті підходи щодо застосування зазначених документів.

II. Зміст розділу ЗАБ «Оцінка майданчика об’єкта з переробки РАВ»

1. Розділ ЗАБ «Оцінка майданчика об’єкта з переробки РАВ» складається з таких підрозділів:

геологічні та сейсмічні характеристики майданчика;

гідрологічні та гідрогеологічні характеристики майданчика;

інженерно-геологічні характеристики ґрунтів майданчика;

радіологічні умови впливу зовнішніх джерел;

оцінка зовнішніх подій, характерних для майданчика;

характеристики майданчика, важливі для аварійного планування та реагування.

2. У цьому розділі наводять описи та оцінки характеристик майданчика, достатні для обґрунтування придатності майданчика для розміщення об’єкта з переробки РАВ, з урахуванням:

запланованих обсягів та характеристик РАВ (радіонуклідного складу, активності та інших характеристик РАВ);

застосування планованих технологій поводження з РАВ на об’єкті, терміну експлуатації об’єкта;

природних та техногенних зовнішніх впливів на території розташування майданчика, які впливають чи можуть впливати на безпеку об’єкта з переробки РАВ;

існуючого та перспективного екологічного та демографічного стану;

забезпечення безпечного перевезення РАВ на об’єкт з переробки РАВ та упаковок з переробленими РАВ на об’єкти для довгострокового зберігання та/або захоронення РАВ.

3. Дані про характеристики майданчика та району його розміщення супроводжуються:

описами виконаних досліджень і аналізами їх результатів.

За результатами цих аналізів наводиться оцінка ступеню невизначеності характеристик майданчика.

4. Обсяг та ступінь деталізації наведеної інформації мають бути достатніми для підтвердження придатності майданчика для розміщення об’єкта з переробки РАВ із запланованими характеристиками, а також для проведення оцінок безпеки в інших розділах ЗАБ.

Обсяг інформації і ступінь деталізації залежить від обсягів та характеристик РАВ, які планується переробляти, рівня їх потенційної небезпеки, технологій переробки РАВ, видів робіт та операцій на об’єкті з переробки РАВ, а також етапу провадження діяльності з переробки РАВ.

5. У разі розміщення установки для переробки РАВ (мобільної, збірно-розбірної) на майданчику ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з РАВ, у ЗАБ наводять стислий опис найбільш несприятливих характеристик майданчика (метеорологічні, геологічні, сейсмічні та інші), оснований на оцінках безпеки, зроблених для майданчика, на якому заплановано використовувати цю установку.

географічного положення, границь майданчика (геометричні розміри майданчика з точки зору їх достатності для розміщення об’єкта з переробки РАВ і об’єктів інфраструктури) та землевідведення, а також границь санітарно-захисної зони та зони спостереження;

розташування майданчика відносно найбільш значущих природних об’єктів (найближчі водойми, відомі значні родовища мінеральних та інших цінних ресурсів тощо);

розташування майданчика відносно найбільших та найближчих населених пунктів, промислових об’єктів, основних транспортних шляхів, мереж електропостачання, трубопроводів;

щільності населення в районі розташування майданчика (у зоні можливого поширення радіоактивного забруднення (викидів, скидів) під час експлуатації об’єкта з переробки РАВ);

маршрутів перевезення РАВ від постачальників РАВ до об’єкта з переробки РАВ;

специфічних особливостей розташування майданчика (наприклад у зоні відчуження);

2. У разі розміщення установки для переробки РАВ (мобільної, збірно-розбірної) на майданчику ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з РАВ, в ЗАБ об’єкта з переробки РАВ допускається надавати посилання на відповідні підрозділи ЗАБ ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з РАВ, без приведення детального опису характеристик майданчика у ЗАБ об’єкта з переробки РАВ.

3. Метеорологічні характеристики майданчика

1. Наводять метеорологічні характеристики району розміщення майданчика об’єкта з переробки РАВ, потрібні для оцінки можливості розміщення об’єкта в цьому районі та обґрунтування безпечної його експлуатації, а також для проведення оцінок розповсюдження радіонуклідів у навколишньому природному середовищі за нормальних та аварійних умов.

2. Наводять відомості про такі метеорологічні характеристики:

дощові опади (річні обсяги, розподіл інтенсивності, тривалість, частота, екстремальні опади);

снігові опади (річні обсяги, екстремальні опади, інтенсивність танення);

сезонні коливання рівня випаровування води з поверхні землі;

температура повітря (розподіл температур залежно від сезону року, діапазони температур, середні та екстремальні значення);

відносна та абсолютна вологість повітря (розподіл вологості залежно від сезону року, діапазони та середні значення вологості);

вітер (роза вітрів, розподіл швидкості вітру залежно від сезону року, діапазони та середні значення швидкості, екстремальний вітер);

екстремальні метеорологічні події (урагани, смерчі, пилові та піщані бурі), їх ймовірність і характеристики.

Вказують частоту (ймовірність) та інтенсивність екстремальних метеорологічних подій.

3. Наводять перелік метеорологічних процесів та подій, які були виявлені в районі розміщення об’єкта з переробки РАВ і на майданчику та які враховуються під час проєктування й оцінки безпеки об’єкта з переробки РАВ.

Обґрунтовують прийнятність метеорологічних умов майданчика для розміщення на ньому об’єкта з переробки РАВ з точки зору наслідків реалізації екстремальних метеорологічних подій на майданчику, а також збереження ефективності бар’єрів під час експлуатації об’єкта з переробки РАВ.

4. Геологічні та сейсмічні характеристики майданчика

1. Наводять відомості про такі основні геологічні та сейсмічні характеристики майданчика:

фізико-механічні та динамічні властивості ґрунтів майданчика;

характеристики проєктного, з повторюваністю 1 раз на 100 років, та максимального розрахункового, в повторюваністю 1 раз на 10000 років, землетрусів на майданчику.

2. Обґрунтовують, що геологічні та сейсмічні характеристики майданчика є прийнятними для розміщення об’єкта з переробки РАВ відповідно до вимог НПА.

5. Гідрологічні та гідрогеологічні характеристики майданчика

1. Наводять відомості про рівні залягання ґрунтових вод та їх сезонні коливання, можливість підтоплення майданчика.

2. Наводять характеристики агресивності ґрунтових вод по відношенню до металевих та бетонних конструкцій об’єкта з переробки РАВ.

3. Наводять відомості про такі характеристики повені:

водоймища, річки, які можуть спричиняти повені;

максимальний рівень води в період проходження повені, висота хвилі, комбінація потоку та хвилі;

пошкодження гідротехнічних споруд (якщо пошкодження можуть спричинити підвищення рівня води);

максимальні опади та їх вплив на район водозбору та внесок опадів у поверхневий стік.

Наводять оцінку можливості підвищення рівня ґрунтових вод та його впливу на безпеку об’єкта з переробки РАВ.

4. Обґрунтовують, що гідрогеологічні та гідрологічні характеристики майданчика є прийнятними для розміщення об’єкта з переробки РАВ відповідно до вимог НПА.

6. Інженерно-геологічні характеристики ґрунтів майданчика

1. Наводять відомості про потрібні для проєктування споруд та фізичних бар’єрів об’єкта з переробки РАВ геотехнічні властивості ґрунтів, включно з прогнозом їх змін унаслідок карстово-суфозійних процесів, підтоплення чи осушення майданчика, ущільнення під впливом навантажень від будівельних конструкцій, які призводять до деформацій ґрунтів основи, осідань та просідань фундаментів споруд об’єкта з переробки РАВ.

2. Обґрунтовують, що геотехнічні характеристики ґрунтів майданчика є прийнятними для розташування об’єкта з переробки РАВ відповідно до вимог НПА.

координати розміщення промислових об’єктів (гідротехнічні, пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти, ядерні установки та об’єкти, призначені для поводження з РАВ тощо), які можуть мати негативний вплив на безпеку об’єкта з переробки РАВ;

перспективні плани розвитку промислової діяльності в районі розміщення об’єкта з переробки РАВ.

2. Наводять відомості про основні транспортні мережі (повітряні, залізничні, водні), місця розташування аеропортів та інженерні мережі (електропостачання, трубопроводи тощо).

3. Визначають можливі маршрути перевезення РАВ від постачальників до об’єкта з переробки РАВ, а також кінцевого продукту переробки від об’єкта з переробки РАВ до сховища довгострокового зберігання або захоронення РАВ.

4. Аналізують можливі техногенні впливи на майданчик унаслідок:

аварій на промислових об’єктах, транспортних шляхах, у мережах електропостачання, трубопроводів (пожежі, вибухи, аварійні викиди вибухонебезпечних, займистих, токсичних та хімічно активних і корозійноактивних речовин);

затоплення у зв’язку із пошкодженням гідротехнічних споруд;

осідань, просідань та інших факторів, що виникають під час проведення гірничо-видобувних та інженерно-будівельних робіт.

Визначають характеристики техногенних впливів (оцінки ймовірності, інтенсивності тощо).

5. Наводять результати оцінки впливів на об’єкт з переробки РАВ потенційних аварій на існуючих або запланованих промислових, транспортних або інших об’єктах у безпосередній близькості до майданчика.

6. Обґрунтовують, що характеристики техногенної діяльності в районі розташування майданчика не перешкоджають розміщенню об’єкта з переробки РАВ відповідно до вимог НПА.

1. Наводять відомості про такі демографічні умови в районі розміщення об’єкта з переробки РАВ:

щільність та територіальне розміщення населення відносно розташування об’єкта з переробки РАВ;

напрямки можливого поширення радіоактивних речовин за нормальних та аварійних умов на об’єкті з переробки РАВ;

найближчі соціально та культурно значущі об’єкти (заповідники, культурні та історичні пам’ятки, лікувально-профілактичні та рекреаційні установи тощо).

Демографічні дані наводяться на основі результатів останнього перепису населення з урахуванням міграції населення та прогнозованих змін демографічних умов в районі об’єкта з переробки РАВ на період його експлуатації.

2. Обґрунтовують, що демографічні умови в районі розміщення майданчика є прийнятними для розміщення об’єкта з переробки РАВ відповідно до вимог НПА.

9. Радіологічні умови впливу зовнішніх джерел

1. Наводять відомості про радіологічні умови на майданчику та в районі його розміщення до початку будівництва об’єкта з переробки РАВ:

радіаційно-небезпечні об’єкти (зовнішні джерела), які формують радіологічні умови на майданчику;

фонові значення забруднень об’єктів навколишнього природного середовища (ґрунтів, ґрунтових вод тощо) до початку будівництва об’єкта з переробки РАВ.

2. Надають стислий опис заходів з радіаційного моніторингу навколишнього природного середовища у разі можливого впливу зовнішніх джерел.

10. Оцінка зовнішніх подій, характерних для майданчика

1. Визначають перелік зовнішніх подій природного та техногенного походження, специфічних для майданчика, що підлягають врахуванню під час проєктування та проведення оцінки безпеки об’єкта з переробки РАВ.

2. Під час визначення переліку подій природного походження розглядають такі типові події:

екстремальні метеорологічні умови (екстремально високі або низькі температури, екстремальні дощові та снігові опади, екстремальний вітер, смерч, ураган, пилові бурі);

3. Під час визначення переліку подій техногенного походження розглядають такі типові події:

пожежі техногенного походження на майданчику та поза межами майданчика;

викиди та скиди шкідливих газів і речовин на майданчику та поза межами майданчика;

викиди радіоактивних матеріалів поза межами майданчика;

шкідливі електромагнітні випромінювання на майданчику та поза межами майданчика.

4. Наводять аналіз зовнішніх подій, в якому виявляють і враховують природні та техногенні події (та їх комбінації) в районі розташування та на майданчику об’єкта з переробки РАВ відповідно до вимог Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913.

11. Характеристики майданчика, важливі для аварійного планування та реагування

населені пункти, промислові об’єкти та транспортні шляхи, які розташовані в зоні можливої аварії;

наявні заходи та засоби оповіщення про аварію населених пунктів та промислових об’єктів.

можливі маршрути евакуації персоналу з майданчика об’єкта з переробки РАВ;

організації, які можуть залучатися під час виконання заходів з аварійного реагування на майданчику об’єкта з переробки РАВ (розташування організацій, аварійні підрозділи в цих організаціях, функції аварійних підрозділів);

засоби та мережі комунікації, які можуть використовуватися під час виконання заходів з аварійного реагування.

III. Зміст розділу ЗАБ «Проєктні основи об’єкта з переробки РАВ»

1. Розділ «Проєктні основи об’єкта з переробки РАВ» складається з таких підрозділів:

призначення та функції об’єкта з переробки РАВ;

проєктні вимоги до технологічного процесу на об’єкті з переробки РАВ;

проєктні вимоги до кінцевого продукту переробки РАВ;

характеристики майданчика, що враховуються в проєкті об’єкта з переробки РАВ;

характеристики внутрішніх подій, що враховуються в проєкті об’єкта з переробки РАВ;

проєктні критерії та вимоги до класифікації споруд, систем та обладнання об’єкта з переробки РАВ.

2. У цьому розділі наводять систематизовану сукупність проєктних критеріїв та вимог з безпеки, достатніх для розроблення проєкту (робочого проєкту) та проведення оцінок безпеки об’єкта з переробки РАВ.

3. У проєктних основах за потреби визначають спеціальні проєктні критерії та вимоги, застосовні для конкретного об’єкта з переробки РАВ, які деталізують положення НПА з урахуванням обсягів та характеристик РАВ, що планується переробляти, та характеристик майданчика об’єкта.

2. Призначення та функції об’єкта з переробки РАВ

1. Надають відомості про проєктне призначення та функції об’єкта з переробки РАВ, включно з інформацією про:

потоки РАВ, які планується переробляти, із зазначенням джерел їх утворення, та постачальників;

обсяги та загальні активності основних радіонуклідів для кожного потоку РАВ;

функції об’єкта з переробки РАВ (зокрема, приймання та вхідний контроль РАВ, сортування, спалювання, пресування, дезактивація РАВ, їх характеризація, виготовлення упаковок РАВ, їх тимчасове зберігання тощо);

технологічна схема поводження з РАВ на об’єкті з визначенням функцій окремих систем та обладнання об’єкта з переробки РАВ та критеріїв виконання функцій;

продуктивність переробки РАВ різних потоків;

проєктний термін експлуатації об’єкта з переробки РАВ.

2. Обґрунтовують узгодженість призначення та функцій об’єкта з переробки РАВ з планами поводження з РАВ на взаємозалежних стадіях у рамках інтегрованої системи поводження з РАВ.

3. Визначають проєктний підхід щодо дотримання основних принципів радіаційного захисту (неперевищення, оптимізації) в усіх режимах експлуатації об’єкта з переробки РАВ. Визначають, з посиланням на НПА, критерії обмеження та мінімізації поточних та потенційних радіаційних впливів на персонал та населення.

4. Визначають проєктний підхід з реалізації на об’єкті з переробки РАВ стратегії глибокоешелонованого захисту, включно з проєктними рівнями захисту, що забезпечують запобігання порушенням нормальної експлуатації, запобігають виникненню аварійних ситуацій та аварій, забезпечують управління аварійними ситуаціями та аваріями.

Встановлюють проєктні критерії та вимоги безпеки стосовно обмеження поточного та потенційного опромінення персоналу та населення, з урахуванням яких проєктується об’єкт з переробки РАВ.

5. Зазначають, з посиланням на НПА, вимоги до проєктування:

зонування майданчика об’єкта з переробки РАВ, споруд, приміщень тощо;

санперепусників та саншлюзів на межах зон, заходів із запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин за межі цих зон;

систем радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища, систем вентиляції, дезактивації;

інших систем та заходів із забезпечення радіаційного захисту.

Враховуючи загальну схему технологічного процесу поводження з РАВ на об’єкті з переробки РАВ, визначають, для яких етапів технологічного процесу та в яких зонах необхідно передбачити вищеперераховані системи та заходи з радіаційного захисту.

6. Визначають вимоги до застосування принципу оптимізації радіаційного захисту під час проєктування об’єкта з переробки РАВ.

Враховуючи визначений проєктний підхід дотримання основних принципів радіаційного захисту та загальну схему технологічного процесу поводження з РАВ на об’єкті з переробки РАВ, визначають фактори, які потрібно врахувати під час оптимізації проєктних рішень об’єкта, систем та заходів з радіаційного захисту.

1. Відповідно до Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913, на основі характеристик РАВ, які передбачається переробляти на об’єкті з переробки РАВ, визначають проєктні критерії приймання РАВ на об’єкт з переробки РАВ.

2. Визначають проєктні критерії приймання РАВ на об’єкт з переробки РАВ за такою номенклатурою:

фізичні характеристики РАВ (матеріали, з яких складаються РАВ, та фізичні властивості цих матеріалів, які є сумісними з огляду на технологічний процес переробки РАВ);

радіаційні характеристики (вид випромінювання та потужність дози випромінювання, радіонуклідний склад, діапазон питомих активностей радіонуклідів, рівень поверхневого забруднення);

хімічний склад та хімічні властивості (для рідких РАВ вказуються значення pH та концентрація сольового розчину);

наявність у складі РАВ токсичних, вибухонебезпечних, самозаймистих, газовидільних та інших небезпечних компонентів.

3. Якщо РАВ, які надходять на об’єкт з переробки РАВ, підлягають сортуванню, визначають проєктні критерії сортування РАВ відповідно до способу їх переробки.

4. Проєктні вимоги до технологічного процесу на об’єкті з переробки РАВ

1. Визначають проєктні вимоги до технологічного процесу на об’єкті з переробки РАВ щодо:

характеризації та сортування РАВ на початковому етапі технологічного процесу переробки РАВ, з урахуванням критеріїв приймання РАВ для переробки;

зменшення об’єму РАВ (зокрема, шляхом спалювання, пресування РАВ);

зміни радіонуклідного складу РАВ шляхом часткового видалення радіонуклідів;

характеризації РАВ після їх дезактивації, зменшення об’єму;

розміщення РАВ (форми РАВ) у пакувальний комплект;

тимчасового зберігання РАВ (упаковок РАВ) на різних етапах технологічного процесу переробки РАВ;

2. Визначають, з посиланням на НПА, підхід для встановлення меж та умов безпечної експлуатації об’єкта з переробки РАВ, його систем та обладнання.

3. Визначають проєктні критерії та вимоги до забезпечення контролю дотримання експлуатаційних меж, меж та умов безпечної експлуатації об’єкта з переробки РАВ, запобігання виникненню аварійних ситуацій та аварій, своєчасного їх виявлення та пом’якшення наслідків.

4. Визначають основні вимоги до технічного обслуговування та ремонту споруд, систем та обладнання, які враховуються на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ.

5. Проєктні вимоги до кінцевого продукту переробки РАВ

1. Визначають проєктні вимоги до кінцевого продукту переробки РАВ з урахуванням передачі упаковок з переробленими РАВ на об’єкти для довгострокового зберігання або захоронення, включно з показниками:

радіаційних характеристик упаковок РАВ (питомі та загальні активності основних радіонуклідів, поверхневе забруднення упаковки);

механічної міцності упаковок РАВ (міцність на стискання, вигин, модуль Юнга тощо);

структурної стабільності та довговічності упаковок РАВ (однорідність матриці, стійкість до циклічних механічних, термічних впливів, радіаційна, мікробіологічна, хімічна стійкість тощо);

гомогенності, пористості та проникності упаковок РАВ, мінімізації порожнин в ній;

Обґрунтовують, що вищезазначені показники забезпечують відповідність упаковок РАВ критеріям приймання або критеріям прийнятності на об’єкти для довгострокового зберігання та/або захоронення РАВ.

2. Вимоги до перелічених вище показників, які характеризують властивості упаковок РАВ, визначають з огляду на результати оцінки того, що в процесі поводження з упаковками за нормальних і аварійних умов буде забезпечено:

достатню міцність та збереження герметичності упаковки РАВ під час транспортно-технологічних операцій, штабелювання, а також в умовах довгострокового зберігання та захоронення упаковок РАВ, включно з проєктними аварійними умовами;

довговічність упаковки РАВ у визначених умовах зовнішніх хімічних, механічних, термічних, радіаційних, мікробіологічних впливів;

стабільність геометричних характеристик та структури (мінімізація дефектів матриці, утворення тріщин) упаковки РАВ у визначених умовах зовнішніх впливів, а також впливів процесів, що протікають безпосередньо в упаковці РАВ (газоутворення, радіаційна деградація тощо).

6. Характеристики майданчика, що враховуються в проєкті об’єкта з переробки РАВ

1. На основі даних, наведених у розділі ЗАБ «Оцінка майданчика об’єкта з переробки РАВ», визначають та обґрунтовують перелік та характеристики зовнішніх подій, які використовуються як проєктні основи під час розроблення проєкту та проведення оцінки безпеки об’єкта з переробки РАВ, включно зі значеннями параметрів (максимальні, мінімальні та середні значення, їх невизначеність), які характеризують:

метеорологічні умови та події (екстремальний вітер, ураган, смерч, екстремальні дощові та снігові опади, повені, екстремальні температури тощо);

проєктний та максимальний розрахунковий землетрус;

техногенні події (пожежі, падіння літальних апаратів тощо);

утворення токсичних та задушливих газів, корозійно-небезпечних газів та рідин.

Наводять та обґрунтовують критерії відбору (скринінгу) зовнішніх подій, для яких у подальших розділах ЗАБ буде виконуватися детальний аналіз безпеки для нормальних умов експлуатації, аварійних ситуацій та аварій.

2. Проєктні критерії та вимоги щодо майданчика наводять в стислому вигляді з посиланням на детальні відомості в розділі ЗАБ «Оцінка майданчика об’єкта з переробки РАВ».

7. Характеристики внутрішніх подій, що враховуються в проєкті об’єкта з переробки РАВ

1. Визначають та обґрунтовують перелік внутрішніх подій, які враховуються як проєктні основи під час розроблення проєкту та проведення оцінки безпеки об’єкта з переробки РАВ.

До переліку внутрішніх подій включають такі вихідні події:

приймання РАВ, що не відповідають критеріям приймання (за радіаційними, фізичними та хімічними показниками);

застосування невірного методу переробки (наприклад, пресування РАВ, що не пресуються);

накопичення подільних матеріалів всередині технологічного обладнання у кількостях, що можуть призвести до виникнення критичності;

відмови систем та обладнання технологічного процесу на об’єкті з переробки РАВ;

відмови транспортно-технологічного обладнання (наприклад кранового обладнання під час вантажопідйомних операцій);

відмови допоміжних систем та обладнання, зокрема системи вентиляції, системи радіаційного контролю;

вихід радіоактивних речовин за встановлені межі;

Визначають прогнозні проєктні характеристики внутрішніх подій.

3. На основі визначених переліку та характеристик внутрішніх подій визначають перелік проєктних аварій.

8. Проєктні критерії та вимоги до класифікації споруд, систем та обладнання об’єкта з переробки РАВ

1. Відповідно до вимог глави 2 розділу V Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913, визначаються проєктні критерії та вимоги щодо класифікації:

споруд, в яких розміщуються системи та обладнання об’єкта з переробки РАВ, за категоріями;

систем та обладнання об’єкта з переробки РАВ за впливом на безпеку.

2. Встановлюють, з посиланням на НПА, залежно від класифікації споруд за категоріями, а систем та обладнання за впливом на безпеку, вимоги до їх надійності, міцності, стійкості до зовнішніх впливів, якості виготовлення.

3. Обґрунтовують встановлені спеціальні проєктні критерії та вимоги до окремих технологічних та допоміжних систем та обладнання, зокрема:

до вантажопідйомного обладнання (функціональні характеристики, вимоги до запобігання відмовам з падінням упаковок РАВ тощо);

до системи радіаційно-дозиметричного контролю об’єкта з переробки РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища (види контролю, параметри, що контролюються, діапазони вимірювань, вимоги до оперативності вимірювань, вимоги до автоматизації систем, до сигналізації, інформаційних функцій тощо);

до інших систем, зокрема, у разі потреби, до систем вентиляції, дезактивації, поводження з вторинними РАВ, протипожежного захисту.

4. Встановлюють проєктні критерії та вимоги до системи контролю та обліку РАВ (вимоги до паспорту РАВ, до вхідного контролю РАВ (упаковок РАВ), до відстеження поводження з РАВ (упаковками РАВ) на об’єкті з переробки РАВ, до обліку кількості РАВ (упаковок РАВ) на об’єкті).

IV. Зміст розділу ЗАБ «Проєктні рішення об’єкта з переробки РАВ та їх відповідність проєктним основам»

1. Розділ «Проєктні рішення об’єкта з переробки РАВ та їх відповідність проєктним основам» складається з таких підрозділів:

технологічний процес переробки РАВ та обґрунтування його відповідності проєктним основам;

класифікація споруд, систем та обладнання відповідно до проєктних основ;

проєктні рішення споруд з обґрунтуванням їх відповідності проєктним основам;

проєктні рішення систем та обладнання з обґрунтуванням їх відповідності проєктним основам;

2. Наводять описи проєктних рішень об’єкта з переробки РАВ у цілому, його споруд, систем та обладнання. Наводять обґрунтування їх відповідності проєктним критеріям та вимогам, визначеним у розділі ЗАБ «Проєктні основи об’єкта з переробки РАВ».

3. В обґрунтуваннях наводять усі необхідні вихідні дані, припущення, моделювання, розрахунки, дослідження, випробування, аналізи результатів розрахунків, досліджень та випробувань, порівняння результатів з проєктними критеріями та вимогами.

2. Концепція безпеки об’єкта з переробки РАВ

перелік радіологічних та нерадіологічних небезпечних чинників, пов’язаних з експлуатацією об’єкта з переробки РАВ;

стислий опис послідовної реалізації глибокоешелонованого захисту під час експлуатації об’єкта з переробки РАВ, включно з переліком сукупності фізичних бар’єрів та їх функцій безпеки.

2. Обґрунтовують, що в проєкті об’єкта з переробки РАВ враховані всі етапи технологічного процесу та передбачена в достатньому обсязі відповідна інфраструктура з урахуванням зонування майданчика об’єкта з переробки РАВ, споруд, приміщень в них тощо.

3. Обґрунтовують, що в проєкті передбачені в достатньому обсязі:

система фізичних бар’єрів, які забезпечують утримання РАВ та їх ізоляцію від біосфери під час експлуатації об’єкта з переробки РАВ;

проєктні рішення та заходи щодо захисту інженерних бар’єрів, споруд, систем та обладнання від зовнішніх впливів та контролю виконання бар’єрами встановлених функцій безпеки;

організаційно-технічні заходи, спрямовані на підтримку виконання бар’єрами, спорудами, системами та обладнанням встановлених функцій безпеки, а також альтернативні та/або додаткові заходи на випадок порушення виконання бар’єрами встановлених функцій безпеки.

4. Наводять стислий опис комплексу технічних та організаційних заходів для забезпечення радіаційного захисту під час експлуатації об’єкта з переробки РАВ. Обґрунтовують, що цей комплекс заходів є достатнім для забезпечення радіаційного захисту та розроблений з урахуванням принципу оптимізації.

5. Наводять стислий опис заходів із забезпечення контролю стану систем та обладнання, важливих для безпеки, та їх технічного обслуговування. Обґрунтовують ефективність передбаченої системи контролю.

6. Наводять стислий опис системи аварійної готовності та реагування на майданчику. Надають інформацію про наявність необхідних видів організаційних та технічних заходів.

7. Обґрунтовують застосування в достатньому обсязі принципу глибокоешелонованого захисту під час експлуатації об’єкта з переробки РАВ, включно з проєктними рівнями щодо запобігання порушенню нормальної експлуатації, аварійним ситуаціям та аваріям, а також щодо управління аварійними ситуаціями та аваріями.

3. Технологічний процес переробки РАВ та обґрунтування його відповідності проєктним основам

1. Наводять опис технологічного процесу переробки РАВ на об’єкті з переробки РАВ, включно з описом:

приймання та вхідного контролю РАВ (упаковок РАВ);

етапів технологічного процесу переробки кожного потоку РАВ та зв’язків між цими етапами;

характеризації РАВ: під час приймання, сортування та розділення РАВ на потоки (якщо це передбачено технологічним процесом на об’єкті з переробки РАВ), на установках для переробки РАВ (дезактивації, спалювання, пресування, цементування РАВ тощо), а також кінцевого продукту переробки РАВ (форми РАВ та/або упаковок з переробленими РАВ);

схеми переробки РАВ, контролю та обліку РАВ під час усього технологічного процесу від приймання РАВ (упаковок РАВ) до передачі упаковок РАВ на інші об’єкти, призначені для поводження з РАВ;

ідентифікації пакувальних комплектів (пустих та завантажених РАВ);

тимчасового зберігання РАВ (упаковок РАВ) на різних етапах технологічного процесу переробки РАВ;

поводження з упаковками з переробленими РАВ (розміщення на тимчасове зберігання, передача на інший об’єкт, призначений для поводження з РАВ).

Обґрунтовують, що передбачена схема технологічного процесу переробки РАВ забезпечує досягнення цілей переробки РАВ та виготовлення упаковок РАВ, прийнятних для довгострокового зберігання та/або захоронення.

2. Наводять опис проєктних рішень з приймання та вхідного контролю РАВ, визначають параметри, що контролюються, та відповідні організаційні заходи та технічні засоби контролю. Обґрунтовують достатність вхідного контролю РАВ з урахуванням видів, методів, обсягів контролю, що виконується на майданчиках постачальників РАВ.

3. Визначають критерії розділення РАВ на потоки за способами переробки. Наводять опис проєктних рішень технологічного процесу сортування РАВ з обґрунтуванням їх розділення на потоки за способами переробки відповідно до встановлених критеріїв.

4. Наводять опис проєктних рішень технологічного процесу переробки окремих потоків РАВ (наприклад, РАВ, які дезактивуються, спалюються, пресуються, цементуються тощо) з обґрунтуванням виконання встановлених у проєктних основах вимог з переробки РАВ.

5. Наводять опис проєктних рішень технологічного процесу характеризації РАВ з обґрунтуванням достатності характеризації РАВ для забезпечення відповідності РАВ критеріям приймання на окремі системи та обладнання в рамках технологічного процесу переробки РАВ, а також достатності характеризації упаковок з переробленими РАВ для їхньої передачі на інші об’єкти відповідно до критеріїв приймання/прийнятності на довгострокове зберігання та/або захоронення РАВ.

6. Наводять опис проєктних рішень технологічного процесу поводження з упаковками з переробленими РАВ, зокрема:

тимчасове зберігання упаковок з переробленими РАВ (обсяги, строк, умови зберігання);

передачу упаковок з переробленими РАВ на інші об’єкти, призначені для поводження з РАВ (формування партій РАВ, оформлення паспорту, завантаження партій РАВ у транспортний засіб тощо).

4. Класифікація споруд, систем та обладнання відповідно до проєктних основ

1. Наводять переліки технологічних та допоміжних споруд, систем та обладнання, що використовуються під час реалізації технологічного процесу на об’єкті з переробки РАВ.

До переліку технологічних споруд, систем та обладнання включають споруди, системи та обладнання, що використовуються під час:

приймання та вхідного контролю РАВ (упаковок РАВ);

характеризації РАВ (упаковок з переробленими РАВ) на різних етапах технологічного процесу;

вантажопідйомних операцій з упаковками РАВ;

нейтралізації хімічно активних речовин у РАВ, часткового видалення радіонуклідів із РАВ;

переробки РАВ (пресування, спалювання, цементування тощо);

тимчасового зберігання упаковок РАВ (у разі необхідності).

До переліку допоміжних споруд, систем та обладнання включають:

споруди та обладнання для забезпечення зонування та запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин за межі зон;

споруди (конструкції) для забезпечення біологічного захисту;

споруди для розміщення допоміжних систем та обладнання;

систему радіаційно-дозиметричного контролю об’єкта з переробки РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища;

2. Для кожної споруди, системи та обладнання вказуються:

наслідки відмов (за результатами оцінок, наведених у розділі ЗАБ «Експлуатація об’єкта з переробки РАВ»).

3. На основі встановлених у розділі ЗАБ «Проєктні основи» проєктних критеріїв та вимог щодо класифікації споруд, систем та обладнання визначають та обґрунтовують їх класифікацію.

Водночас вказують конкретні критерії та/або вимоги, за якими визначено класифікацію кожної споруди, системи та обладнання.

4. Наводять обґрунтування класифікації систем та обладнання об’єкта з переробки РАВ за впливом на безпеку та класифікації за сейсмостійкістю, зв’язок цих класифікацій.

Обґрунтовують, що класифікація систем та обладнання за впливом на безпеку визначена з урахуванням рівнів наслідків відмов систем та обладнання.

Визначають необхідність функціонування систем і обладнання за очікуваних під час експлуатації об’єкта з переробки РАВ подій і аварійних умов, а також необхідність їх належної атестації. Визначають відповідні промислові правила і стандарти, а також нормативні документи, які потрібно застосовувати під час проєктування, виготовлення, монтажу та експлуатації систем і обладнання.

5. Проєктні рішення споруд з обґрунтуванням їх відповідності проєктним основам

1. Наводять опис проєктних рішень технологічних та допоміжних споруд, що використовуються в період експлуатації об’єкта з переробки РАВ.

До опису споруд вносять відомості про склад, обрані компонувальні, конструктивні рішення, застосовані матеріали тощо.

2. Наводять опис компонування приміщень та зон (зокрема з відповідними схемами та/або кресленнями), транспортно-технологічної схеми, зонування розташування обладнання (окремих установок для переробки РАВ), основних та допоміжних систем тощо в межах кожної споруди. Обґрунтовують оптимізацію компонування приміщень та зон з огляду на забезпечення радіаційної безпеки.

3. Наводять конкретні функціональні характеристики споруд і обґрунтовують, що вони спроможні виконувати встановлені функції в достатньому обсязі.

4. Для споруд (конструкцій), що виконують функцію біологічного захисту, наводять розрахункові обґрунтування та/або дані випробувань, які доводять неперевищення проєктних допустимих рівнів потужності дози зовнішнього опромінення персоналу на робочих місцях.

Якщо споруди виконують функції екранування, утримання РАВ тощо, визначають проєктні рішення із забезпечення виконання цих функцій та наводять посилання на відповідні розділи ЗАБ, в яких обґрунтовують виконання цих функцій.

5. Для споруд I та II категорій наводять описи та обґрунтування їх відповідності встановленим проєктним критеріям та вимогам щодо:

Обґрунтування можуть включати розрахункові аналізи та оцінки, результати випробувань.

6. Надають обґрунтування відповідності проєктних рішень споруд проєктним основам згідно із встановленою класифікацією. Водночас обґрунтовують, що класифікація споруд, в яких розміщене обладнання важливе для безпеки, відповідає класифікації цього обладнання.

6. Проєктні рішення систем та обладнання з обґрунтуванням їх відповідності проєктним основам

1. Наводять опис проєктних рішень систем та обладнання, що використовуються на етапах технологічного процесу переробки РАВ (систем та обладнання із сортування, характеризації, радіаційного контролю тощо).

Опис систем та обладнання охоплює відомості про склад, устрій, принципи функціонування, обрані компонувальні, конструктивні рішення, застосовані матеріали, рішення з контролю, управління, електроживлення, блокування та відключення (зокрема автоматичного), захисту, спрацьовування сигналізації тощо.

2. Наводять конкретні функціональні характеристики систем і обладнання та обґрунтовують, що вони спроможні виконувати встановлені функції в достатньому обсязі, із заданою точністю, із забезпеченням необхідного контролю.

3. Для системи радіаційно-дозиметричного контролю об’єкта з переробки РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища наводять обґрунтування:

достатності обсягів контролю, включаючи види контролю, параметри, що контролюються, та діапазони вимірювань за кожним параметром, точки контролю, періодичність контролю, рівні спрацьовування сигналізації;

достатності інформаційних функцій з обробки, відображення результатів вимірювань, їх аналізу, зберігання, сигналізації тощо.

4. Для системи характеризації РАВ надають опис функціональних показників систем та обладнання, що застосовують для характеризації РАВ відповідно до визначеної схеми характеризації РАВ на етапах технологічного процесу. Наводять обґрунтування:

спроможності визначення фізичних, хімічних, радіологічних та інших характеристик РАВ (упаковок РАВ) відповідно до критеріїв приймання РАВ на об’єкт з переробки РАВ та/або на конкретні установки для переробки РАВ (пресування, спалювання, дезактивації, цементування РАВ тощо) на різних етапах технологічного процесу, з посиланням на відповідні методики визначення цих характеристик;

достатності інформації для контролю характеристик РАВ та упаковок з переробленими РАВ для забезпечення відповідності критеріям приймання/прийнятності на інший об’єкт для довгострокового зберігання та/або захоронення;

відповідності функціональних показників систем та обладнання з характеризації РАВ встановленим проєктним критеріям та вимогам.

5. Надають опис системи обліку та контролю РАВ включно з:

системою ведення та зберігання інформації про характеризацію РАВ на об’єкті з переробки РАВ, починаючи від приймання РАВ до передачі упаковок з переробленими РАВ на інший об’єкт, призначений для поводження з РАВ;

системою контролю РАВ, зокрема відслідковування переміщення РАВ на об’єкті з переробки РАВ (контролю обсягів РАВ, прийнятих на об’єкт, обсягів та місць розташування РАВ у процесі їх переробки, обсягів кінцевого продукту РАВ, переданого на інший об’єкт, призначений для поводження з РАВ);

системою обліку та контролю знаходження пакувальних комплектів РАВ (пустих та завантажених РАВ).

Обґрунтовують відповідність системи обліку та контролю РАВ (упаковок РАВ) встановленим проєктним критеріям та вимогам.

6. Наводять опис транспортно-технологічної схеми, включно з описом:

обладнання для перевантаження та транспортування РАВ;

пакувальних комплектів, потрібних для транспортування РАВ.

шляхи транспортування РАВ не прокладаються через місця зберігання і тимчасового розміщення РАВ (упаковок РАВ), приміщення постійного перебування персоналу;

транспортування РАВ (упаковок РАВ) здійснюється маршрутами, які є короткими та простими і, наскільки можливо, не перетинаються з маршрутами руху персоналу;

уникають переміщення будь-яких вантажів над РАВ (упаковками РАВ), за винятком переміщення піднімальних та перевантажувальних пристроїв, а також складування упаковок РАВ у яруси;

під час транспортування транспортні засоби знаходяться на достатній відстані від систем та обладнання об’єкта з переробки РАВ;

висота підіймання та переміщення РАВ (упаковок РАВ) обмежується обґрунтованою максимально допустимою висотою.

Якщо об’єкт з переробки РАВ розміщений на території майданчика ядерної установки або сховища для довгострокового зберігання/захоронення РАВ, надають також інформацію щодо схем транспортування РАВ в межах майданчика ядерної установки або сховища, погоджених органами санітарного нагляду.

розташування приміщень (або майданчиків) для тимчасового зберігання упаковок із переробленими РАВ;

процедур контролю стану упаковок з переробленими РАВ, що тимчасово зберігаються, до передачі їх на інший об’єкт, призначений для поводження з РАВ;

транспортно-технологічних операцій із завантаження партії кінцевого продукту РАВ у транспортний засіб для відправлення партії РАВ на інший об’єкт, призначений для поводження з РАВ.

Обґрунтовують відповідність цих проєктних рішень та процедур проєктним основам.

8. Для систем та обладнання, важливих для безпеки, наводять описи та обґрунтування їх відповідності встановленим проєктним критеріям та вимогам щодо:

захисту від відмов, помилок персоналу, несанкціонованого доступу;

Обґрунтування можуть включати розрахункові аналізи та оцінки, дані випробувань, інформацію від виробників обладнання тощо.

1. Наводять оцінки проєктної загрози та визначений у встановленому законодавством порядку рівень фізичного захисту об’єкта з переробки РАВ.

2. Наводять стислий опис системи фізичного захисту об’єкта з переробки РАВ та обґрунтовують відповідність системи фізичного захисту Вимогам до комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, затвердженим наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 05 грудня 2011 року № 176, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2011 року за № 1505/20243, відповідно до визначеного рівня фізичного захисту та проєктних загроз.

3. Обґрунтовують, що заходи з фізичного захисту узгоджуються з відповідними заходами з радіаційного захисту, аварійного реагування.

8. Проєктні рішення з протипожежного захисту

1. Наводять стислий опис системи протипожежного захисту об’єкта з переробки РАВ та обґрунтовують, що до системи протипожежного захисту долучені всі потрібні види заходів, спрямовані на запобігання пожежі, її своєчасне виявлення та зменшення негативних екологічних наслідків, забезпечення належного рівня захисту споруд, фізичних бар’єрів, систем та обладнання об’єкта, забезпечення захисту персоналу та населення від іонізуючого випромінювання на випадок розвинутої пожежі.

2. Обґрунтовують, що забезпечується протипожежний захист РАВ, які надходять на майданчик об’єкта з переробки РАВ, об’єкта з переробки РАВ та всіх об’єктів, що розміщені на майданчику і технологічно з ним пов’язані.

V. Зміст розділу ЗАБ «Будівництво та введення в експлуатацію об’єкта з переробки РАВ»

1. Розділ «Будівництво та введення в експлуатацію об’єкта з переробки РАВ» складається з таких підрозділів:

послідовність та основні технології будівництва;

відповідність збудованого об’єкта з переробки РАВ проєкту.

2. У ЗАБ на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ розробляють підрозділи «Послідовність та основні технології будівництва» та «Індивідуальні та комплексні випробування».

3. У ЗАБ на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ з урахуванням фактично виконаного будівництва:

коригують підрозділи ЗАБ «Послідовність та основні технології будівництва» та «Індивідуальні та комплексні випробування»;

розробляють підрозділ ЗАБ «Відповідність збудованого об’єкта з переробки РАВ проєкту».

2. Послідовність та основні технології будівництва

1. Наводять інформацію про послідовність та тривалість будівництва об’єкта з переробки РАВ, включно з:

будівництвом споруд об’єкта з переробки РАВ, в яких розміщуються системи та обладнання;

2. Наводять інформацію про основні технології, що застосовуються під час будівництва об’єкта з переробки РАВ, з огляду на забезпечення якості будівництва відповідно до вимог проєкту.

3. Цей розділ не заповнюється у випадку використання мобільної та збірно-розбірної установки для переробки РАВ.

3. Індивідуальні та комплексні випробування

1. Надають стислий опис індивідуальних (передпускових) випробувань систем та обладнання, важливих для безпеки.

Обґрунтовують, що під час проведення випробувань передбачено виконати в достатньому обсязі перевірки систем та обладнання на відповідність вимогам технічних специфікацій на ці системи та обладнання.

2. Надають стислий опис програми комплексних випробувань об’єкта з переробки РАВ, яка включає:

вимоги до організації та управління проведенням випробувань;

перелік комплексних випробувань, порядок, цілі та тривалість їх проведення;

склад та вимоги до технічної документації, яка розробляється до початку, під час проведення та за результатами проведення комплексних випробувань;

вимоги до готовності та вихідного стану об’єкта, призначеного для поводження з РАВ, на етапах комплексних випробувань;

методики, процедури та критерії прийнятності етапів комплексних випробувань.

Комплексні випробування об’єкта з переробки РАВ охоплюють комплексні випробування на імітаторах РАВ (без застосування РАВ) та комплексні випробування із застосуванням РАВ (введення в експлуатацію).

3. Обґрунтовують, що під час комплексних випробувань об’єкта з переробки РАВ передбачені перевірки функціонування споруд I та II категорій, систем та обладнання, важливих для безпеки, і об’єкта загалом відповідно до проєкту, уточнення характеристик систем та обладнання, важливих для безпеки, параметрів технологічних процесів, меж та умов безпечної експлуатації. Надають підтвердження того, що комплексні випробування дозволяють встановити відповідність споруд I та II категорій, систем та обладнання, важливих для безпеки, і об’єкта загалом вимогам щодо їхнього функціонування під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та аварійних ситуацій.

4. Відповідність збудованого об’єкта з переробки РАВ проєкту

1. Наводять підтвердження, що об’єкт з переробки РАВ побудовано у повному обсязі, включно з будівельною частиною об’єкта з переробки РАВ, необхідними технологічними та допоміжними спорудами, системами та обладнанням, облаштуванням майданчика, системами фізичного та протипожежного захисту.

2. Для кожної споруди I та II категорій, системи та обладнання, що віднесені до важливих для безпеки, наводять:

дані про виконання в процесі та по завершенню будівництва обстежень та випробувань;

висновки про їх відповідність проєкту або наявність відхилень від проєкту.

У разі наявності відхилень від проєкту обґрунтовують їх прийнятність з урахуванням реалізації компенсуючих заходів.

Детальне порівняння проєктних та фактичних характеристик споруд, систем та обладнання наводять у розділі ЗАБ «Проєктні рішення об’єкта з переробки РАВ та їх відповідність проєктним основам».

VI. Зміст розділу ЗАБ «Експлуатація об’єкта з переробки РАВ»

1. Розділ «Експлуатація об’єкта з переробки РАВ» складається з таких підрозділів:

організація експлуатації об’єкта з переробки РАВ;

кінцевий продукт переробки РАВ та його відповідність критеріям приймання РАВ для довгострокового зберігання та/або захоронення;

2. У ЗАБ на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ наводять попередні описи та обґрунтування з питань безпеки його експлуатації.

У ЗАБ на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ ці описи та обґрунтування уточнюються та деталізуються з урахуванням фактично реалізованого проєкту будівництва.

2. Організація експлуатації об’єкта з переробки РАВ

1. Наводять, з посиланням на розділ ЗАБ «Система управління діяльністю», стислий опис:

системи управління діяльністю на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ;

організаційної структури та розподілу обов’язків між структурними підрозділами суб’єкта РАВ для безпечної експлуатації об’єкта з переробки РАВ.

Обґрунтовують наявність та достатність структурних підрозділів суб’єкта РАВ для забезпечення безпечної експлуатації об’єкта з переробки РАВ, включно з:

виконанням у безпечний спосіб усього технологічного процесу переробки РАВ;

виконанням технічного обслуговування та ремонту споруд, систем і обладнання;

2. Наводять опис системи ведення документації, що регламентує діяльність структурних підрозділів суб’єкта РАВ та персоналу під час нормальної експлуатації об’єкта з переробки РАВ, у разі порушень нормальної експлуатації та у разі виникнення аварійних ситуацій і аварій.

Обґрунтовують, що система ведення документації охоплює всі складові діяльності, що пов’язані з безпечною експлуатацією об’єкта з переробки РАВ.

3. Наводять опис системи обліку і контролю РАВ.

Обґрунтовують, що система обліку і контролю РАВ забезпечує документування характеристик та відслідковування переміщення РАВ (упаковок РАВ), починаючи від надходження і приймання РАВ на майданчик об’єкта з переробки РАВ до передачі кінцевого продукту переробки РАВ (упаковок РАВ) на інший об’єкт, призначений для поводження з РАВ.

4. Наводять опис системи документування результатів контролю стану об’єкта з переробки РАВ, включно з результатами контролю:

технічного стану споруд I та II категорій, систем та обладнання, важливих для безпеки;

радіаційного стану об’єкта з переробки РАВ та майданчика.

5. Наводять опис заходів із надійного збереження даних, потрібних для етапу зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ, включно з:

результатами досліджень та оцінки майданчика об’єкта з переробки РАВ;

6. Наводять опис системи заходів з підтримання належного рівня кваліфікації персоналу, функціональні обов’язки якого пов’язані з безпекою (підбір, підготовка та допуск до самостійної роботи), а саме:

основні вимоги до кваліфікації персоналу відповідно до його посадових обов’язків (у контексті забезпечення безпеки);

основні заходи з підготовки персоналу та перевірки його кваліфікації.

1. У ЗАБ на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ наводять та обґрунтовують проєктні критерії приймання РАВ з урахуванням проєктних характеристик об’єкта з переробки РАВ, характеристик майданчика та передбачених проєктом об’єкта з переробки РАВ характеристик РАВ для переробки.

У ЗАБ на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ наводять та обґрунтовують експлуатаційні критерії приймання РАВ з урахуванням фактичних характеристик побудованого об’єкта з переробки РАВ, уточнених характеристик майданчика та уточнених характеристик РАВ, які планується переробити.

2. Суб’єкт РАВ визначає та обґрунтовує критерії приймання РАВ на основі результатів аналізу експлуатаційної безпеки об’єкта з переробки РАВ. Водночас враховує дані щодо обсягів і характеристик РАВ, які планується приймати на об’єкт з переробки РАВ.

3. Наводять критерії за радіаційними параметрами РАВ:

допустима потужність амбієнтної еквівалентної дози випромінювання від РАВ;

максимальні допустимі значення питомих і сумарних активностей радіонуклідів;

максимальний допустимий вміст у РАВ подільних матеріалів

4. Наводять критерії за параметрами фізико-хімічних властивостей РАВ, зокрема щодо:

вмісту (або виключення зі складу РАВ) токсичних, хімічно активних, біологічно активних, органічних, вибухонебезпечних і займистих, інших хімічно небезпечних речовин, які можуть впливати на рівень безпеки об’єкта загалом та обладнання, на якому переробляють РАВ.

Перелік конкретних критеріїв за фізико-хімічними властивостями визначають з огляду на функціональні показники обладнання, на якому перероблюються РАВ.

5. Наводять вимоги до типів пакувальних комплектів та їх параметрів, включно з допустимими значеннями показників щодо:

сумісності з транспортно-технологічним обладнанням.

6. Наводять критерії за параметрами упаковок РАВ, що приймаються на переробку, включно з максимальними допустимими значеннями:

потужності амбієнтної еквівалентної дози випромінювання на поверхні упаковки (зокрема на відстані 0,1 м від упаковки);

поверхневого радіоактивного забруднення упаковок (фіксованого та нефіксованого).

7. Наводять інформацію щодо обсягів і методів характеризації РАВ, передбачених для підтвердження відповідності РАВ критеріям приймання РАВ на переробку.

1. Визначають порядок приймання партій РАВ на об’єкт з переробки РАВ. Надається інформація про:

форму паспорта на партію РАВ, до якого включають дані про кожну окрему упаковку РАВ у партії;

обсяги, методи та процедури контролю з боку суб’єкта РАВ характеризації РАВ на майданчику постачальника РАВ;

обсяги, методи та процедури вхідного контролю на майданчику об’єкта з переробки РАВ партії РАВ та окремих упаковок РАВ у партії (перевірки супровідної документації, наявності належного маркування упаковок РАВ, вимірювання потужності дози випромінювання, поверхневого забруднення упаковок РАВ, перевірки радіаційних, фізичних та хімічних властивостей зразків РАВ тощо);

процедури документування (зокрема, внесення у систему обліку та контролю РАВ відомостей про партію та упаковки РАВ, а саме даних паспорта РАВ, іншої супровідної документації, результатів вхідного контролю);

порядок поводження з партією РАВ або окремими упаковками РАВ, що не відповідають критеріям приймання РАВ.

Обґрунтовують, що визначений порядок приймання партій РАВ на переробку дає можливість перевірити з достатньою достовірністю відповідність РАВ критеріям приймання РАВ.

2. Визначають порядок транспортування та розміщення партії РАВ (упаковок РАВ), включно з:

схемою маршрутів транспортування партії РАВ;

заходами безпеки під час транспортування партії РАВ;

технологічними процедурами перевантаження РАВ (упаковок РАВ) з транспортного засобу на відповідне обладнання для переробки і відповідними заходами безпеки.

Обґрунтовують прийнятність передбачених транспортно-технологічних процедур і відповідних заходів безпеки для запобігання аварійним ситуаціям та мінімізації доз опромінення персоналу.

3. Надають опис технологічного процесу переробки РАВ на кожній установці для переробки РАВ (цементування, пресування, спалювання, дезактивації РАВ тощо), включно з:

послідовністю етапів переробки РАВ на конкретній установці для переробки РАВ;

переліком технологічних параметрів, що контролюються, та значеннями експлуатаційних меж за цими параметрами;

технологічними процедурами на випадок порушення експлуатаційних меж.

4. Обґрунтовують прийнятність передбачених технологічних процедур переробки РАВ і відповідних заходів безпеки з огляду на:

отримання РАВ (упаковок РАВ) із характеристиками, прийнятними для передачі на іншу установку для переробки РАВ (або іншому суб’єкту РАВ);

5. Визначають процедури характеризації РАВ, а також обліку та контролю РАВ (упаковок РАВ), включно з:

процедурами послідовності визначення характеристик РАВ (упаковок РАВ) і документування результатів характеризації;

процедурами відстеження РАВ (упаковок РАВ) на об’єкті з переробки РАВ.

Обґрунтовують, що в рамках експлуатаційних процедур забезпечується належна характеризація РАВ і відстеження переміщень РАВ (упаковок РАВ) на об’єкті з переробки РАВ від приймання партії РАВ до тимчасового зберігання кінцевого продукту переробки РАВ та його передачі на інший об’єкт, призначений для поводження з РАВ.

1. Надають аналіз можливих відмов систем та обладнання, важливих для безпеки, та визначають:

відмови, що можуть призвести до аварії на об’єкті з переробки РАВ;

параметри, які характеризують стан систем та обладнання, важливих для безпеки, з огляду на запобігання відмовам, що можуть призвести до аварій.

2. Визначають та обґрунтовують значення меж безпечної експлуатації за вищевказаними параметрами. Обґрунтування наводяться з посиланнями на інші підрозділи ЗАБ, в яких аналізуються характеристики систем та обладнання (функціонування, міцність, надійність, стійкість до зовнішніх впливів тощо), а також аварійні ситуації та аварії.

3. Обґрунтовують забезпечення достатності контролю параметрів, за якими встановлені межі безпечної експлуатації систем та обладнання.

4. Встановлюють та обґрунтовують межі та умови безпечної експлуатації об’єкта з переробки РАВ у цілому, включно з:

значеннями меж за параметрами викидів та скидів та їх контролю;

значеннями меж за параметрами технологічного процесу переробки РАВ, під час порушення яких може виникнути аварія, та/або кінцевий продукт переробки (упаковки РАВ) не буде відповідати встановленим вимогам;

максимальними допустимими обсягами РАВ, що можуть накопичуватися та тимчасово зберігатися на об’єкті з переробки РАВ;

обсягами та періодичністю перевірок та випробувань відповідності технологічного процесу переробки РАВ та упаковок РАВ встановленим вимогам.

1. Визначають порядок поводження із вторинними РАВ, що утворюються під час експлуатації об’єкта з переробки РАВ, включно з:

визначенням джерел утворення РАВ під час нормальної експлуатації об’єкта з переробки РАВ (зокрема, під час дезактивації, технічного обслуговування та ремонту споруд, систем і обладнання, експлуатації очисних споруд, збирання протікань, просипів РАВ тощо) та у випадках аварійних ситуацій і проєктних аварій;

виконанням оцінки прогнозних обсягів та характеристик вторинних рідких та твердих РАВ;

визначенням заходів з мінімізації утворення вторинних РАВ;

визначенням заходів та процедур збирання, характеризації, обліку та контролю, тимчасового зберігання вторинних РАВ і відповідних заходів безпеки;

визначенням заходів із підготовки вторинних РАВ до передачі їх на конкретну установку для переробки РАВ та процедур передачі відповідно до критеріїв приймання РАВ на цю установку.

утворення вторинних РАВ за обсягами та активностями радіонуклідів на мінімальному практично досяжному рівні;

достатність заходів із безпечного поводження із вторинними РАВ (з урахуванням прогнозованих обсягів утворення вторинних РАВ у випадку проєктних аварій) до їхньої передачі на переробку.

7. Кінцевий продукт переробки РАВ та його відповідність критеріям приймання РАВ для довгострокового зберігання та/або захоронення

1. Вказують сховища для довгострокового зберігання та/або захоронення, до яких планується передавати кінцевий продукт переробки РАВ. Надають посилання на документи, в яких встановлені критерії приймання РАВ до цих сховищ. У разі відсутності критеріїв приймання РАВ на довгострокове зберігання та/або захоронення під час виготовлення упаковок РАВ використовують критерії, визначені на основі обґрунтованих припущень щодо запланованого типу сховища для довгострокового зберігання та/або захоронення РАВ (загальні критерії прийнятності РАВ для захоронення у ймовірному типі сховищ).

2. Наводять обґрунтування відповідності радіологічних, фізичних та хімічних характеристик кінцевого продукту переробки РАВ за кожним із встановлених критеріїв приймання РАВ (чи загальних критеріїв прийнятності) для довгострокового зберігання та/або захоронення РАВ.

1. Визначають порядок технічного обслуговування та ремонту споруд I та II категорій, систем та обладнання, важливих для безпеки, включно з основними положеннями планів технічного обслуговування та ремонту (переліком, коротким описом та періодичністю перевірок і випробувань, замін елементів систем та обладнання, ремонту).

2. Визначають компенсуючі заходи на період ремонту систем та обладнання.

3. Обґрунтовують періодичність технічного обслуговування та ремонту споруд, систем та обладнання з урахуванням їх старіння.

1. Розділ «Радіаційний захист» складається з таких підрозділів:

індивідуальний дозиметричний контроль та оцінки доз опромінення персоналу;

2. У ЗАБ на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ наводять розрахунки доз опромінення персоналу на основі проєктних параметрів дозиметричної обстановки на робочих місцях.

У ЗАБ на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ оцінки доз опромінення персоналу уточнюються та деталізуються з урахуванням уточнених даних про характеристики РАВ та фактично реалізованого проєкту будівництва.

1. Наводять дані про радіаційні фактори, які обумовлюють радіаційні впливи на персонал, населення та навколишнє природне середовищ.

місця знаходження (постійного та/або тимчасового) джерел іонізуючого випромінювання під час поводження з РАВ (упаковками РАВ) на майданчику об’єкта з переробки РАВ від приймання партії РАВ до передачі кінцевого продукту переробки РАВ на інший об’єкт, призначений для поводження з РАВ, під час поводження із вторинними РАВ, під час забруднення обладнання тощо;

характеристики джерел іонізуючого випромінювання (радіонуклідний склад РАВ, активність радіонуклідів, геометричні параметри, агрегатний стан, утворення пилу, аерозолів та газів, потужність дози випромінювання, поверхневе радіаційне забруднення, тип випромінювання тощо).

шляхи та середовища можливого розповсюдження радіоактивних речовин (розповсюдження в зони та приміщення об’єкта з переробки РАВ, навколишнє природне середовище);

напрямки розповсюдження іонізуючого випромінювання;

можливі зміни радіаційних факторів під час виконання персоналом видів робіт, застосування технологій та обладнання.

3. Обґрунтовують, що враховані всі значимі радіаційні фактори (охоплюючи їх можливі зміни) з огляду на опромінення персоналу, викиди та скиди.

1. Наводять стислий систематизований опис комплексу організаційних та технічних заходів із забезпечення радіаційного захисту з посиланням на програму радіаційного захисту, в якій цей комплекс заходів визначений детально.

політику суб’єкта РАВ щодо забезпечення радіаційного захисту (принципи неперевищення, виправданості, оптимізації та напрями забезпечення радіаційного захисту, принципи встановлення допустимих та контрольних рівнів, оцінки застосування принципу оптимізації та ефективності заходів з радіаційного захисту).

організацію діяльності із забезпечення радіаційного захисту (організація, структурні підрозділи суб’єкта РАВ щодо забезпечення радіаційного захисту, права, обов’язки та відповідальність персоналу);

заходи з підготовки персоналу у сфері радіаційного захисту;

організацію документування у сфері радіаційного захисту;

заходи з оптимізації опромінення персоналу (прогнозування та оптимізація доз опромінення, встановлення контрольних рівнів, організація робіт за нарядом-допуском, індивідуальний дозиметричний контроль, облік та аналіз даних контролю);

заходи з мінімізації викидів та скидів (прогнозні оцінки викидів та скидів, встановлення контрольних рівнів, контроль фактичних викидів та скидів, облік та аналіз даних контролю);

заходи з мінімізації утворення вторинних РАВ (з посиланням на підрозділ «Поводження із вторинними РАВ» розділу ЗАБ «Експлуатація об’єкта з переробки РАВ»).

визначення санітарно-захисних зон, приміщень, що не обслуговуються, періодично обслуговуються, постійного перебування персоналу, встановлення контрольних рівнів радіаційного стану в них;

розміщення санпропускників і саншлюзів, санітарно-побутових приміщень, їх оснащення, пропускну здатність;

встановлення відповідних процедур допуску персоналу до робіт на об’єкті з переробки РАВ;

визначення маршрутів переміщення персоналу;

розміщення та оснащення постів дозиметричного контролю на межах зон;

визначення, за потреби, інших заходів щодо запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин за межі зон;

основних технічних заходів із забезпечення радіаційного захисту (екранування, пилопригнічення, дезактивація, вентиляція, дистанційно кероване обладнання тощо);

заходів індивідуального захисту персоналу;

заходів радіаційно-дозиметричного контролю та контрольних рівнів.

4. Визначають у стислому вигляді заходи, спрямовані на мінімізацію радіологічного впливу об’єкта з переробки РАВ на населення та навколишнє природне середовище.

5. Обґрунтовують повноту і достатність комплексу заходів із забезпечення радіаційного захисту з урахуванням факторів радіаційної небезпеки та використанням диференційованого підходу.

1. Обґрунтовують, що проєктні рішення щодо зонування відповідають вимогам Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

2. Наводять опис проєктних рішень з екранування робочих місць персоналу, включно з визначенням:

зон і приміщень, у яких потрібне екранування;

будівельних конструкцій (наприклад стін, підлоги та стелі приміщень), які виконують функцію екранування, та характеристик цих конструкцій (геометричних розмірів, матеріалу);

місць, у яких потрібне встановлення захисних екранів (стаціонарних/мобільних), та характеристик цих екранів (геометричних розмірів, матеріалу).

Наводять обґрунтування ефективності екранів, зокрема щодо обмеження потужності дози випромінювання на робочих місцях персоналу (розрахункові обґрунтування та/або результати радіаційних обстежень).

Обґрунтовують достатність екранування для забезпечення неперевищення встановлених проєктних контрольних рівнів потужності дози зовнішнього опромінення персоналу.

3. Наводять опис проєктних рішень із запобігання забрудненню повітря зон і приміщень та розповсюдженню радіоактивних речовин за допомогою систем вентиляції, включно з:

визначенням схеми вентиляції зон і приміщень із забезпеченням роздільної вентиляції різних зон;

розміщенням обладнання та повітроводів витяжної вентиляції забрудненого повітря в зонах, приміщеннях і на робочих місцях;

визначенням характеристик фільтрів, що застосовуються для очищення повітря за прогнозованого дисперсного складу аерозольного забруднення повітря;

визначенням режимів роботи вентиляційних систем під час нормальної експлуатації, у випадку аварійних ситуацій та аварій.

Обґрунтовують, що системи вентиляції забезпечують запобігання забрудненню повітря вище допустимих або проєктних контрольних рівнів.

4. Наводять опис проєктних рішень з утримання радіоактивних речовин у встановлених межах на різних етапах технологічного процесу, включно з:

визначенням фізичних бар’єрів обладнання, які виконують функції запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин;

визначенням характеристик фізичних бар’єрів, зокрема показників герметизації (обмеження витоку повітря, рідких середовищ тощо);

описом проєктних рішень фізичних бар’єрів щодо виконання функцій запобігання виходу радіоактивних речовин згідно із встановленими обмеженнями.

5. Наводять опис проєктних рішень із застосування дистанційно керованого обладнання.

Зазначають заходи, які дозволяють мінімізувати необхідність виконання робіт персоналом у зонах та приміщеннях, що не обслуговуються.

6. Наводять опис заходів щодо запобігання утворенню та здійманню пилу, включаючи визначення:

технологій та способів виконання робіт з урахуванням мінімізації утворення та здіймання пилу;

заходів з пилопригнічення (робіт та погодних умов, за яких виконується пилопригнічення).

Обґрунтовують, що заходи із запобігання утворення та здійманню пилу визначені з урахуванням принципу оптимізації.

7. Наводять опис заходів з дезактивації, охоплюючи:

об’єкти, що можуть підлягати дезактивації, та прогнозовані обсяги дезактивації;

методи дезактивації та відповідне стаціонарне та/або мобільне обладнання.

Обґрунтовують достатність заходів дезактивації з огляду можливості дезактивації всіх об’єктів, що можуть бути забруднені.

1. Наводять опис комплексу заходів та засобів радіаційно-дозиметричного контролю, охоплюючи контроль:

радіаційного стану в зонах, приміщеннях та на майданчику об’єкта з переробки РАВ;

радіаційних характеристик РАВ (упаковок РАВ), що надходять на переробку, вторинних РАВ та кінцевого продукту переробки РАВ;

радіаційного стану навколишнього природного середовища.

2. Визначають параметри, що контролюються, періодичність і точки контролю, діапазони вимірювань контрольованих параметрів.

3. Вказують перелік та характеристики обладнання для вимірювання радіаційних параметрів і сигналізації про перевищення встановлених контрольних рівнів.

Окремо наводять опис автоматизованої системи радіаційно-дозиметричного контролю.

4. Наводять опис оснащення підрозділу, який відповідає за радіаційно-дозиметричний контроль та моніторинг, радіометричним, спектрометричним, радіохімічним обладнанням, а також методиками та програмним забезпеченням для збору, обробки, аналізу, зберігання даних радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу, для розрахунків радіаційних умов, доз опромінення персоналу з метою планування заходів із забезпечення радіаційного захисту.

5. Обґрунтовують, що суб’єкт РАВ забезпечує радіаційно-дозиметричний контроль відповідно до вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

1. Визначають заходи індивідуального захисту персоналу, охоплюючи:

застосування персоналом засобів індивідуального захисту (включно із засобами захисту органів дихання);

індивідуальний дозиметричний контроль персоналу.

Заходи індивідуального захисту персоналу і процедуру допуску персоналу до робіт визначають залежно від виду робіт та радіаційних умов на робочих місцях.

2. Визначають заходи щодо контролю засобів індивідуального захисту персоналу (тип, періодичність тощо).

3. Обґрунтовують відповідність визначених заходів індивідуального захисту персоналу вимогам Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

7. Індивідуальний дозиметричний контроль та оцінки доз опромінення персоналу

1. Наводять опис методик оцінок доз зовнішнього та внутрішнього опромінення (або посилання на затверджені та погоджені у встановленому порядку методики).

2. Наводять оцінку доз опромінення персоналу, включно з:

розрахунками індивідуальних доз внутрішнього та зовнішнього опромінення персоналу на кожному етапі технологічного процесу поводження з РАВ (упаковками РАВ) на об’єкті з переробки РАВ, а також під час виконання технічного обслуговування та ремонту, нагляду та контролю споруд, систем та обладнання тощо;

3. Обґрунтовують, що дози опромінення персоналу не перевищують ліміти доз та мінімізовані з урахуванням принципу оптимізації.

Наводять заходи щодо контролю об’ємної активності повітря на робочих місцях персоналу, запобігання та контролю внутрішнього опромінення персоналу, зокрема під час виконання технологічних операцій на об’єкті з переробки РАВ.

4. Наводять опис системи індивідуального дозиметричного контролю із зазначенням:

підрозділу (чи особи), відповідального за індивідуальний дозиметричний контроль;

системи визначення і обліку індивідуальних доз зовнішнього і внутрішнього опромінення персоналу з наведенням аналізу відповідності наявних приладів і методик індивідуального дозиметричного контролю існуючому радіаційному впливу;

індивідуальних щоквартальних доз персоналу за останній рік, якщо діяльність з переробки РАВ проваджувалася раніше;

оцінки максимальних річних доз опромінення персоналу під час виконання окремих технологічних операцій на об’єкті з переробки РАВ;

заходів щодо мінімізації опромінення персоналу з урахуванням принципу оптимізації радіаційного захисту.

1. Наводять оцінки викидів радіоактивних речовин в навколишнє природне середовище з урахуванням виконаних у попередніх підрозділах ЗАБ аналізів можливого забруднення повітря, визначених заходів з мінімізації забруднення повітря, відповідної системи вентиляції.

Обґрунтовують, що оцінений викид не перевищує допустимого, встановленого відповідно до норм радіаційної безпеки, та мінімізований з урахуванням принципу оптимізації.

2. Наводять оцінки скидів радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище з урахуванням прогнозованих об’ємів утворення та активності забруднення вод.

Обґрунтовують, що оцінений скид не перевищує допустимого, встановленого відповідно до норм радіаційної безпеки, та мінімізований з урахуванням принципу оптимізації.

Наводять опис запровадженої системи контролю викидів та скидів.

1. На основі результатів аналізів та оцінок, наведених у попередніх підрозділах ЗАБ, визначають контрольні рівні:

радіаційних параметрів, що характеризують радіаційний стан у зонах, приміщеннях, на майданчику об’єкта з переробки РАВ;

забруднення засобів індивідуального захисту персоналу;

контрольні рівні опромінення персоналу встановлені на підставі досягнутого рівня забезпечення радіаційного захисту;

контрольні рівні параметрів, що характеризують радіаційний стан на робочих місцях, установлені так, що за умов їх неперевищення забезпечується неперевищення контрольних рівнів опромінення персоналу;

комплекс заходів з радіаційно-дозиметричного контролю забезпечує своєчасне виявлення перевищення контрольних рівнів.

VIII. Зміст розділу ЗАБ «Аналіз аварійних ситуацій та аварій»

1. Розділ «Аналіз аварійних ситуацій та аварій» складається з таких підрозділів:

заходи із запобігання аварійним ситуаціям та аваріям.

2. Суб’єкт РАВ обґрунтовує в ЗАБ наявність передбачених протиаварійних заходів для ефективного реагування на майданчику в разі аварії на об’єкті з переробки РАВ.

1. На основі переліку вихідних подій, які можуть призвести до аварійних ситуацій та аварій, наведеного у розділі ЗАБ «Проєктні основи об’єкта з переробки РАВ», визначають та обґрунтовують характеристики кожної вихідної події, потрібні для аналізу сценаріїв аварійних ситуацій та аварій, а також оцінок їх наслідків.

Із переліку вилучаються ті вихідні події, за яких, згідно з проєктними основами, забезпечується нормальна експлуатація об’єкта з переробки РАВ.

2. Наводять описи та аналіз сценаріїв, пов’язаних із кожною вихідною подією та/або їх комбінаціями, що призводять до аварійних ситуацій та аварій з такими радіаційними наслідками:

вихід радіоактивних речовин або іонізуючого випромінювання за встановлені межі у кількості, що перевищує контрольні рівні та допустимі ліміти;

забруднення радіоактивними речовинами поверхонь (приміщень, обладнання, території, основних засобів індивідуального захисту персоналу тощо) вище встановлених контрольних рівнів.

2. Визначають сценарії аварійних ситуацій та аварій, які є найімовірнішими або призводять до найбільших наслідків.

1. Наводять оцінки радіаційних впливів на персонал, населення та навколишнє природне середовище внаслідок реалізації кожного сценарію, який визначений як найімовірніший або призводить до найбільших наслідків, зокрема, оцінки:

границь зон радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища;

Наводять опис та обґрунтування вихідних даних і припущень, методів, моделей та програмних засобів, які використовувались під час виконання оцінок розповсюдження радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання, а також доз опромінення персоналу та населення.

2. Результати оцінок порівнюють із встановленими проєктними критеріями щодо обмеження потенційного опромінення персоналу та населення.

4. Заходи із запобігання аварійним ситуаціям та аваріям

1. Наводять аналіз комплексу організаційних і технічних засобів щодо запобігання аварійним ситуаціям та аваріям за визначеними в попередніх підрозділах ЗАБ вихідними подіями та сценаріями.

Враховуючи результати оцінок у попередніх розділах ЗАБ, аналізують забезпечення в проєктних рішеннях:

стійкості та надійності споруд I та II категорій, важливих для безпеки систем та обладнання;

контролю та діагностики стану систем та обладнання;

технологічних захистів, блокування та сигналізації, що запобігають порушенням меж безпечної експлуатації систем та обладнання;

технічного обслуговування та ремонту споруд, систем та обладнання, що забезпечує запобігання відмовам.

2. Наводять перелік заходів із підготовки персоналу, інші організаційні заходи, спрямовані на запобігання аварійним ситуаціям та аваріям унаслідок помилок персоналу.

3. Наводять оцінку ефективності вищезазначених заходів з точки зору зменшення небезпеки виникнення аварійних ситуацій та аварій.

Обґрунтовують, що небезпеки виникнення аварійних ситуацій та аварій знижені з урахуванням принципу оптимізації.

1. Наводять стислий опис системи аварійного реагування суб’єкта РАВ із посиланням на план аварійних заходів, у якому система аварійного реагування визначена детально. Визначають такі види заходів з аварійної готовності та реагування:

організація та координація діяльності з аварійної готовності та реагування;

забезпечення аварійної готовності (організація аварійних груп та бригад, забезпечення аварійними засобами, підготовка персоналу з аварійного реагування тощо);

виявлення та класифікація аварій, введення в дію плану аварійних заходів, інформування про аварію;

організація дій з аварійного реагування під час аварії;

радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища під час аварії;

запобігання розвитку аварії та відновлення контролю над частиною об’єкта з переробки РАВ, де відбулась аварія;

2. Обґрунтовують, що система аварійного реагування спроможна забезпечити мінімізацію наслідків аварій з урахуванням принципу оптимізації.

Х. Зміст розділу ЗАБ «Зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ»

1. Надають загальні відомості щодо плану зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ зі стислим аналізом можливих варіантів реалізації зняття з експлуатації і проєктних рішень безпечного зняття з експлуатації цього об’єкта.

2. До розділу додається план зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ, викладений відповідно до вимог Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913.

XI. Зміст розділу ЗАБ «Система управління діяльністю»

1. Надають загальні відомості щодо системи управління діяльністю суб’єкта РАВ на всіх етапах провадження діяльності з переробки РАВ (з деталізацією в окремих документах з управління діяльністю суб’єкта РАВ). Наводиться стисла інформація щодо:

політики суб’єкта РАВ на етапах провадження діяльності з переробки РАВ;

розмежування повноважень під час прийняття рішень з безпеки та обов’язків кожної особи щодо безпеки;

організаційних заходів з передачі інформації з безпеки в межах окремого підрозділу та між окремими підрозділами суб’єкта РАВ;

своєчасного виявлення та вирішення проблем, які впливають на безпеку;

підготовки, перепідготовки персоналу та оцінки його кваліфікації;

програми якості (настанови з якості) під час здійснення діяльності з вибору майданчика та проєктування, будівництва та введення в експлуатацію, експлуатації об’єкта з переробки РАВ;

ведення документації (баз даних), підтримання їх в актуальному стані та зберігання потрібної документації.

Обґрунтовують, що система управління діяльністю розроблена з урахуванням рівня небезпеки РАВ та гарантуватиме дотримання вимог з ЯРБ на усіх етапах провадження діяльності з переробки РАВ.

2. У ЗАБ наводять інформацію щодо програми забезпечення якості (настанови з якості) або іншого документа із забезпечення якості на кожному етапі провадження діяльності з переробки РАВ, яка розробляється суб’єктом РАВ з метою гарантування додержання вимог ЯРБ. Наводять інформацію щодо:

критеріїв якості виконання робіт, пов’язаних із вибором майданчика та проєктуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію, експлуатацією об’єкта з переробки РАВ, які свідчать про досягнення необхідного рівня якості робіт;

методів досягнення та підтримки якості та їх контролю;

документування результатів досліджень та контролю їх якості;

форми обліку результатів контролю та звітності;

технічних засобів забезпечення якості (досліджень майданчика, проєктування, будівництва, експлуатації);

3. Обґрунтовують, що система управління діяльністю:

передбачає достатні заходи зі створення та підтримки культури безпеки;

охоплює усі види діяльності, а саме: перевезення РАВ від виробників, приймання РАВ на об’єкт з переробки РАВ відповідно до критеріїв приймання РАВ, переробку РАВ із дотриманням визначених у проєкті об’єкта з переробки РАВ проєктних рішень та процедур, забезпечення обліку РАВ (упаковок РАВ), контролю бар’єрів об’єкта з переробки РАВ, перевезення упаковок із переробленими РАВ до інших об’єктів для довгострокового зберігання/захоронення РАВ;

розроблена з урахуванням рівня небезпеки РАВ і гарантує дотримання вимог з ЯРБ на усіх етапах провадження діяльності з переробки РАВ.

4. У ЗАБ на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ обґрунтовують, що:

дослідження майданчика об’єкта з переробки РАВ були виконані з дотриманням вимог програми якості, зокрема, вимог з контролю за процедурами та результатами досліджень майданчика;

проєктування об’єкта з переробки РАВ, включаючи проведення оцінок безпеки на цьому етапі, виконувалося з дотриманням вимог програми забезпечення якості проєктування об’єкта з переробки РАВ.

5. У ЗАБ на етапі будівництва об’єкта з переробки РАВ наводять стислий опис програми забезпечення якості будівництва об’єкта з переробки РАВ з посиланням на відповідний документ. Наводять інформацію про врахування в програмі всіх необхідних видів заходів, що вимагаються Загальними вимогами до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затвердженими наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 19 грудня 2011 року № 190, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 17/20330.

Також наводяться загальні відомості щодо програми забезпечення якості експлуатації та зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ.

6. У ЗАБ на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ для кожної споруди I та II категорії, системи та обладнання, що віднесені до важливих для безпеки, визначають:

етапи під час будівництва (монтажу), на яких виконується контроль якості будівництва (монтажу);

вхідного контролю матеріалів, технічних засобів, обладнання;

контролю в процесі будівництва, монтажу залежно від застосованих технологій;

заводських приймальних випробувань систем та обладнання;

контролю збудованих (змонтованих) споруд, систем та обладнання;

випробування змонтованих систем та обладнання (зокрема приймальних).

Зазначену вище інформацію допускається надавати в стислому вигляді з посиланнями на конкретні програми (плани) контролю якості під час будівництва, програми випробувань.

Визначають перелік систем та обладнання, важливих для безпеки, технічні специфікації на які суб’єкт РАВ надає на погодження до Держатомрегулювання.

7. У ЗАБ на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ коригується інформація щодо забезпечення якості будівництва об’єкта з переробки РАВ з урахуванням фактично виконаного будівництва, наводиться детальний опис системи забезпечення якості на етапі експлуатації та стислий опис програми забезпечення якості зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ.

8. У ЗАБ на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ в описі системи забезпечення якості надають інформацію щодо:

діяльності структурних підрозділів суб’єкта РАВ та персоналу під час нормальної експлуатації об’єкта з переробки РАВ, у разі порушень нормальної експлуатації та в разі виникнення аварійних ситуацій чи аварій;

вхідного контролю та приймання РАВ (упаковок РАВ) відповідно до критеріїв приймання РАВ;

контролю характеристик кінцевого продукту переробки РАВ (упаковок РАВ);

контролю функціонування систем та обладнання, важливих для безпеки;

радіаційного стану об’єкта з переробки РАВ та майданчика;

умов навколишнього природного середовища (радіаційні, метеорологічні, гідрогеологічні тощо);

заходів щодо збереження даних, потрібних для етапу зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ;

системи заходів з підтримання належного рівня кваліфікації персоналу.

Администрация сайта отслеживает процесс принятия новых нормативно-правовых актов и вносит необходимые изменения и дополнения, однако не гарантирует освещения всех аспектов проблемы и полной актуальности представленных документов.