о) зупинення дії дозволу на експлуатацію об'єкта поводження
з небезпечними відходами в разі порушення норм і правил охорони
навколишнього природного середовища; ( Частину першу статті 20
доповнено пунктом "о" згідно із Законом N 3073-III від
07.03.2002 )
п) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними
особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими
відходами відповідно до закону та розгляд справ про
адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на
розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про
відходи; ( Частину першу статті 20 доповнено пунктом "п" згідно із
Законом N 3073-III від 07.03.2002; в редакції Закону
N 1825-VI від 21.01.2010 }
р) надання дозволів на будівництво або реконструкцію
об'єкта поводження з відходами на відповідній території у порядку,
визначеному законом; ( Частину першу статті 20 доповнено пунктом
"р" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 )
с) надання дозволів на експлуатацію об'єкта поводження з
небезпечними відходами на відповідній території у порядку,
визначеному законом. ( Частину першу статті 20 доповнено пунктом
"с" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 )
Крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, до
повноважень обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить:
а) проведення в установленому законодавством порядку
державної екологічної експертизи науково-дослідних і технологічних
розробок та проектно-кошторисної документації на будівництво і
реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів,
споруд, інших спеціально відведених місць чи об'єктів щодо
дотримання вимог законодавства та нормативів під час утворення,
оброблення, утилізації та видалення відходів, крім об'єктів,
рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом
Міністрів України;
б) видача відповідно до закону дозволів на здійснення
операцій у сфері поводження з відходами (крім небезпечних
відходів);
в) погодження районним, районним у містах Києві та
Севастополі державним адміністраціям проектів лімітів на утворення
та розміщення відходів (крім небезпечних відходів);
г) погодження місць розміщення об'єктів поводження з
відходами (крім небезпечних відходів).
{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5456-VI
від 16.10.2012 }
Під час підготовки проектів місцевих бюджетів місцеві
державні адміністрації вносять пропозиції щодо залучення коштів,
необхідних для здійснення заходів у сфері поводження з відходами.
Стаття 20-1. Повноваження органу виконавчої влади Автономної
Республіки Крим з питань охорони навколишнього
природного середовища у сфері поводження з
відходами
До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки
Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері
поводження з відходами належить:
а) проведення в установленому законодавством порядку
державної екологічної експертизи науково-дослідних і технологічних
розробок та проектно-кошторисної документації на будівництво і
реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів,
споруд, інших спеціально відведених місць чи об'єктів щодо
дотримання вимог законодавства та нормативів під час утворення,
оброблення, утилізації та видалення відходів, крім об'єктів,
рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом
Міністрів України;
б) видача відповідно до закону дозволів на здійснення
операцій у сфері поводження з відходами (крім небезпечних
відходів);
в) погодження районним державним адміністраціям в Автономній
Республіці Крим проектів лімітів на утворення та розміщення
відходів (крім небезпечних відходів);
г) погодження місць розміщення об'єктів поводження з
відходами (крім небезпечних відходів).
{ Закон доповнено статтею 20-1 згідно із Законом N 5456-VI
від 16.10.2012 }
Стаття 21. Повноваження органів місцевого самоврядування у
сфері поводження з відходами
Органи місцевого самоврядування у сфері поводження з
відходами забезпечують:
а) виконання вимог законодавства про відходи;
б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення
населених пунктів;
в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у
тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх
захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних
компонентів цих відходів;
г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з
відходами та контроль за їх виконанням;
д) вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання,
які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами;
е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території
об'єктів поводження з відходами;
є) координацію діяльності суб'єктів підприємницької
діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції;
{ Пункт "ж" частини першої статті 21 виключено на підставі
Закону N 2756-VI від 02.12.2010 }
з) здійснення контролю за раціональним використанням та
безпечним поводженням з відходами на своїй території;
и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ
відходів;
і) сприяння роз'ясненню законодавства про відходи серед
населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення
населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як
вторинної сировини; ( Пункт "і" частини першої статті 21 в
редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів
України;
й) надання згоди на розміщення на території села, селища,
міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів,
сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими
нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну
одиницю; { Частину першу статті 21 доповнено пунктом "й" згідно із
Законом N 3073-III від 07.03.2002; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 }
к) надання дозволів на будівництво або реконструкцію
об'єкта поводження з відходами на відповідній території селища або
міста у порядку, визначеному законом; ( Частину першу статті 21
доповнено пунктом "к" згідно із Законом N 3073-III від
07.03.2002 )
л) надання дозволів на експлуатацію об'єкта поводження з
небезпечними відходами на відповідній території селища або міста у
порядку, визначеному законом; ( Частину першу статті 21 доповнено
пунктом "л" згідно із Законом N 3073-III від
07.03.2002 )
м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними
особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими
відходами відповідно до закону та розгляд справ про
адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на
розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про
відходи. { Частину першу статті 21 доповнено пунктом "м" згідно із
Законом N 3073-III від 07.03.2002; в редакції Закону
N 1825-VI від 21.01.2010 }
Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід
земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів
поводження з відходами.
Стаття 22. Уповноважені органи виконавчої влади у сфері
поводження з відходами
Уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з
відходами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони навколишнього
природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних
ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення, обласні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган
виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони
навколишнього природного середовища, інші органи виконавчої влади
відповідно до їх компетенції.
{ Стаття 22 в редакції Закону N 5456-VI від
16.10.2012 }
Стаття 23. Компетенція центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері охорони
навколишнього природного середовища
{ Назва статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища, у сфері поводження з відходами належить:
{ Абзац перший частини першої статті 23 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5456-VI від 16.10.2012 }
{ Пункт "а" частини першої статті 23 виключено на підставі
Закону N 5456-VI від 16.10.2012 }
{ Пункт "б" частини першої статті 23 виключено на підставі
Закону N 5456-VI від 16.10.2012 }
в) проведення в установленому законодавством порядку
державної екологічної експертизи науково-дослідних і технологічних
розробок та проектно-кошторисної документації на будівництво і
реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів,
споруд, інших спеціально відведених місць чи об'єктів щодо
дотримання вимог законодавства та нормативів під час утворення,
оброблення, утилізації та видалення відходів, стосовно об'єктів,
рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом
Міністрів України; { Пункт "в" частини першої статті 23 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI від
16.10.2012 }
{ Пункт "г" частини першої статті 23 виключено на підставі
Закону N 2756-VI від 02.12.2010 }
{ Пункт "д" частини першої статті 23 виключено на підставі
Закону N 5456-VI від 16.10.2012 }
е) створення інформаційно-аналітичних систем і банків даних
про обсяги утворення та поводження з відходами;
{ Пункт "є" частини першої статті 23 виключено на підставі
Закону N 5456-VI від 16.10.2012 }
ж) видача відповідно до закону дозволів на здійснення
операцій у сфері поводження з небезпечними відходами; { Пункт "ж"
частини першої статті 23 в редакції Закону N 3073-III
від 07.03.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI
від 16.10.2012 }
з) надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне
перевезення небезпечних відходів; { Пункт "з" частини першої
статті 23 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002;
із змінами, внесеними згідно із Законом N 1825-VI від
21.01.2010 }
и) погодження проектів лімітів на утворення та розміщення
інших відходів обласним, Київській, Севастопольській міським
державним адміністраціям; { Пункт "и" частини першої статті 23 в
редакції Закону N 5456-VI від 16.10.2012 }
і) погодження місць розміщення небезпечних об'єктів
поводження з відходами; { Пункт "і" частини першої статті 23 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI від
16.10.2012 }
{ Пункт "ї" частини першої статті 23 виключено на підставі
Закону N 5456-VI від 16.10.2012 }
й) участь у розробленні та погодженні нормативних документів,
що регулюють питання поводження з відходами;
к) розроблення пропозицій щодо розміщення об'єктів для
поводження з небезпечними відходами та їх перевезення по території
України;
{ Пункт "л" частини першої статті 23 виключено на підставі
Закону N 5456-VI від 16.10.2012 }
м) забезпечення обміну інформацією з відповідними органами
влади інших держав та міжнародними організаціями у сфері
поводження з відходами;
н) затвердження переліку небезпечних властивостей відходів
за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою
України; ( Частину першу статті 23 доповнено пунктом "н" згідно із
Законом N 3073-III від 07.03.2002 )
о) здійснення функцій компетентного органу виконавчої влади,
який забезпечує виконання положень Базельської конвенції про
контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та
їх видаленням; ( Частину першу статті 23 доповнено
пунктом "о" згідно із Законом N 3073-III від
07.03.2002 )
п) формування і ведення державного банку даних щодо
впроваджених в Україні технологій утилізації відходів; { Частину
першу статті 23 доповнено пунктом "п" згідно із Законом N 1825-VI
від 21.01.2010 }
р) видача дозволів на зберігання та видалення відходів у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; { Частину
першу статті 23 доповнено пунктом "р" згідно із Законом N 1825-VI
від 21.01.2010 }
с) розроблення та впровадження систем поводження з
відходами. { Частину першу статті 23 доповнено пунктом "с" згідно
із Законом N 5179-VI від 06.07.2012 }
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони навколишнього природного середовища,
здійснює й інші функції, передбачені цим Законом.
{ Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
{ Текст статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
Стаття 23-1. Компетенція центрального органу виконавчої
влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони навколишнього
природного середовища, у сфері поводження з
відходами
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони
навколишнього природного середовища, у сфері поводження з
відходами належить:
а) координація роботи інших уповноважених органів виконавчої
влади у сфері поводження з відходами та контролю за дотриманням
вимог екологічної безпеки;
б) встановлення відповідно до закону порядку здійснення
операцій у сфері поводження з відходами;
в) участь у розробленні та погодженні нормативних документів,
що регулюють питання поводження з відходами;
г) укладення в передбаченому законом порядку міжвідомчих
міжнародних договорів України щодо співробітництва у сфері
поводження з відходами та контролю за транскордонним перевезенням
відходів;
ґ) забезпечення обміну інформацією з відповідними органами
влади інших держав та міжнародними організаціями у сфері
поводження з відходами;
д) затвердження переліку небезпечних властивостей відходів за
погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони навколишнього природного
середовища, здійснює також інші функції, передбачені законом.
{ Закон доповнено статтею 23-1 згідно із Законом N 5456-VI
від 16.10.2012 }
Стаття 23-2. Компетенція центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику із
здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і
охорони природних ресурсів, у сфері поводження з
відходами
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних
ресурсів, у сфері поводження з відходами належить здійснення
державного нагляду (контролю) за виконанням центральними органами
виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими
органами виконавчої влади, іншими органами, органами місцевого
самоврядування делегованих їм повноважень органів виконавчої
влади, за додержанням підприємствами, установами та організаціями
незалежно від форми власності і господарювання, громадянами
України, іноземцями та особами без громадянства, а також
юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про
поводження з відходами щодо:
а) дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у
сфері поводження з відходами;
б) дотримання вимог виданих лімітів на утворення та
розміщення відходів;
в) складання і ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення
та утилізації відходів та реєстру місць видалення відходів;
г) перевезення небезпечних відходів територією України та за
транскордонним перевезенням відходів;
ґ) збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації,
знешкодження, видалення, захоронення відходів;
д) ведення первинного обліку кількості, типу і складу
відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються,
обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання
відповідної статистичної звітності в установленому порядку та
паспортизації таких відходів;
е) дотримання вимог нормативно-технічної і технологічної
документації, погодженої в установленому порядку, при виробництві
продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх
використанням;
є) недопущення змішування та захоронення відходів, для
утилізації яких в Україні існує відповідна технологія;
ж) дотримання правил і режиму експлуатації установок,
виробництв з оброблення та утилізації відходів;
з) дотримання правил зберігання, транспортування,
знешкодження, ліквідації, захоронення пестицидів і агрохімікатів,
токсичних хімічних речовин, небезпечних речовин;
и) дотримання вимог екологічної безпеки при транспортуванні,
зберіганні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних
засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і
відходів;
і) своєчасного та повного виконання заходів із захисту земель
від засмічення та забруднення відходами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснює
також інші повноваження, передбачені законом.
{ Закон доповнено статтею 23-2 згідно із Законом N 5456-VI
від 16.10.2012 }
Стаття 24. Компетенція центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері санітарного
та епідемічного благополуччя населення, у сфері
поводження з відходами
{ Назва статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного
благополуччя населення, у сфері поводження з відходами належить:
{ Абзац перший статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
а) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду
за дотриманням державних санітарних норм, правил, гігієнічних
нормативів під час утворення, збирання, перевезення, зберігання,
оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення
відходів, а також забезпечення у стандартах, нормах і правилах та
інших нормативних документах щодо поводження з відходами вимог
безпеки для здоров'я людини;
б) визначення пріоритетних заходів щодо охорони здоров'я
людини від негативного впливу відходів;
в) проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи
проектно-кошторисної документації з метою визначення місць
розташування та техніко-економічного обгрунтування проектів
будівництва, розширення, реконструкції об'єктів поводження з
відходами;
г) видача висновків державної санітарно-гігієнічної
експертизи щодо об'єктів поводження з відходами;
д) встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що
виробляється з відходів, та видача гігієнічного сертифіката на
неї;
е) методичне забезпечення та здійснення контролю при
визначенні рівня небезпечності відходів;
е-1) погодження республіканських Автономної Республіки Крим,
обласних (міст Києва та Севастополя) програм у сфері поводження з
відходами; { Статтю 24 доповнено пунктом "е-1" згідно із Законом
N 1825-VI від 21.01.2010 }
є) інші функції, передбачені законами України.
Стаття 25. Компетенція центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у
сфері житлово-комунального господарства, у сфері
поводження з відходами
{ Назва статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері
житлово-комунального господарства, у сфері поводження з відходами
належать: { Абзац перший статті 25 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5456-VI від 16.10.2012 }
а) формування державної політики у сфері поводження з
побутовими відходами, забезпечення розроблення державних програм у
сфері поводження з побутовими відходами, планів та заходів у сфері
поводження з побутовими відходами;
{ Пункт "а" статті 25 в редакції Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від
16.10.2012 }
б) координація діяльності місцевих органів виконавчої влади у
сфері поводження з побутовими відходами;
в) нормативно-методичне забезпечення з питань поводження з
побутовими відходами;
г) розроблення та затвердження державних стандартів, норм і
правил у сфері поводження з побутовими відходами;
д) погодження республіканських Автономної Республіки Крим,
обласних (міст Києва та Севастополя) програм у сфері поводження з
побутовими відходами;
е) встановлення за погодженням із центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення, порядку розроблення, погодження та затвердження схем
санітарного очищення населених пунктів;
{ Пункт "е" статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
є) затвердження за погодженням із центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, правил
експлуатації та утримання об'єктів поводження з
побутовими відходами;
ж) інші повноваження, передбачені законами України.
{ Стаття 25 в редакції Закону N 1825-VI від
21.01.2010 }
Стаття 25-1. Компетенція центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері
житлово-комунального господарства, у сфері
поводження з відходами
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері житлово-комунального
господарства, у сфері поводження з відходами належить:
а) реалізація державної політики у сфері поводження з
побутовими відходами, забезпечення розроблення та виконання
державних програм у сфері поводження з побутовими відходами,
планів та заходів у сфері поводження з побутовими відходами;
б) погодження республіканських Автономної Республіки Крим,
обласних, міст Києва та Севастополя програм у сфері поводження з
побутовими відходами;
в) інші повноваження, передбачені законами України.
{ Закон доповнено статтею 25-1 згідно із Законом N 5456-VI
від 16.10.2012 }
Р о з д і л V
ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК, МОНІТОРИНГ ТА ІНФОРМУВАННЯ У СФЕРІ
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ
Стаття 26. Державний облік і паспортизація відходів
Державному обліку та паспортизації підлягають в обов'язковому
порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які
поширюється дія цього Закону.
Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у
порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Система і форми звітності, порядок надання і використання
відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх
номенклатури розробляються на основі державного класифікатора
відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за
поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони навколишнього
природного середовища та інших заінтересованих центральних
органів виконавчої влади.
{ Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
Стаття 27. Ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та
утилізації відходів
З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та
аналізу інформації про об'єкти утворення, оброблення та утилізації
відходів ведеться їх реєстр, в якому визначаються номенклатура,
обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів,
інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів
утворення відходів і рівня їх небезпеки.
Реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів
ведеться на підставі звітних даних виробників відходів, відомостей
уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з
відходами.
{ Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI ( від 16.10.2012 }
Порядок ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та
утилізації відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 28. Ведення реєстру місць видалення відходів
З метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та
законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і
кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом
відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини
ведеться реєстр місць видалення відходів. ( Частина перша статті
28 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі
відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів,
відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері
поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному
уточненню.
{ Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
Порядок ведення реєстру місць видалення відходів визначається
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 29. Моніторинг місць утворення, зберігання та
видалення відходів
З метою визначення та прогнозування впливу відходів на
навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних
наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх
власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони навколишнього природного
середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган
виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони
навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць
утворення, зберігання і видалення відходів.
{ Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
Моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів є
складовою єдиної системи державного моніторингу навколишнього
природного середовища.
Стаття 30. Інформування про вплив відходів і місць чи
об'єктів їх зберігання та видалення на стан
навколишнього природного середовища та здоров'я
людини
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони навколишнього природного середовища,
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та
інші уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з
відходами забезпечують заінтересовані органи виконавчої влади,
органи місцевого самоврядування, підприємства, установи,
організації, громадян та їх об'єднання інформацією про
розташування місць чи об'єктів зберігання і видалення відходів, їх
вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров'я
людини.
{ Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI
від 16.10.2012 }
Р о з д і л VI
ЗАХОДИ І ВИМОГИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ АБО
ЗМЕНШЕННЯ УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ ТА ЕКОЛОГІЧНО
БЕЗПЕЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ З НИМИ
Стаття 31. Заходи щодо запобігання або зменшення обсягів
утворення відходів
З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів
та стимулювання впровадження маловідходних технологій Кабінет
Міністрів України, міністерства та інші центральні і місцеві
органи виконавчої влади в межах своєї компетенції здійснюють:
а) розроблення та впровадження науково обгрунтованих
нормативів утворення відходів на одиницю продукції (сировини та
енергії), виконання робіт і надання послуг, що регламентують їх
кількісний та якісний склад, відповідно до передових технологічних
досягнень;
б) періодичний перегляд встановлених нормативів утворення
відходів, спрямований на зменшення їх обсягів, з урахуванням
передового вітчизняного і зарубіжного досвіду та економічних
можливостей;
в) встановлення на основі затверджених нормативів (питомих
показників обсягів утворення відходів) лімітів на утворення
відходів;
г) розроблення та впровадження системи поводження з
пакувальними матеріалами і тарою; системи збирання, видалення,
знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив); системи
збирання, заготівлі та утилізації зношених шин, резинотехнічних
виробів та відходів резинотехнічного виробництва; системи
заготівлі та утилізації непридатних до використання транспортних
засобів; системи збирання та утилізації електричного та
електронного обладнання; системи збирання, видалення,
знешкодження, утилізації відходів, що утворюються у процесі
медичного обслуговування, ветеринарної практики, пов’язаних з ними
дослідних робіт; { Пункт "г" частини першої статті 31 в редакції
Закону N 1825-VI від 21.01.2010; із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5179-VI від 06.07.2012 }
д) розроблення загальних вимог щодо поводження з побутовими
відходами;
е) розроблення системи інформаційного, науково-методичного
забезпечення виробників відходів відомостями про технологічні та
інші можливості зменшення обсягів утворення та утилізації
відходів;
є) запровадження відповідно до закону санкцій за перевищення
лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на
утворення та розміщення відходів встановлює Кабінет Міністрів
України.
Стаття 32. Заходи щодо обмеження та запобігання негативному
впливу відходів
З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів
на навколишнє природне середовище та здоров'я людини
забороняється:
а) вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з
утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів
виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги
утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і
розміщення побутових відходів не встановлюються; { Пункт "а"
частини першої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3073-III від 07.03.2002, N 5402-VI від
02.10.2012, N 5456-VI від 16.10.2012 }
б) використовувати результати наукових досліджень,
впроваджувати в практику винаходи, застосовувати нову техніку,
імпортне устаткування, технології та системи, якщо вони не
передбачають запобігання чи мінімізацію обсягів утворення відходів
на всіх стадіях технологічного процесу, їх утилізацію та безпечне
видалення;
в) визначати місця розміщення підприємств, установок,
полігонів, комплексів, сховищ та інших об'єктів поводження з
відходами, проектувати та будувати регіональні і міжрегіональні
комплекси оброблення, знешкодження, утилізації та видалення
відходів, якщо вони не відповідають екологічним та
санітарно-гігієнічним вимогам; ( Пункт "в" частини першої статті
32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073-III
від 07.03.2002 )
г) приймати рішення про розміщення і розвиток міст та інших
населених пунктів без визначення технічних та інших заходів щодо
створення умов для утилізації чи видалення побутових відходів;
д) вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші
об'єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для
безпечного поводження з відходами, та в разі відсутності даних,
необхідних для оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище
та здоров'я людини, згідно з установленим порядком;
е) передавати чи продавати небезпечні відходи громадянам,
підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не
забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно
безпечним способом;
є) залучати дітей і підлітків до організованого збирання
відходів (як вторинної сировини), небезпечних для здоров'я;
ж) порушувати строки переробки відходів, ввезених в Україну
відповідно до встановлених квотами умов; ( Пункт "ж" частини
першої статті 32 в редакції Закону N 3073-III від
07.03.2002 )
з) порушувати встановлені квоти на ввезення в Україну
відходів як вторинної сировини; ( Частину першу статті 32
доповнено пунктом "з" згідно із Законом N 3073-III від
07.03.2002 )
и) ввезення в Україну, за винятком транзитного перевезення,
будь-яких відходів з метою їх зберігання чи видалення; { Частину
першу статті 32 доповнено пунктом "и" згідно із Законом N 3073-III
від 07.03.2002; в редакції Закону N 1825-VI
від 21.01.2010 }
і) з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених
(необроблених) побутових відходів. { Частину першу статті 32
доповнено пунктом "і" згідно із Законом N 5402-VI від
02.10.2012 }
Законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні
заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів
на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.
Стаття 33. Вимоги щодо зберігання та видалення відходів
Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до
вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують
максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам
(за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів
складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування
та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх
кількісний та якісний склад, походження, а також технічні
характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і
відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць
чи об'єктів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених
законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим
забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових
продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного
благополуччя населення.
{ Частина третя статті 33 в редакції Закону N 3073-III
від 07.03.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI
від 16.10.2012 }
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях,
визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог
земельного та природоохоронного законодавства, за наявності
спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів,
загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо
утворення, призначення, методів оброблення відповідно до
встановлених лімітів та умови їх зберігання.
{ Частина четверта статті 33 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1825-VI від 21.01.2010 }
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи
об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання
дозволу відходів.
Забороняється змішування чи захоронення відходів, для
утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів,
у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст
та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного
фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та
історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон
санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може
створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та
здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у
виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з
дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством
України.
{ Частина сьома статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1825-VI від 21.01.2010 }
Стаття 34. Вимоги щодо поводження з небезпечними відходами
Усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на
навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини
відповідно до переліку небезпечних властивостей поділяються на
класи і підлягають обліку.
Відповідний клас відходів визначається виробником відходів
відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань екології та природних ресурсів за погодженням з центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення.
{ Частина друга статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI від 16.10.2012 }
Суб'єкт господарської діяльності, у власності або у
користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними
відходами, зобов'язаний:
забезпечити запобігання забрудненню ними навколишнього
природного середовища, а у разі виникнення такого забруднення -
ліквідувати забруднення та його наслідки для навколишнього
природного середовища та здоров'я людини;
вживати заходів, направлених на запобігання аваріям,
обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і
навколишнього природного середовища від їх впливу;
повідомляти про аварію, що сталася на зазначеному об'єкті, і
про заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої
влади, органи місцевого самоврядування та населення;
забезпечувати експлуатацію зазначених об'єктів і перевезення
небезпечних відходів з додержанням вимог природоохоронного
законодавства;
мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з
небезпечними відходами;
ідентифікувати об'єкти поводження з небезпечними відходами
відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";
мати план локалізації та ліквідації аварії на об'єкті;
мати декларацію безпеки;
надавати інформацію про такі об'єкти відповідно до Закону
України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".
У разі порушення суб'єктом господарської діяльності
ліцензійних умов поводження з небезпечними відходами ліцензія
анулюється у встановленому законом порядку.
До поводження з небезпечними відходами допускаються особи,
які мають професійну підготовку, підтверджену свідоцтвом
(сертифікатом) на право роботи з небезпечними речовинами, та не
мають медичних протипоказань. Допуск працівників до роботи
забезпечується відповідною посадовою особою підприємства,
установи, організації.
Перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за
наявності їх паспорта та ліцензії на поводження з ними і в
порядку, визначеному законодавством про перевезення небезпечних
вантажів.
Перевезення небезпечних відходів здійснюється за умови
обов'язкового страхування цивільної відповідальності перевізника
за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення,
відповідно до закону.
Розміщення небезпечних відходів дозволяється лише у
спеціально обладнаних місцях та здійснюється відповідно до
ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами.
Провадження інших видів діяльності, не пов'язаної з поводженням з
небезпечними відходами, на території, відведеній для їх
розміщення, забороняється.
{ Частину дев'яту статті 34 виключено на підставі Закону
N 1825-VI від 21.01.2010 }
Підприємства, установи та організації - суб'єкти
господарської діяльності, на території яких зберігаються
небезпечні відходи, відносяться відповідно до закону до об'єктів
підвищеної небезпеки.
Відповідальність суб'єкта господарської діяльності, у
власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження
з небезпечними відходами, за шкоду, яка може бути заподіяна
аваріями на таких об'єктах життю, здоров'ю, майну фізичних та/або
юридичних осіб, підлягає обов'язковому страхуванню відповідно до
закону.
( Стаття 34 в редакції Закону N 3073-III від
07.03.2002 )
Стаття 34-1. Порядок надання письмової згоди
(повідомлення) на транскордонне перевезення
небезпечних відходів
Письмова згода (повідомлення) на транскордонне перевезення
небезпечних відходів надається центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища, протягом 60 днів до запланованої дати їх
першого перевезення.
{ Частина перша статті 34-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5456-VI від 16.10.2012 }
Підставами для прийняття рішення про відмову у наданні
письмової згоди (повідомлення) є:
недостовірність даних у документах, поданих для отримання
письмової згоди (повідомлення);