3.5.2. Проект  закриття  розробляється  на  основі   програми
закриття сховища, яка має містити:
     опис способів   дезактивації,   демонтажу    обладнання    та
герметизації модулів сховища;
     оцінку об'ємів  та  характеристик  РАВ,  що  утворяться   при
закритті сховища;
     вимоги до ведення та збереження документації;
     опис методів рекультивації майданчика;
     обґрунтування тривалості адміністративного контролю.
     3.5.3. Система герметизації,  від якої значною мірою залежить
довгострокова  безпека  сховища,  має  бути   працездатною   після
закриття  сховища  протягом  періоду  часу,  який  визначається за
результатами аналізу безпеки.
     3.5.4. Проект  закриття сховища має містити поновлений аналіз
безпеки,  що враховує зміни в проекті і на майданчику геологічного
сховища протягом періоду його експлуатації.
     3.5.5. Уся діяльність,  пов'язана із закриттям  сховища,  має
документуватися. Документація має включати:
     проект закриття геологічного сховища;
     звіт з аналізу безпеки;
     документи, у  яких  зазначають  місцезнаходження  сховища   і
розташування його елементів;
     акти інвентаризації   РАВ    (відомості    про    вміст    та
характеристики  контейнерів  з  РАВ,  їх  розташування  у  модулях
сховища);
     результати передексплуатаційного моніторингу майданчика;
     регламенти експлуатації сховища і дані моніторингу  в  період
його експлуатації;
     результати інспекційних  перевірок,  моніторингу  та  заходів
щодо обслуговування під час активного адміністративного контролю.
     3.5.6. Для забезпечення  моніторингу  місця  захоронення  РАВ
здійснюється   активний   адміністративний  контроль  та  пасивний
адміністративний контроль.
     Активний адміністративний контроль включає:
     проведення робіт,  спрямованих на підтримку стабільного стану
майданчика, моніторинг;
     періодичні перевірки функціонування приладів  для  проведення
моніторингу, стану дренажної системи тощо.
     Пасивний адміністративний контроль включає:
     установлення обмежень   із   землекористування  і  проведення
будь-яких гірничих робіт;
     визначення територій  навколо  геологічного  сховища,  на які
накладаються  обмеження  і  які  мають  позначатися   спеціальними
застережними знаками;
     довготривале збереження  та  передачу  майбутнім   поколінням
інформації, пов'язаної із безпекою сховища.

                 4. Забезпечення додержання цілей
                   безпеки геологічного сховища

     4.1. Оцінка безпеки геологічного сховища
     4.1.1. Відповідність  системи  геологічного захоронення цілям
радіаційної  безпеки  демонструється  шляхом   проведення   оцінки
безпеки   сховища.   Метою   оцінки  безпеки  є  оцінка  здатності
геологічного сховища  забезпечити  додержання  рівня  безпеки  для
персоналу,  населення  та  навколишнього  природного середовища не
нижче,  ніж це передбачено нормами,  правилами  та  стандартами  з
ядерної та радіаційної безпеки.
     4.1.2. Оцінка безпеки сховища полягає в проведенні прогнозної
оцінки  радіологічного  впливу  сховища  на  людину  і  навколишнє
природне середовище (розрахунок індикаторів безпеки) та порівнянні
одержаних  результатів  з визначеними критеріями безпеки (лімітами
ризиків,  доз,  фоновими значеннями концентрацій  радіонуклідів  у
природному середовищі тощо).
     4.1.3. Оцінка безпеки геологічного  сховища  на  період  його
експлуатації   та   на   довгостроковий   період   після  закриття
проводиться до початку будівництва сховища.  На кожному  з  етапів
життєвого  циклу  геологічного сховища проводиться оцінка безпеки,
прогнозні моделі і вихідні дані уточнюються і доповнюються, що дає
змогу  зробити  висновки  про  надійність  отриманих результатів і
визначити шляхи компенсування невизначеностей вихідних параметрів.
     4.1.4. При  виконанні  оцінки  безпеки  слід  використовувати
інформацію,  отриману з декількох джерел, ступінь деталізації якої
залежить  від цілей проведення конкретної оцінки безпеки.  Зокрема
необхідна інформація включає:
     характеристики РАВ  (радіонуклідний  склад  як  функція часу,
загальна кількість і активність, фізичні і хімічні характеристики,
у  тому  числі  швидкість газоутворення,  параметри масопереносу в
умовах захоронення);
     характеристики контейнера (механічні і хімічні характеристики
в умовах захоронення);
     характеристики сховища   (розміри,  матеріал  засипки/буфера,
конструкційний матеріал, інженерно-технічні засоби);
     характеристики майданчика    (геологічні,    гідрогеологічні,
інженерно-геологічні, геохімічні умови);
     характеристики біосфери   (природне   середовище,  атмосферні
умови, гідрологія);
     демографічні і  соціально-економічні характеристики (розподіл
населення по території, землекористування, традиції харчування).
     4.1.5. При  обґрунтуванні  безпеки сховища проводиться оцінка
ізолюючих  властивостей  окремих  бар'єрів  сховища   та   системи
геологічного  захоронення в цілому,  як за нормальних умов,  так і
при проектних аваріях.
     4.1.6. При  проведенні  оцінки  безпеки враховуються зовнішні
події і процеси,  а також такі,  що  можуть  мати  місце  в  межах
майданчика   геологічного  сховища.  Необхідно  враховувати  вплив
хімічних   та   фізичних   процесів   (тепловиділення,   іонізуюче
випромінювання   РАВ   тощо)   на   стан   вміщувальних  порід  та
стабільність гірничих виробіток.
     4.1.7. При  обґрунтуванні довгострокової безпеки геологічного
сховища оцінюються явища,  що можуть бути  спричинені  глобальними
природними і геологічними процесами (зміни клімату,  неотектонічні
рухи тощо).  Можливість  наслідків  таких  явищ  враховується  при
проектуванні геологічного сховища.
     4.1.8. Для    оцінки    довгострокової    безпеки     сховища
використовуються   такі   індикатори   безпеки,   як   доза/ризик,
концентрація радіонуклідів у  геологічному  середовищі,  швидкість
переносу радіонуклідів через інженерні бар'єри, швидкість переносу
радіонуклідів від геосфери до біосфери тощо.
     4.1.9. Прогнозування   довгострокової   безпеки  геологічного
сховища має проводитися шляхом математичного моделювання (міграція
радіонуклідів у природному середовищі,  прогнозування доз/ризиків)
із  залученням  спостережень  на  природних  аналогах  або  шляхом
експериментів,  спрямованих  на  визначення подій,  що можуть мати
місце  у  віддаленому  майбутньому.  При  проведенні   розрахунків
оцінюється   ступінь   невизначеності   вихідних   параметрів   та
використовуваних моделей.
     4.1.10. Виходячи з того, що в геологічному сховищі мають бути
захоронені довгоіснуючі РАВ,  оцінка його  довгострокової  безпеки
проводиться  на  основі  консервативного  підходу  на  період часу
порядку 106 років.
     4.1.11. Використання  доз/ризиків  як  індикаторів  безпеки у
зв'язку з невизначеністю вихідних параметрів та прогнозних моделей
на  віддалений  період  часу  допускається  при  проведенні оцінки
безпеки на  період  до  (10  у  ступені  4)  років,  що  допомагає
досягненню розуміння поведінки системи геологічного захоронення, а
також полегшує  розрахунки  доз  та  ризиків.  На  період  (10   у
ступені 4)  -  (10  у  ступені  6) років і більше використовуються
непрямі індикатори безпеки,  які характеризують стан  геологічного
середовища в зоні впливу сховища (швидкість переносу радіонуклідів
через   бар'єри,   від   геосфери   до   біосфери,    концентрація
радіонуклідів у навколишньому природному середовищі).
     4.1.12. Головним  показником  прогнозованого  рівня  безпеки,
який   може   забезпечити   геологічне   сховище   у   віддаленому
майбутньому, є цільове річне значення індивідуального ризику (10 у
ступені  -6).  Будь-які  подальші  зміни в проекті,  спрямовані на
підвищення ефективності (зниження ризику нижче (10 у ступені  -6),
призведуть до зростання витрат, не доцільних з точки зору зниження
ризику.
     4.1.13. При проведенні оцінки безпеки геологічного сховища на
післяексплуатаційний   період    потенційні    дози    і    ризики
розраховуються  щодо  гіпотетичної критичної групи/груп населення,
які встановлюють,  виходячи з існуючої на  сьогодні  демографічної
ситуації,  сучасних  тенденцій  її  розвитку  та звичок діяльності
населення  в  районі  впливу  геологічного  сховища,  а  також   з
урахуванням потенційної діяльності в майбутньому.
     4.1.14. Для  стадії  експлуатації   враховується   можливість
порушення регламенту експлуатації геологічного сховища, оцінюються
поточне та потенційне опромінення персоналу і населення, пов'язане
з існуванням геологічного сховища.  Як критерії безпеки для оцінки
безпеки сховища на  період  експлуатації  використовуються  ліміти
дози та/або ризику, установлені НРБУ-97/Д-2000.
     4.1.15. Результати   оцінки   безпеки    документуються    та
оформлюються  у  вигляді  звіту  з  аналізу  безпеки  геологічного
сховища.
     Звіти з  аналізу  безпеки періодично переглядаються на основі
експлуатаційного досвіду  або  зміни  факторів,  що  впливають  на
безпеку.   Періодичність   перегляду   звітів  з  аналізу  безпеки
встановлюється Держатомрегулюванням.

     4.2. Забезпечення якості
     З метою  гарантування виконання вимог та додержання критеріїв
безпеки при захороненні РАВ  експлуатуюча  організація  (оператор)
сховища розробляє і впроваджує програми якості.
     Упровадження програм якості гарантує, що:
     проект сховища  відповідає вимогам безпеки і може забезпечити
додержання критеріїв безпеки при  експлуатації  сховища  та  після
його закриття;
     сховище споруджене відповідно до проекту;
     характеристики всіх    конструкційних    елементів   сховища,
структур,  систем і елементів,  важливих для безпеки, відповідають
проекту сховища;
     можливі зміни в  проекті  сховища  (характеристики  бар'єрів,
властивості відходів, експлуатаційні процедури) контролюються і не
призведуть до несприятливих наслідків для безпеки сховища;
     сховище експлуатується у встановлених проектом межах безпеки;
     персонал має необхідну кваліфікацію;
     розроблено регламенти  та  інструкції експлуатації сховища за
нормальних умов та у разі аварій;
     забезпечено належний  контроль  проходження РАВ та відповідну
документацію з експлуатації сховища;
     передбачено належні  коригувальні  дії  у разі порушення умов
нормальної експлуатації;
     виконуються передбачені    вимоги    до   належного   ведення
документації,  розробленої протягом  попередніх  етапів  життєвого
циклу  сховища,  та  зберігання  всієї  інформації,  яка може бути
важливою для безпеки в майбутньому.

 Начальник Управління безпеки
 поводження з РАВ та зняття
 з експлуатації                                       Т.Я.Кутузова